|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Бактериологічні показники якості води характеризують нешкідливість води відносно присутності хвороботворних мікроорганізмівВажливим бактеріологічним показником є вміст бактерій групи кишечної палочки в 1л. води, які визначають величину колі – індекса. Найменший об’єм води (в мл.) на одну кишечну палочку називається колі – тітром. Визначення санітарно – бактеріологічних показників проводиться мікробіологічними методами. Оцінка якості питної води Вода – один із важливіших компонентів біосфери і необхідний чинник організмів. Зараз антропогенний вплив на гідросферу постійно зростає. Відкриті водоймища і підземні джерела води відносяться до об’єктів державного нагляду. Вимоги до якості води регламентуються відповідними нормативними документами. Відповідно нормативним вимогам якість питної води оцінюють за трьома показниками: 1. Бактеріологічний показник; 2. Вміст токсичних речовин; Органолептичні властивості. Основні джерела забруднення водоймищ: 1. Побутові стічні води; 2. Стоки промислових підприємств; 3. Робота водного транспорту і лісосплав; Стоки поверхневі (дощ, талі сніги) – непостійний в часі, кількості і якості фактор забруднення. Категорії водокористування: Перша категорія – використання водних об’єктів в якості джерел господарсько – питного водопостачання, а також для підприємств харчової промисловості. Друга категорія – використання водних об’єктів для купання, спорту і відпочинку населення, а також використання водних об’єктів, що знаходяться в межах населених місць. В якості гігієнічних нормативів прийнято гранично допустимі концентрації (ГДК) – максимально допустимі концентрації при яких вміст в воді речовин не спричиняє прямого або опосередненого впливу на організм людини протягом всього життя і не погіршує гігієнічні умови водокористування. ГДК шкідливих речовин в водних об’єктах першої та другої категорії водокористування див.таблиця № 2. Відповідно з діючою класифікацією хімічні речовини за ступенем небезпеки поділяються на чотири класи: 1-й клас – надзвичайно небезпечні; 2-й клас – високо небезпечні; 3-й клас – небезпечні; Й клас – помірно небезпечні. В основу класифікації покладено показники речовин, що характеризують ступінь небезпеки для людини при забруднені ними води в залежності від їх загальної токсичності, кумулятивності, здатності викликати віддалені побічні дії. Якщо в воді міститься декілька речовин 1-ого та 2-ого класів небезпеки сума відношень концентрацій (С1, С2 … Сn) кожної із речовин в водоймі до відповідних значень ГДК не повинна перевищувати одиниці: (С1: ГДК1) + (С2: ГДК2) + … (Сn: ГДКn) ≤ 1 (2) Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |