|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Теорія трьох біоритмів. (самостійно)Роль аналізаторів в забезпеченні життєдіяльності людини Відповідь організму на будь-який вплив прийнято називати рефлексом. Після сприйняття рецепторами зовнішньої для мозку фізичної і хімічної енергії відбувається трансформація її в нервові імпульси і передача їх в мозок через нервові клітини. Рецептори, шляхи по яких передається збудження і спеціальні зони кори великих півкуль головного мозку становлять єдину систему де народжується відчуття й відбувається розрізнення подразнень. Цю систему І.П. Павлов назвав аналізатором.
Кожен вид рецепторів сприймає тільки один вид подразнень і є дуже чутливий до подразників. Від рецепторів по чутливих нейронах нервові імпульси передаються у певні зони кори великих півкуль. Рецептори, шляхи по яких передається збудження і спеціальні зони кори великих півкуль головного мозку становлять єдину систему де народжується відчуття й відбувається розрізнення подразнень. Цю систему І.П. Павлов назвав аналізатором. Ушкодження будь якої з трьох частин аналізатора призводить до втрати здатності розрізняти певні подразнення. · Надзвичайно висока чутливість до адекватних подразників. · Кількісною мірою чутливості є порогова інтенсивність подразника, дія якого дає відчуття. · Ушкодження будь якої з трьох частин аналізатора призводить до втрати здатності розрізняти певні подразнення. · · Кодування інтенсивності подразника здійснюється шляхом зміни частоти слідування нервових імпульсів від рецепторів в мозкові центри.
Як правило, між інтенсивністю подразника і частотою потенціалів існує логарифмічна залежність, тобто відчуття збільшується пропорційно логарифму інтенсивності подразника. Цей вираз отримав назву психофізичного закону Вебера-Фехнера.
У математичній формі закон Фехнера виражається так:
E=klgR+c, де Е – інтенсивність відчуття, R – сила подразника, k та c – константи. або: где S0 — граничное значение интенсивности раздражителяграничне значення інтенсивності подразника: если якщо S < S0, раздражитель совсем не ощущаетсяподразник зовсім не відчувається.
Так, люстра в якій 8 ламп, здається нам настільки ж яскравіше люстри із 4 ламп, наскільки люстра із 4 ламп яскравіше люстри із 2 ламп. Тобто кількість ламп повинно збільшуватися в однакову кількість раз, щоб нам здавалося, що приріст яскравості постійний. Так, люстра, в которой 8 лампочек, кажется нам настолько же ярче люстры из 4-х лампочек, насколько люстра из 4-х лампочек ярче люстры из 2-х лампочек. То есть количество лампочек должно увеличиваться в одинаковое число раз, чтобы нам казалось, что прирост яркости постоянен. І навпаки, якщо абсолютний приріст яскравості (різниця в яскравості до і після) буде постійним, та нам буде здаватися, що абсолютний приріст зменшується по мірі росту самого значення яскравості. Наприклад, якщо добавити одну лампу до люстри із двох ламп, та приріст яскравості буде здаватися значним. Якщо ж добавити одну лампу до люстри із 12 ламп, то ми практично не помітимо приросту яскравостіИ наоборот, если абсолютный прирост яркости (разница в яркости «после» и «до») постоянен, то нам будет казаться, что абсолютный прирост уменьшается по мере роста самого значения яркости. Например, если добавить одну лампочку к люстре из двух лампочек, то кажущийся прирост в яркости будет значительным. Если же добавить одну лампочку к люстре из 12 лампочек, то мы практически не заметим прироста яркости.
Можно сказать и так: отношение минимального приращения силы раздражителя, впервые вызывающего новые ощущения, к исходной величине раздражителя есть величина постоянная.
Аналізатори мають здатність пристосовувати рівень своєї чутливості до інтенсивності подразника. Ця властивість дістала назву адаптації. Завдяки адаптації при високих високій інтенсивностяхі діючих подразників чутливість знижується, і навпаки, при низьких – підвищується.
Аналізаторам притаманна здатність тренування.
Абсолютна межа має верхній та нижній рівні. Нижня межа чутливості – це мінімальна величина подразника, яка викликає відчуття. Верхня абсолютна межа – максимально допустима величина подразника, яка не викликає у людини болю.
У сучасній фізіології розрізняють вісім аналізаторів: зоровий, слуховий, вестибулярний, смаковий, нюховий, шкірний, руховий (дає відчуття про роботу опорно-рухового апарату) і вісцеральний (аналізатор внутрішніх органів.).
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА АНАЛІЗАТОРІВ ЛЮДИНИ Зоровий аналізатор. Слуховий аналізатор
Слуховий аналізатор складається із зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха, слухового нерва та системи зв`язку з мозком. Людське вухо сприймає звукові хвилі зі звуковим тиском від 2,·10-5 /поріг звукового відчуття/ до 2·,102 Па або інтенсивністю /силою звуку/ від 10-12 до 102 Вт/м2 і частотою 16…20000Гц. Коливання частотою понад 20000 Гц називають ультразвуком, а нижче 16Гц – інфразвуком. Шкірний або тактильний аналізатор сприймає відчуття, які виникають при дії різних механічних подразників на поверхню шкіри у вигляді дотику або тиску. Межі чутливості: Больова чутливість. Температурна чутливість забезпечується тільки двома типами рецепторів. Одні реагують тільки на холод, інші лише на тепло. Абсолютна межа температурної чутливості для теплових рецепторів – 0,2оС, для холодних 0,4оС. диференціальна межа близько 1оС. Вібраційна чутливість. Спеціальні аналізатори, котрі сприймають вібрацію, поки що не виявлені. Діапазон відчуття вібрацій – від 1 до 10000 Гц. Найбільш висока чутливість виявлена до частот 200…250 Гц.
Руховий аналізатор дає можливість людині керувати захисними пристроями, ручками, деталями та іншим. Нюх та смак можуть використовуватись при знаходженні різних відхилень у технологічному процесі та при виникненні небезпеки. У фізіології та психології поширена чотирикомпонентна теорія смаку, згідно з якою існує чотири види смакових відчуттів: солодкого, гіркого, кислого та солоного. Всі інші смакові відчуття є їх комбінацією. Абсолютні межі смакового аналізатора, виражені у величинах концентрацій розчину, майже у 10000 разів вищі від нюхового. Вестибулярний аналізатор. З ним пов’язані відчуття положення і переміщення тіла в просторі, а також відповідні їм реакції збоку скелетної мускулатури і внутрішніх органів.
Вестибулярний аналізатор. З ним повязані відчуття положення і переміщення тіла в просторі, а також відповідні їм реакції збоку скелетної мускулатури і внутрішніх органів.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |