АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Біологічні ритми та їх роль в життєдіяльності людини

Читайте также:
  1. Адаптація людини до наслідків надзвичайних ситуацій (катастроф)
  2. АДАПТИВНІ БІОЛОГІЧНІ РИТМИ ОРГАНІЗМІВ
  3. Адаптивні типи людини. Антропоекологічні системи і здоров'я.
  4. Алгоритми роботи посадових осіб щодо профілактики суїцидальних проявів
  5. АЛГОРИТМИЗАЦИИ
  6. Алгоритмизация и программирование
  7. Алгоритмизация модели и её машинная реализация
  8. Алгоритмизация процесса разработки и принятия управленческого решения
  9. Алгоритмизация решения задач на компьютере
  10. Анализ комплектности и ритмичности производства
  11. Анализ ритмичности работы предприятия
  12. Антропометричні характеристики людини

Біологічні ритми – це періодичне повторювання зміни характеру та інтенсивність біологічних процесів та явищ у живих організмах.

Наука, яка вивчає біологічні ритми, називається хронобіологією. Ідеї хронобіології глибоко проникають у медицину, що допомагає людям досягти більш високої працездатності, стати здоровішими.

Стан організму, окремих його органів і клітин змінюється, повторюючись через різні проміжки часу. Прикладами хронобіологічного функціонування організму можуть бути серцебиття, скорочення і розслаблення м'язів, зміна артеріального тиску, температури тіла, настрою, самопочуття, ділової активності. Як і більшість періодичних процесів, ці зміни належать до ритмів, а оскільки вони характеризують живу систему, їх назвали біологічними.

У складному ансамблі добових ритмів одним із головних вчені вважають ритм температури тіла : вночі вона дещо нижча, до ранку підвищується і досягає максимуму до 18 год. Цей ритм у процесі еволюції давав змогу підлаштовувати активність організму до періодичних температурних коливань навколишнього середовища. Удень температура вища, тому вища й активність біохімічних реакцій, більш інтенсивно відбувається обмін речовин в організмі, як наслідок, зростає рівень активності. Надвечір температура тіла знижується, і людині легше заснути. Ритм температури тіла повторюють показники багатьох систем організму : пульс, артеріальний тиск, дихання. Вчені переконливо довели присутність внутрішніх природних основних біологічних ритмів у організмі людини.

Існує й інша теорія, за якою ритмічні коливання, які є в живих організмах, є не чим іншим як наслідком безперервної дії космічних і геофізичних факторів.

Біохіміки вважають, що біохімічні реакції можуть бути матеріальним фундаментом біологічного годинника.

Показники добового чи циркадного (близькодобового) ритму різних функцій є надійними орієнтирами благополуччя в організмі. Захворювання також характеризуються певною циклічністю. Відомо, що вночі стенокардія, інфаркт міокарда, інсульт частіше трапляються між 8-9 годиною ранку. Ранком підвищуються вимоги до забезпечення тканин киснем, поживними речовинами, тому артеріальний тиск повинен піднятися, навантаження на серцево-судинну систему зростає, а цього не витримує змінене судинне русло.



Отже, добовий ритм фізіологічних функцій є біологічним і доречним. Завдяки йому людина може напружено працювати в години оптимального стану організму, використовуючи періоди порівняно до низького рівня функцій для відновлення сил, що дуже важливо при організації позмінної праці.

За Н.В. Васильєвим, Відповідальним за біоритми є гіпоталамус-відділ головного мозку, який регулює гормональні процеси. Значними при цьому є добові біоритми симпатико-адреналової системи, які полягають у максимальній активності (збільшенні виділення адреналіну) ранком (від 8 до 12 год), мінімальний - у середині дня (від 12 до 16 год), другому максимумі - у вечірній час (від 16 до 22 год) і найбільш вираженому мінімумі - в нічний час (від 22 до 8 год).

Не всі люди зазнають коливань працездатності протягом доби. Одні інтенсивніше працюють у першій половині дня, інші - у другій. Перші належать до "жайворонків" : вони ранком прокидаються, в першій половині дня бадьорі й працездатні, ввечері стають сонливими і рано лягають спати. Другі - "сови" -засинають далеко за північ, прокидаються пізно і тяжко, оскільки найбільш глибокий сон у них зранку.

Дослідження дали змогу зробити важливий висновок : різниця в ритмі працездатності, яка характеризує "жайворонків" і "сов" , зумовлюється певними особливостями гормональної і психічної сфер організму. Отже, ці властивості біологічних ритмів - внутрішньо властива організму прикмета, і її слід брати до уваги при організації режиму праці та відпочинку.

Поки що не знайдено відповідь на запитання : закладені ці особливості в генетичній програмі чи формуються протягом життя?

Сучасній науці відомі закони взаємозв’язку між енергією, інформацією і управлінням. Біоритми ніби зводять разом енергетичну, інформаційну та управлінську характеристики. Ось чому біологічні ритми дуже тонкий і точний важіль для управління життєдіяльністю людини. Вони дозволяють заздалегідь розрахувати хід процесів в організмі: якщо порушилось управління, якийсь процес чи порушилась функція якоїсь системи, то на ранній стадії можна визначити відхилення.

Біоритмологія допомагає визначити межу, коли може настати перевищення можливостей організму і виникнуть серйозні порушення в ньому.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.)