Первинні засоби гасіння пожежі

До первинних засобів гасіння відносять:

внутрішні пожежні крани;

відра, кошми, лопати, пісок;

вогнегасники.

Пінний вогнегасник ВХП-10 складається зі сталевого корпусу, який містить лужний розчин соди з лакричним екстрактом. Всередині встановлено поліетиленовий посуд із суміш сірчаної кислоти та сульфату заліза. При змішуванні кислого і лужного розчинів утворюється піна. Довжина струменя піни - 6 м, час дії - 60 с. Цей вогнегасник можна застосовувати для гасіння твердих речовин та легкозаймистих рідин з відкритою поверхнею. Піна електропровідна, тому цим вогнегасником не можна гасити електрообладнання, що знаходиться під напругою.

Вогнегасники вуглекислотні ВВ-2, ВВ-5 складаються із сталевого балона з запорним вентилем. Балон заповнений зрідженою вуглекислотою під тиском 7 МПа. При відкриванні вентиля зріджена вуглекислота прямує в патрубок, де вона розширюється і за рахунок цього її температура знижується до мінус 70°(утворюється снігоподібна вуглекислота). Ці вогнегасники застосовують для гасіння невеликих пожеж, та електрообладнання, яке знаходиться під напругою. Не можна гасити спирт і ацетон, розчиняють вуглекислоту, а також фотоплівку, целулоїд, що горять без доступу повітря.

Порошкові вогнегасники ВП-1, ВП-5, ВП-10 та ін. це - поліетиленові балончики, які містять фосфорноамонійні солі, карбона т натрію. Застосовуються для гасіння магнію та його сплавів, лужних металів, алюмінію, металоорганічних сполук, а також коли не можна гасити пожежу водою, піною або вуглекислим газом.

Тема 7. Організація робочого місця, режими праці
та відпочинку під час роботи з комп’ютерною технікою

7.1. Аналіз умов праці при роботі з комп'ютерною технікою

Сьогодні поліграфічні підприємства неможливо уявити без комп'ютерної техніки. Персональні комп'ютери (ПК) є або об'єктом праці, або ж основним засобом праці.. На початку широкого впровадження ПК як інструмента для розв'я­зання завдань програмування, управління великими базами да­них, у видавничих системах ПК сприймали як зручний і досконалий пристрій. Водночас абсолютно не приділяли уваги можливому впливу ПК на здоров'я користувача. Лише з 1990 року почали з'являтися окремі публікації про те, що інтенсивна робота з ПК є причиною виникнення багатьох захворювань. При­чиною відхилень у здоров'ї користувача переважно є недостатнє дотримання принципів ергономіки та санітарно-гігієнічних вимог до умов праці. Враховуючи масовість застосування ПК, ця проблема є дуже важливою та актуальною.

Інтенсивна робота за ПК є причиною виникнення багатьох захворювань. Причиною відхилень у здоров'ї користувача є незадовільні ергономічні характеристики монітора, неправильна організація робочого місця, незадовільні санітарно-гігієнічні умови праці, які призводять до виникнення низки захворювань: порушень зору; кістково-м'язових порушень; захворювань шкіри; порушень, пов'язаних зі стресовими ситуаціями та нервово-емоційним навантаженням.

7.1.1. Особливості праці користувача ПК

Установлено, що стан організму користувачів ПК за суб'єктивними (скарга) та об'єктивними показниками (функціональний стан організму) залежить від типу роботи та умов її виконання.

Робота користувача персонального комп'ютера виконується в одноманітній позі в умовах обмеження загальної м'язової активності при рухливості кистей рук, великому напруженні зорових функцій та нервово-емоційному напруженні під впливом дії різноманітних фізичних факторів: електростатичного поля; електромагнітних випромінювань у наднизькочастотному, низькочастотному та середньочастотному діапазонах (5 Гц-400 кГц); рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного випромінювань, випромінювань видимого діапазону, акустичного шуму; неза­довільного рівня освітленості, незадовільних метеорологічних умов.

7.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з комп'ютерною технікою

Відповідно до ДСанШН 3.3.2.007-98 «Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» встановлені санітарно-гігі­єнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з КТ.

7.2.1.Вимоги до мікроклімату

У виробничих приміщеннях на робочих місцях з КТ мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури (21-25*С), відносної вологості (40-60%) й швидкості руху повіт­ря (0,1-0,2м/с)-(ГОСТ 12.1.005-88, СН 4088-86, ДСН 3.3.6.042-99)

У приміщеннях з КТ має бути забезпечений 3-кратний обмін повітря за годину. Для забезпечення постійних параметрів мікроклімату (температури, вологості, швидкості руху і чистоти повітря) у приміщеннях можуть бути встановлені побутові кондиціонери.

7.2.2 Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць

Приміщення з КТ повинні мати природне та штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці користувачів КТ, можлива поява короткозорості, швидка стомлюваність.

Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:

• освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення- найменшим розміром об'єкта, що розглядається на моніторі ПК та робочої станції (РС); фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття; контрастом об'єкта і фону;

• необхідно забезпечити достатньо рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;

• на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;

• у полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскра­вості поверхонь, які світяться та викликають осліплення);

• величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;

• слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.

Природне освітлення в приміщеннях з КТ повинно відповідати вимогам СНиП II—4—79. Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%. Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски на поверхні екранів і клавіатури, повинні бути передбачені сонцезахисні пристрої, на вікнах мають бути жалюзі або штори. Задовільне при­родне освітлення легше створити в невеликих приміщеннях на 5-8 робочих місць.

Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, обладнаними ПК та РС, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях, у разі переважної роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення (крім системи загального освітлення додатково встановлюються світильники місцевого освітлення).

Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500 лк. Якщо ці значення освітленості неможливо забезпечити системою загального освітлення, допускається використовувати місцеве освітлення. Як джерела штучного освітлення мають застосовуватись пе­реважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення.

7.2.3. Вимоги, що забезпечують захист користувача від шуму

Джерелами шуму при роботі з ПК є жорсткий диск, вентилятор блока живлення мережі, вентилятор, розташований на процесорі, швидкісні DVD-RОМи, механічні сканери, пересувні механічні частини принтера. При роботі матричних голчастих принтерів шум виникає при переміщенні головки принтера і в процесі удару го­лок головки по паперу. При роботі вентиляційної системи ПК, яка забезпечує оптимальний температурний режим електронних блоків, створюється аеродинамічний шум. Крім того, діють й інші зовнішні джерела шуму, не пов'язані з роботою ПК.

Шум, що створюється працюючими ПК, є широкосмужним, постійним з аперіодичним посиленням при роботі принтерів. Тому шум повинен оцінюватися загальним рівнем звукового тиску по частотному коригуванню «А» та вимірюватися в дБ.

Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, обладнаних ПК, мають відповідати вимогам ДСанШН 3.3.2.007-98, ДСН 3.3.6-037-99.

Зниження рівня шуму в приміщенні можна здійснити таким чином:

• використанням блоків живлення ПК з вентиляторами на гумових підвісках;

• використанням ПК, в яких термодавачі вмонтовані в блоці живлення та в критичних точках материнської плати (процесор, мікросхеми чіпсету), які дозволяють програмним шляхом керувати швидкістю вентиляторів;

переведення жорсткого диска в режим сплячки, якщо комп'ютер не працює протягом визначеного часу

застосуванням материнських плат формату АТХ та АТХ-корпусів, що дозволяє регулювати автономну швидкість та моменти часу відмикання вентилятора блока живлення від електромережі;

зниження швидкості DVD-RОМів;

заміною матричних голчатих принтерів струменевими і лазерними принтерами, які забезпечують при роботі значно менший рівень звукового тиску;

застосуванням принтерів колективного користування, розта­шованих на значній відстані від більшості робочих місць користувачів ПК;

• зменшенням шуму на шляху його поширення через розміщення звукоізолюючого відгороджений у вигляді стін, перетинок, кабін;

• акустичною обробкою приміщень - зменшення енергії відбитих звукових хвиль шляхом збільшення площі звукопоглинання (розміщення на поверхнях приміщення облицювань, що поглинають звук, розташування в приміщеннях штучних поглиначів звуку).

7.2.4. Захист користувачів від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювання моніторів

Монітори, сконструйовані на основі електронно-променевої трубки, є джерелами електростатичного поля, м'якого рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного, видимого, низькочастотного, наднизькочастотного і високочастотного електромагнітного випромінювання (ЕМВ).

Рентгенівське випромінювання виникає в результаті зіткнення пучка електронів із внутрішньою поверхнею екрана ЕПТ. Як правило, скло кінескопа непрозоре для рентгенівського випромінювання, при значенні прискорюючої анодної напруги менше 25 кВ енергія рентгенівського випромінювання майже повністю поглинається склом екрана, у той час як при перевищенні цього значення рівень рентгенівського випромінювання значно зростає до небезпечного для здоров'я. У нормально працюючого монітора рівні рентгенівського випромінювання не перевищують рівня звичайного фонового випромінювання - менше половини міліРема на годину - набагато нижче допустимого рівня. Із збільшенням відстані інтенсивність випромінювання змен­шується в геометричній прогресії.

Джерелом електростатичного поля є позитивний потенціал, який подається на внутрішню поверхню екрана для прискорен­ня електронного променя. Напруженість поля для кольорових дисплеїв може досягати 18 кВ. Із зовнішньої сторони до екрана притягаються з повітря негативні частинки, які при нормальній вологості мають певну провідність. Якщо зовнішня поверхня екрана заземлена, тоді негативний заряд на ній знижує електростатичний потенціал на 0-50% для сухого повітря і більше ніж на 50% для вологого.

Джерелами ЕМВ є блоки живлення від мережі (частота - 50 Гц), система кадрової розгортки (5 Гц - 2 кГц), система рядкової розгортки (2-400 кГц), блок модуляції променя ЕПТ (5-10 МГц). Електромагнітне поле має електричну (Е) і магнітну (Н) складові, причому взаємозв'язок їх досить складний. Оцінка складових електричного і магнітного полів здійснюється окремо.

Електромагнітні поля біля комп'ютера (особливо низькочастотні) негативно впливають на людину. Вчені встановили, що випромінювання низької частоти в першу чергу негативно впливає на центральну нервову систему, викликаючи головний біль, запаморочення, нудоту, депресію, безсоння, відсутність апетиту, виникнення синдрому стресу. Причому нервова система реагує навіть на короткі нетривалі впливи відносно слабких полів: змінюється гормональний стан організму, порушуються біоструми мозку. Особливо страждають від цього процеси навчання і запам'ятовування.

Рівні електромагнітних випромінювань моніторів, що вважа­ються безпечними для здоров'я, регламентуються нормами МРК II 1990:10 Шведського національного комітету по вимірах і випробовуваннях, що вважаються базовими і більш жорсткими нормами ТСО '91, '92, '95, '99, '03 Шведської конфедерації проф­спілок. Українські нормативні документи ДНАОП 0.00-1.31-99 «Правила охорони праці під час експлуатації елек­тронно-обчислювальних машин» та ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Дер­жавні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплей­ними термінаналами електронно-обчислювальних машин» повні­стю збігаються у частині рівнів ЕМВ з вимогами МРК II.

Для моніторів, які не відповідають нормам, рекомендується:

1. Встановити захисний фільтр для екрана, що послабляє змінне електричне й електростатичне поля. Існує дві модифікації фільтрів: скляні і пластикові.

2. Для здійснення колективного захисту, якщо сусідні робочі місця потрапляють у зону впливу поля (на відстані 1,2—2,5 м від монітору), встановити захисне покриття задньої і бічних стінок, змонтувати спеціальні екрануючі панелі на задню і бічні сторони монітора, встановити перегородки між різними користувачами.

3. Найкращий захист в сучасних умовах-використання рідиннокристалічних моніторів,в яких відсутня дія м'якого рентгенівського випромінювання та значно зменшені рівні ультрафіолетового, інфрачервоного, видимого, низькочастотного, наднизькочастотного і високочастотного електромагнітного випромінювання

7.3. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з ПК

Згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» площа приміщення на одне робоче місце користувача повинна становити 6 м², а об'єм не менше ніж 20 м³.

Не дозволяється розміщувати кабінети обчислювальної техніки у підвальних та цокольних поверхах.

Покриття підлоги повинно бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,3-0,5. Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, з антистатичними властивостями. Для внутрішнього оздоблення приміщень з ПК слід використовувати дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтами відбиття для стелі 0,7-0,8; для стін 0,5-0,6.

Забороняється застосовувати для оздоблення інтер'єру приміщень з ПК класів полімерні матеріали (деревинно-стружкові плити, шпалери, що миються, рулонні синтетичні матеріали, шаруватий паперовий пластик тощо), які виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, що перевищують граничне допустимі норми.

7.3.1. Вимоги до обладнання та організації робочих місць користувачів ПК

Обладнання та організація робочих місць користувачів ПК мають забезпечувати відповідність конструкцій всіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру і особливостей трудової діяльності відповідно до ДСанШН 3.3.2.007-98.

При розташуванні елементів робочого місця користувача ПК слід враховувати: робочу позу користувача, простір для розміщення користувача, можливість огляду елементів робочого місця, можливість ведення записів, розміщення документації і матеріалів, які використовуються користувачем. Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози.

Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози.

Робочі місця з ПК слід так розташовувати відносно вікон, щоб природне світло падало збоку переважно зліва). Робочі місця з ПК повинні бути розташовані від стіни з вікнами на відстані не менш ніж 1,5м, від інших стін - на відстані не менше ніж 1 м. При розміщенні робочого місця поряд з вікном кут між екраном монітора і площиною вікна повинен складати не менше 90° (для виключення відблисків), частину вікна, що прилягає, бажано зашторити. Недопустиме розташування ПК, при якому працюючий повернений обличчям або спиною до вікон кімнати або до задньої частини ПК, в яку монтуються вентилятори. При розміщенні робочих столів з ПК слід дотримуватись таких відстаней: між бічними поверхнями ПК — 1,2 м, від тильної поверхні одного ПК до екрана іншого ПК - 2,5 м

Монітор повинен бути встановлений таким чином, щоб верхній край екрана знаходився на рівні очей. Екран монітора ПК має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600-700 мм, але не ближче ніж 600 мм з урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів (рис. 2.8). Для забезпечення точного та швидкого зчитування інформації в зоні найкращого бачення площина екрана монітора повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. Розташування екрана монітора ПК має забезпечувати

Незручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом 30° до нормальної лінії погляду користувача.

Клавіатура повинна бути розташована так, щоб на ній було зручно працювати двома руками. Клавіатуру слід розміщати на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю. Кут нахилу клавіатури до столу повинен бути в межах від 5° до 15°, зап'ястя та долоні рук мають розташовуватися горизонтально до площини столу.

Принтер повинен бути розміщений у зручному для користувача положенні, так, щоб максимальна відстань від користувача до клавіш управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки користувача.

Конструкція робочого стола повинна забезпечувати можливість оптимального

розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з урахуванням його кількості та конструктивних особливостей (розмір монітора, клавіатури, принтера, ПК та ін.) і документів, а також враховувати характер роботи, що виконується.

Висота робочої поверхні столу з ПК має регулюватися в межах 680-800 мм, а ширина і глибина - забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рекомендовані розміри: 600-1400 мм, глибина — 800-1000 мм). Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше ніж 600 мм, шириною - не менше ніж 500 мм, глибиною (на рівні колін) - не менше ніж 450 мм, на рівні простягнутої ноги - не менше ніж 650 мм.

Ноги не повинні бути витягнені при сидінні далеко вперед, тому що в такому разі м'язи будуть надто напружені; положення «нога на ногу» не рекомендується, тому що підвищується тиск на сідничний нерв і порушується кровообіг ніг.

Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з кутом нахилу сидіння та спинки, поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим. Регулювання за кожним із параметрів має здійснюватися незалежно, легко і надійно фіксуватися. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а ширина і глибина становити не менше ніж 400 мм. Кут нахилу сидіння - до 15° вперед і до 5° - назад. Висота спинки стільця має становити 300±20 мм, ширина - не менше ніж 380 мм. Кут нахилу спинки має регулюватися в межах 1-30° від вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися в межах 260-400 мм.

Для зниження статичного напруження м'язів верхніх кінцівок слід використовувати стаціонарні або змінні підлокітники завдовжки не менше ніж 250 мм, завширшки - 50-70 мм, що регулюються за висотою над сидінням у межах 230-260 мм і відстанню між підлокітниками у межах 350-500 мм.

Поверхня сидіння і спинки стільця має бути напівм'якою з нековзним повітронепроникним покриттям, що легко чиститься і не електризується.

Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг шириною не менше ніж 300 мм, глибиною - не менше ніж 400 мм, що регулюється за висотою в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки - до 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик по передньому краю висотою 10 мм.

8.4. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з персональними комп'ютерами

Вимоги до режимів праці та відпочинку користувачів ПК визначаються роботою, яку виконує користувач відповідно до вимог ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин».

Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку при роботі з ПК розроблено з урахуванням характеру трудової діяльності, напруженості і важкості праці диференційовано до кожної професії.

За характером трудової діяльності виділено три професійні групи згідно з класифікатором професій (ДК-003-95 і Зміна № 1 до ДК-003-95):

1) розробники програм (інженери-програмісти) - виконують роботу переважно з ПК та документацією. При цьому відбувається інтенсивний обмін інформацією з ПК і висока частота прийняття рішень. Робота виконується у вільному темпі і пов'язана з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу, характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги, нервово-емоційним напруженням, статичною робочою позою, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок.

2) оператори електронно-обчислювальних машин - виконуютьроботу, яка пов'язана з обліком інформації, одержаної з ПК, супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з виконанням іншої роботи і характеризується як робота з напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі;

3) оператор комп'ютерного набору - виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран монітора, з введенням даних з високою швидкістю, робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок, з напруженням зору (фіксація зорупереважно на документи), нервово-емоційним напруженням. Встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ПК при 8-годинній денній робочій зміні залежно від характеру праці:

• для розробників програм із застосуванням ПК слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи;

• для операторів із застосуванням ПК слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години;

• для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за ПК.

У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ПК не повинна перевищувати 4 години.

При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4 годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.

З метою зменшення негативного впливу монотонності на працюючого слід чергувати деякі операції, наприклад, введення тексту за допомогою клавіатури та редагування тексту тощо.

Для зниження нервово-емоційного напруження, втоми зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ.

В окремих випадках - при постійних скаргах працюючих з ПК на зорову втому, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці і відпочинку, а також застосування засобів локального захисту очей - допускаються індивідуальний підхід до обмеження часу робіт з ПК, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не пов'язаними з ПК.

Активний відпочинок має полягати у виконанні комплексу гімнастичних вправ, спрямованих на зняття нервового напруження, м'язове розслаблення, відновлення функцій фізіологічних систем, що порушуються протягом трудового процесу, зняття втоми очей, поліпшення мозкового кровообігу і працездатності. За умови високого рівня напруженості робіт з ПК необхідне психологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщеннях (в кімнатах психологічного розвантаження) під час регламентотаних перерв або в кінці робочого дня.

Контрольні запитання для самодіагностики знань

1. Поясніть зміст поняття "Охорона праці".

2. Значення, мета та завдання охорони праці в промисловості.

3. Охарактеризуйте особливості умов праці у промисловості.

4. Назвіть основні законодавчі та нормативні акти про охорону праці.

5. Функції та завдання системи управління охороною праці у промисловості.

6. Періодичність навчання та перевірка знань посадових осіб і спе-ціалістів з питань охорони праці,

7. Види інструктажів, їх зміст та періодичність провадження.

8. Організація вивчення питань з охорони праці на промислових під­приємствах.

9. Види контролю за дотриманням законодавства про охорону праці на промислових підприємствах.

10. Розслідування та облік виробничого травматизму в промисловості: склад комісії, терміни розслідування, форма актів,
якими оформлюється повідомлення про нещасний випадок.

11. Розслідування та облік професійних захворювань і отруєнь на
промислових підприємствах.

12. Назвіть причини виникнення виробничого травматизму та про­-
фесійної захворюваності на промислових підприємствах.

13. Назвіть основні заходи щодо запобігання виробничому травма­тизму та професійної захворюваності.

14. Поясніть, у чому полягає дисциплінарна, адміністративна та кри­мінальна відповідальність за порушення норм законодавства з охорони праці.

15. Як оцінюються гігієнічні умови праці на?

16. Назвіть шкідливі та небезпечні фактори, наведіть їх класифікацію,

17. Розкрийте суть поняття "атестація робочого місця". Яка основна мета її проведення?

18. У чому полягає нормування шкідливих речовин у повітрі робочої зони?

19. Дайте визначення поняттям "важкість праці" і "напруженість праці".

20. Дайте визначення поняттям "робоче місце" і "робочий простір" користувача ПК.

21. Що становлять метеорологічні умови на промислових підприємствах?

22. Які застосовуються системи опалення на промислових вироб­ництвах?

23. Які види механічної вентиляції застосовуються на промислових підприємствах?

24. Які види природної вентиляції застосовуються на промислових підприємствах?

25. У яких випадках у виробництві застосовується система кондиціонування повітря?

26. Що таке загальнообмінна і місцева вентиляції?

27. Назвіть особливості проектування систем освітлення на промислових підприємствах.

28. У чому полягає нормування природного і штучного освітлення

на виробництві?

29. Джерела шуму на промислових підприємствах. Вплив шуму на організм людини. Засоби зниження негативного впливу шуму.

30. Джерела вібрації на промислових підприємствах. Вплив вібрації на організм людини. Засоби зниження негативного впливу вібрації.

31. Які види електромагнітних випромінювань найбільш характерні для виробництва. Назвіть методи боротьби із негативним впливом електромагнітних випромінювань на організм працівника,

32. Назвіть основні умови враження людини електричним струмом.

33. Класифікація електроустановок на промислових підприємствах за ступенем небезпеки враження людини електричним струмом.

34. Назвіть основні заходи щодо забезпечення електробезпеки облад­нання.

35. Статична електрика та захист від її негативного впливу.

36. Які знаки безпеки використовуються на промислових підприємствах?

37. Назвіть категорії приміщень і будівель промислових підприємств за пожежною і вибухопожежною небезпекою.

38. Наведіть класифікацію приміщень (зон) за пожежо- і вибухонебезпечністю.

39. Наведіть класифікацію будівель і споруд за ступенем вогнестійкості.

40. Наведіть класифікацію вогнегасних засобів.

41. Які первинні засоби пожежогасіння використовуються на промислових виробництвах?

42. Дайте професіографічну характеристику роботи користувача ПК.

43. Назвіть основні заходи, спрямовані на організацію повноцінного відпочинку користувача ПК.

44. Назвіть основні види захворювань користувачів ПК.

Рекомендована та використана література

1. Безпека життєдіяльності людини. Конспект лекцій. / В.В. Чубук, О.Г. Балюк, Ю.М. Губарєв, Г.І. Коваленко, Е.М. Матицин, Ф.В. Мусіяченко, О.В. Северинов, О.Ф. Протасенко. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2008, - 360 с.

2. Болотов Е. В. Основы НОТ в полиграфии. – М.: «Книга», 1970. – 300 с.

3. Васильева В. В. Физиология человека. – М.: «Физкультура и спорт», 1973. – 189 с.

4. Всестороннее изучение причин травматизма и профзаболеваний с целью прогнозирования мер по их снижению, разработка рекомендаций для проектирования новых полиграфических предприятий и оборудования (отчеты)/ Под ред. Решетова Е.Т. – М.: Гипронииполиграф, 1975. – 1200 с.

5. Геврик Є.О. Охорона праці. – К.: Ніка-центр, 2005. –296 с.

6. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. – Львів: Українська академія друкарства, 2006. – 336 с.

7. Закон України «Про охорону праці». – К., 1992. – 129 с.

8. Зимкин Н. В. Физиология человека. – М.: «Физкультура, и спорт», 1975. – 492 с.

9.Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці. Курс лекцій. практикум: Навчальний посібник.- 2-е вид., стер.-Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 496с.

10. Лазарев Н. В. Вредные вещества в промышленности. – М.: «Книга», 1971. – 1240 с.

11.Методичні рекомендації для проведення практичних занять з навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» для студентів напрямів підготовки «Облік и аудит», «Економічна теорія», «Міжнародна економіка», «Туризм», «Фінанси і кредит», «Управління персоналом і економіка праці» усіх форм навчання / Укл. В. В. Чубук, О. Ф. Протасенко, О. Г. Балюк, І.Ф. Шевченко, В.Г. Кобзін – Харків: Вид. ХНЕУ, 2009.

17. Решетов Е. Т. Комплексное влияние параметров производственной среды на состояния организма человека. – М.: «Книга», 1975. –
130 с.

20. Русаловський А.В. Правові та організаційні питання охорони праці. – К., 2005. – 176 с.

– 166 с.

зміст

Вступ 3

Тема 1. Предмет і завдання дисципліни. Правові та організаційні питання охорони праці в промисловості 4

1.1. Предмет і завдання дисципліни «Охорона праці» 4

1.2. Основні законодавчі та нормативні акти про охорону праці, які діють в промисловості. 26

1.3. Система управління охороною праці на виробництві33

1.4. Навчання з питань охорони праці. Види інструктажів, їх зміст і періодичність 34

1.5. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці 37

Тема 2. Умови праці на підприємствах за показниками шкідливості
й небезпечності факторів виробничого середовища, важкості
й напруженості трудового процесу 38

2.1. Шкідливі та небезпечні виробничі фактори. Класифікація шкідливих та небезпечних факторів 38

2.2. Визначення гігієнічного класу робіт за показниками шкідливості й небезпечності робочого процесу. Атестація робочого місця 39

2.3. Умови праці на промислових підприємствах. Важкість і напруженість трудового процесу 47

Тема 3. Травматизм та професійні захворювання працівників
промисловості 52

3.1. Основні види травм і професійних захворювань в промисловості і зокрема на промислових виробництвах52

3.2. Розслідування та облік нещасних випадків і професійних захворювань 53

3.3. Причини виробничого травматизму і професійної захворюваності на промислових підприємствах 62

3.4. Заходи зниження виробничого травматизму і професійної захворюваності на промислових підприємствах 65

Тема 4. Метеорологічні умови в виробничих приміщеннях.
Вентиляція і кондиціонування повітря 66

4.1. Метеорологічні умови в виробничих приміщеннях 66

4.2. Системи вентиляції та кондиціонування повітря 71

4.3. Системи опалення 84

Тема 5. Освітлення, шум, вібрація, електромагнітні
випромінювання в промисловості 85

5.1. Освітлення виробничих приміщень та особливості його проектування на промислових підприємствах 85

5.2. Шум: його джерела, нормування та засоби захисту від його негативного впливу 94

5.3. Вібрація: її джерела, нормування та засоби захисту від її негативного впливу 99

5.4. Види електромагнітних випромінювань, їх джерела, нормування та засоби захисту від їх негативного впливу 102

Тема 6. Техніка безпеки і електробезпека в промисловості 105

6.1. Вимоги до безпеки виробничих процесів і обладнання в промисловості 105

6.2. Методи і засоби створення безпечних умов праці робітників 107

6.3. Дія електричного струму на організм людини. Умови враження електричним струмом 108

6.4. Класифікація електроустановок за ступенем небезпеки враження людини електричним струмом 116

6.5. Засоби захисту людини від ураження електричним струмом 118

6.6. Статична електрика і її вплив на організм людини 124

6.7. Засоби боротьби зі статичною електрикою 125

Тема 7. Пожежна безпека в промисловості 126

7.1. Причини пожеж та вибухів на промислових підприємствах 126

7.2. Категорії приміщень і будівель промислових підприємств за пожежною і вибухопожежною небезпекою 130

7.3. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості 132

7.4. Класифікація приміщень за пожежо- і вибухонебезпечністю 132

7.5. Засоби і техніка гасіння пожеж 134

Тема 8. Організація робочого місця, режими праці
та відпочинку під час роботи з комп’ютерною технікою 137

8.1. Аналіз умов праці при роботі з комп'ютерною технікою 137

8.1.1. Особливості праці користувача ПК 137

8.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з комп'ютерною технікою 138

8.2.1.Вимоги до мікроклімату 138

8.2.2 Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць 138

8.2.3. Вимоги, що забезпечують захист користувача від шуму 140

8.2.4. Захист користувачів від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювання моніторів 141

8.3. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з ПК 143

8.3.1. Вимоги до обладнання та організації робочих місць користувачів ПК 144

8.4. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з персональними комп'ютерами 147

Контрольні запитання для самодіагностики знань 150

Рекомендована та використана література153 Зміст 156

Поиск по сайту: