Організація робочого місця

Для того, щоб робоче місце було зручним, воно має відповідати антропометричним даним працюючого. Середні антропометричні дані обчислюють за великою кількістю вимірювань основних антропометричних показників різних груп населення. Вони використовуються при конструюванні робочих місць на виробництві. За антропометричними даними виділяють дві основні зони виконання трудових операцій — оптимальну і зону досяжності.

На робочому місці основна робота протягом зміни має виконуватись у межах оптимальної зони. Корпус працівника має зберігати вертикальне положення або бути злегка нахиленим вперед на 10— 15°.

Рухи в зоні досяжності викликають підвищене напруження м'язів пояса верхньої кінцівки та плеча, супроводжуються зростанням енерговитрат і за частого повторення можуть швидко викликати втому та перенапруження. Крім того робочі рухи, які виконуються витягнутими руками, не можуть розвивати більших зусиль м'язів та не забезпечують точність і швидкість реакцій.

У зв'язку з цим рухи в зоні досяжності мають зводитись до мінімуму.

При розташуванні органів управління у горизонтальній та вертикальній площинах найбільша швидкість робочого руху розвивається в межах 1—2-ї зон (оптимальної зони легкої досяжності) (рис. 2, 3). Зона

досяжності (3-тя) характеризується уповільненням рухів та необхідністю повороту тулуба вбік. Крім швидкості руху для успішного виконання роботи має значення його точність. Було встановлено, що найбільш точними є рухи, які виконуються в межах 1-ї зони, найменш точними — в 3-й зоні. Рухи правої руки більш точні, ніж лівої.

Висота робочої поверхні визначає робочу позу і продуктивність праці.

Оптимальна висота робочої поверхні визначається характером виконуваної роботи і, зокрема, її складністю і точністю. При роботі стоячи, яка потребує значних зусиль м'язів, рекомендується висота робочої поверхні 700—800 мм, а при точних роботах — 1200—1300 мм. У зв'язку з тим, що антропометричні показники коливаються у великих межах, оптимальним є зміна висоти робочої поверхні. Коли це неможливо, використовуються підставки для ніг (при роботі стоячи) та регулюється висота сидіння (при роботі сидячи, рис. 4).

Для сприятливого функціонування органа зору має значення кут сприйняття зорового сигналу. Найкраще сприйняття зорового сигналу спостерігається в межах кута від нормальної лінії погляду ±15°.

Відносно сприятливе сприйняття зорової інформації зберігається в межах кута ±30. Для спостереження за об'єктами, розташованими за межами кута від нормальної лінії погляду, необхідні рухи очей та поворот голови, що передбачено тільки для допоміжної інформації, та тієї, що рідко використовується.

При оцінці робочої пози та організації робочого місця потрібно керуватись ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования" та ГОСТ 12.2. 033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования". Крім того, міждержавні стандарти на певні види виробничого обладнання (верстати металообробні, машини ручні електричні, обладнання технологічне та ін.).

1. Складовими частинами літосфери є:
1. Внутрішнє ядро, мантія, земна кора
2. Внутрішнє ядро, зовнішнє ядро, земна кора
3. Внутрішнє ядро, зовнішнє ядро, мантія, земна кора
4. Внутрішнє ядро, мантія, земна кора, родючий шар
2. Океан охоплює близько:
1. 71% поверхні Земля
2. 66% поверхні Землі
3. 75% поверхні Землі
4. 82% поверхні Землі
3. В атмосфері Землі вміст кисню складає:
1. 76,09 %
2. 33,5 %
3. 18 %
4. 20,95 %
4. В атмосфері Землі вміст азоту складає:
1. 76,63%
2. 78,09%
3. 0,03%
4. 20,95%
5. Найважливішою функцією біосфери є:
1. Поєднання в єдину систему глобальної функції живої речовини
2. Стійке підтримання життя
3. Безперервний кругообіг речовин
4. Підтримання сталих властивостей зовнішнього середовища
6. Ноосфера це:
1. Сукупність усіх інформаційних процесів на Землі
2. Сфера мислення
3. Черговий етап біосфери
4. Сфера мислення, розуму.
7. Основними компонентами психіки є:
1. Пізнавальні процеси, емоційно-вольові, темперамент, характер
2. Психічні стани, темперамент, здібності, характер
3. Психічні процеси, психічні стани, параксизмальні стани, емоційні вольові
4. Психічні стани, психічні властивості, психічні процеси
8. Виділяють наступні фази стресу:
1. Мобілізація захисних сил, пристосування до складної ситуації, емоційна реакція
2. Напруга, резистентність, виснаження
3. Тривога, емоційні реакції, пристосування до складної ситуації
4. Мобілізація захисних сил, пристосування до складної ситуації, виснаження
9. Виберіть назви відомих Вам законів інформації:
1. Закон збереження інформації, спадкоємності, функціонування, єдності
2. Закон інформаційної єдності, інформаційного простору, спадкоємності, чергування
3. Закон збереження інформації, інформаційної єдності, чергування, спадкоємності
4. Закон організації інформаційного середовища, збереження інформації, чергування, спадкоємності
10. Які види небезпек інформаційного простору Ви знаєте?
1. Небезпеки, що виникають як результат безпосереднього впливу властивостй інформації на організм людини, небезпеки, що виникають як результат поганої організації інформаційного середовища
2. Небезпеки другої сигнальної системи людини, небезпеки вичерпання психоемоційних можливостей людини
3. Небезпеки перевантаження інформацією, небезпеки негативної інформації
4. Небезпеки порушення структури інформаційного середовища, небезпека інформаційного голоду
11. Етапи діяльності людини, як оператора:
1. Прийняття інформації, прийняття рішення, реалізація рішення, виконання завдання
2. Прийняття інформації, оцінка інформації, прийняття рішення
3. Прийняття інформації, оцінка і переробка інформації, прийняття рішення, реалізація рішення
4. Прийняття інформації, оцінка та переробка інформації, прийняття рішення, виконання рішення
12. Надійність людини оператора характеризується:
1. Імовірнісними показниками
2. Безпомилковістю, готовністю до роботи у будь-який момент часу, точністю
3. Готовність до роботи, своєчасність виконання завдання, точність
4. Безпомилковість, готовність до роботи у будь-який момент часу, своєчасність виконання завдання
13. Основний показник надійності оператора:
1. Безпомилковість в роботі у певний відрізок часу
2. Ймовірність безвідмовної роботи у певний відрізок часу
3. Готовність до роботи у будь-який момент часу
4. Ймовірність точної роботи в певний період часу
14. Біофізична сумісність характеристик людини та технологічних систем:
1. Забезпечує прийнятну продуктивність праці та нормальний фізіологічний стан людини
2. Повинна відповідати психофізіологічним можливостям людини
3. Передбачає узгодженість органів управління технічними системами з оптимальними можливостями людини
4. Забезпечує створення моделі ергатичного комплексу.
15. Енергетична сумісність характеристик людини та технологічних систем:
1. Забезпечує прийнятну продуктивність праці та нормальний фізіологічний стан людини
2. Повинна відповідати психофізіологічним можливостям людини
3. Передбачає узгодженість органів управління технічними системами з оптимальними можливостями людини у відношенні до зусилля, точності, потужності
4. Забезпечує створення моделі ергатичного комплексу.
16. Інформаційна сумісність характеристик людини та технологічних систем:
1. Забезпечує прийнятну продуктивність праці та нормальний фізіологічний стан людини
2. Повинна відповідати психофізіологічним можливостям людини
3. Передбачає узгодженість органів управління технічними системами з оптимальними можливостями людини
4. Забезпечує створення моделі ергатичного комплексу.
17. Добові біоритми симпатико-адреналової системи характеризуються максимальною активністю:
1. ранком (від 8 до 12 год)
2. середині дня (від 12 до 16 год)
3. ранком (від 8 до 12 год), у вечірній час (від 16 до 22 год)
4. середині дня (від 12 до 16 год), в нічний час (від 22 до 8 год)
18. Добові біоритми симпатико-адреналової системи характеризуються мінімальною активністю:
1. ранком (від 8 до 12 год)
2. середині дня (від 12 до 16 год)
3. ранком (від 8 до 12 год), у вечірній час (від 16 до 22 год)
4. середині дня (від 12 до 16 год), в нічний час (від 22 до 8 год)
19. Будь-який аналізатор людини складається з наступних складових:
1. Зовнішні сигнали – рецептор – нервові шляхи – центр в корі великих півкуль
2. Рецептор – нервові шляхи – зони кори великих півкуль
3. Рецептор – центр в корі великих півкуль – чутливі нейрони
4. Чутливі нейрони (рецептори) – нервові шляхи – головний мозок
20. Ушкодження будь якої з частин аналізатора призводить до:
1. Включення режиму адаптації
2. Втрати здатності розрізняти певні подразники
3. Зменшення чутливості аналізатора
4. Втрата порогової чутливості
21. Психофізичний закон Вебера-Фехнера:
1. E=klnR+c
2. E=lgR
3. E=klgG+c
4. E=klgR+c
22. Виділяють наступні фази працездатності:
1. Пристосування до праці, стійка працездатність, втома
2. Пристосування до праці, стійка праця, спад працездатності, фаза втоми
3. Пристосування до праці, стійка праця, субкомпенсація, втома
4. Пристосування до праці, стійка працездатність, втома, субкоменсація
23. В предметній діяльності людини виділяють наступні основні мотиви:
1. Мотив задоволення, мотив зручності, вигоди, безпеки
2. Мотив безпеки, мотив вигоди, винагороди, зручності
3. Мотив вигоди, безпеки, зручності
4. Мотив зручності, мотив вигоди, задоволення
24. «Робочі рухи» людини характеризуються:
1. Будовою суглобів, силою м’язів
2. Силою м’язів, траєкторією рухів
3. Обсягом руху, робочою позою, силою м’язів
4. Силою м’язів, обсягом руху, траєкторією рухів

[GW1]Організм в оточуючому середовищі. Фізіологічні та психологічні особливості людини.

Людина – оператор, як ланка обробки інформації. Закони і закономірності функціонування інформаційного середовища. Узгодженість характеристик конструкцій технологічних систем з характеристиками людини та елементами середовища. Роль аналізаторів у забезпеченні життєдіяльності людини.

Працездатність людини. Організація режиму діяльності. Класифікація основних форм трудової діяльності людини.

Особливості фізичної та розумової праці. Фізіологічна регуляція трудової діяльності. Психофізіологічні чинники небезпек.

Антропометричні характеристики людини. Організація робочого місця.

Поиск по сайту: