Визначення гігієнічного класу робіт за показниками шкідливості й небезпечності робочого процесу. Атестація робочого місця

Під умовами праці на виробництві прийнято розуміти характер виконуваного трудового процесу (ступінь напруженості і тяжкості праці, режим роботи, форма праці), при якому навантаження доводиться переважно на м'язову і нервову систему людини і те навколишнє середовище (атмосферний тиск, температура, вологість, ступінь забрудненості і запорошеної повітря, рівень і якість освітлення, рівень шуму, вібрації, випромінювання і ін., а також характер технологічного процесу планування робочих місць, оформлення інтер'єру, взаємостосунки людей в процесі праці і ін.), які впливають на функціональні зміни органів зору, слуху, дихання, кровообігу, на діяльність серцево-судинної і центральної нервової системи і психіку людини.

Всі ці чинники в сукупності і кожний окремо надають великий вплив на працездатність людини, критерієм якої можуть служити як фізіологічні показники (гострота слуху і зору, швидкість рефлекторних реакцій, частота пульсу, кров'яний тиск, м'язова витривалість і ін.), так і економічні (годинне і денне вироблення, тривалість окремих ручних операцій, тривалість мікро-пауз між ними).

Для гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на робочих місцях розроблена «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я від 31.12.1997 р. № 382. Гігієнічна класифікація заснована на принципі диференціації умов праці залежно від фактично визнаних рівнів чинників виробничого середовища (показники мікроклімату, вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони, рівні шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку, рівні електромагнітних випромінювань, освітленості та ін.) і трудового процесу (показники важкості праці - фізичне навантаження, піднімання та переміщення вантажів, стереотипні рухи за зміну, статичне навантаження, робоча поза, нахили корпуса, переміщення в просторі та напруженості праці; інтелектуальні навантаження, сенсорні навантаження, емоційні навантаження, монотонність навантажень, режим праці) порівняно з санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами, а також можливим впливом їх на стан здоров'я працюючих.

Відповідно до Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, умови праці поділяються на 4 класи:

1 клас - оптимальні умови праці - такі умови, за якихзберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюютьсяпередумови для підтримування високогорівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих чинників установлені для мікрокліматичних параметрів і чинників трудового процесу. Для інших чинників за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі чинники виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих як безпечні для населення.

2 клас - допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організмувідновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни і не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді.