Витрати виробництва. Прибуток і його призначення. Рентабельність

Процес створення та доведення до споживачів необхідних життєвих благ одночасно є процесом споживання (засобів і предметів праці, робочої сили). Життєві блага виступають прямим результатом затрат минулої (уречевленої у засобах виробництва) і живої праці людей. При цьому витрати поділяються на витрати суспільства та витрати окремих підприємств. Потрібно з’ясувати, чим обумовлене таке роздвоєння, які економічні відносини відображають витрати суспільства і витрати окремих підприємств, в яких формах на поверхні економічного життя вони виступають. При вивченні цього питання необхідно мати на увазі, що за умов ринкової економіки від суспільних витрат, що формуються на ринку, відокремлюються витрати на виробництво кожного підприємства. Витрати підприємства є дійсними матеріальними витратами на виготовлення товару, які складаються з витрат засобів і предметів праці, витрат на заробітну плату, науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи тощо.

Витрати виробництва – це вартісна оцінка затрат економічних ресурсів, здійснених підприємцями задля виробництва продукції.

У короткостроковому періоді витрати підприємства поділяються на постійні, змінні, сукупні, середні та граничні.

Постійні витрати – це затрати на утримання будівель, адміністративного апарату, на орендну плату, рекламу, тощо. Вони не залежать від зміни обсягів виробництва.

Змінні витрати безпосередньо пов’язані зі зміною обсягів виробництва (затрати на сировину, електроенергію, заробітну плату тощо).

Сукупні витрати – це сума постійних та змінних витрат на виробництво.

Середні витрати визначаються як витрати на одиницю продукції:

Сукупні витрати

Середні витрати = -----------------------------------

Кількість виробленої продукції

Граничні витрати – це приріст витрат на виробництво ще однієї додаткової одиниці продукції:

Приріст сукупних витрат

Граничні витрати = ---------------------------------

Приріст продукції

Проаналізуйте, які витрати є зовнішніми для підприємства, внутрішніми, економічними, а також, які чинники сприяють зниженню витрат підприємства.

Додатковий продукт створюється на підприємствах завдяки винятковій властивості робочої сили створювати продукт більший, ніж потрібно для її відтворення. Тому підприємство не несе матеріальних витрат на виробництво додаткового продукту. Але його враховують витрати суспільства. Витрати суспільства кількісно перевищують витрати підприємства на величину додаткового продукту. Ця різниця і створює для підприємства можливість перекривати витрати й одержувати прибуток. Реалізація такої можливості вимагає від виробників зіставлення власних витрат із витратами суспільства. Витрати підприємства у грошовій формі складають собівартість продукції.

Залежно від функціонального призначення собівартість у господарській практиці поділяється на розрахункову, фабричну, виробничу, комерційну. Необхідно з’ясувати внутрішню будову (структуру) кожної із перерахованих видів собівартості.

Далі необхідно зрозуміти, що прибуток підприємства є різницею між ціною продажу (оптовою ціною підприємства) та собівартістю. Прибуток завжди належить власнику засобів виробництва, оскільки привласнення прибутку є однією з основних форм реалізації власності.

Власник розпоряджається прибутком на свій розсуд. Але світова практика свідчить, що власники (також колективні) більшу частину прибутку використовують на розвиток виробництва (розширення та технічну реконструкцію, підготовку кадрів, соціальні потреби колективу фірми, його преміювання тощо), не кажучи вже про сплату податків, процентів за кредит тощо. В Україні після всіх необхідних відрахувань у підприємств залишається так званий чистий прибуток, з якого формуються:

– фонд розвитку виробництва, науки і техніки;

– фонд соціального розвитку колективу;

– фонд матеріального заохочення;

– резервний фонд.

Охарактеризуйте економічне призначення цих фондів. В економіці, побудованій за ринковими принципами, інтерес до виробництва у підприємця заохочується саме прибутком.

Прибуток – це різниця між доходами від реалізації продукції та сукупними витратами на виробництво.

Виручка від реалізації – це валовий дохід підприємства. Якщо з нього вилучити витрати на виробництво, то залишиться валовий прибуток. Вже з валового прибутку підприємство сплачує податки, обов’язкові платежі тощо, після чого залишається чистий прибуток.

Самостійно проаналізуйте, як він використовується (див. ст. 18 [1]).

В умовах ринку прибуток відіграє досить важливу економічну роль:

– є спонукальним мотивом підприємницької діяльності, а отже, рушійною силою функціонування та розвитку економіки;

– сприяє ефективному розподілу та використанню ресурсів, впровадженню досягнень НТП, поліпшенню якості продукції, збільшенню асортименту тощо;

– є джерелом розширення суспільного виробництва, примноження національного багатства та задоволення соціальних потреб суспільства.

Для оцінки рівня ефективності роботи підприємства, одержаний ним результат (валовий доход або прибуток) порівнюють з витратами або використаними ресурсами. Зіставлення прибутку та витрат показує рентабельність або норму рентабельності. Є два варіанти визначення норми рентабельності:

– відношення прибутку до поточних витрат підприємства (собівартості);

– відношення прибутку до авансових вкладень (основних виробничих фондів і оборотних засобів).

Обидва ці виміри пов’язані між собою через показник швидкості обороту авансованих вкладень:

; ,

де – прибуток; , – перший і другий варіанти рентабельності;
, – фонди використані й авансовані

Враховуючи, що / = n (число оборотів авансованих фондів за певний період), маємо: = × n.

Якщо авансовані фонди здійснюють протягом року один оборот то норми рентабельності, обчислені обома способами, збігаються. Якщо час обороту перевищує рік, то норма рентабельності, обчислена за авансованими фондами, буде меншою, ніж обчислена за поточними витратами. При кількох оборотах на рік, норма рентабельності за фондами, перевищить норму рентабельності за поточними витратами.

Більш точним буде обчислення рентабельності за формулою:

,

де – норма рентабельності; – обсяг продукції; – різниця між ціною одиниці продукції і її собівартістю; – вартість основних виробничих фондів; – вартість оборотних засобів.

Рівень рентабельності прямо пропорційний обсягу виробленої продукції та обернено пропорційний вартості використання фондів і оборотних засобів.

Запитання та завдання для створення проблемних ситуацій

Поиск по сайту: