Всесвітнє господарство: сутність та складові частини

Актуальність вивчення проблем і тенденцій світової економіки та міжнародних економічних відносин зумовлена переходом України до концепції відкритої економіки, характерною ознакою якої, є широке використання світогосподарських зв’язків. Знання теорії та практики функціонування міжнародного фінансового середовища, світової торгівлі, міжнародної міграції капіталу та робочої сили, а також діяльності міжнародних економічних організацій стає необхідною умовою успіху у господарській діяльності.

Всесвітнє господарство – це сукупність національних господарств-учасників міжнародного розподілу праці, пов’язаних міжнародними угодами. Критеріями розвитку та функціонування окремих національних господарств є такі.

1. Рівень розвитку продуктивних сил, економічний потенціал, ефективність виробництва, що може бути виражено співвідношенням фонду споживання і фонду накопичення національного доходу.

2. Умови виробництва (інтелектуалізація праці, мотивація праці, рівень ефективності виробництва).

3. Гуманізація господарського життя суспільства, що в кількісному відношенні визначається відсотком відрахувань з виробленого національного доходу на розвиток охорони здоров’я, освіти, культури.

4. Екологізація економіки, наявність державних програм із забезпечення економічної безпеки.

Існує традиційна класифікація країн за приналежністю до ”першого”, ”другого” або “третього” світу. Країни "першого" світу мають економіку з високим рівнем доходів населення (Західна Європа, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія) і тому їх ще називають промислово розвиненими або індустріальними країнами. До них відносять також деякі нафтодобуваючі країни з високим рівнем доходів. Країни "другого" світу – це так звані країни з централізованою плановою економікою, неринкові економічні системи. У зв’язку з тим, що більшість цих країн знаходиться на різних ступенях переходу до ринкової економіки, Міжнародний банк реконструкції та розвитку прийняв рішення називати їх традиційно плановими економіками. В останні роки з’явилися країни, які мають середній та високий рівень доходів, але не відносяться до промислово розвинутих країн. Вони об’єднуються в категорію ”нові індустріальні країни" (НІК). Критеріями віднесення країн до НІК є: питома вага промислової продукції у ВНП повинна становити 30%; готові вироби в експорті – не менше 50%, доход на душу населення – не менше 1 тис. дол. США. До НІК відносяться: Аргентина, Бразилія, Китай, Гонконг, Індія, Ізраїль, Південна Корея, Мексика, Сингапур, Тайвань, Малайзія.

Головним критерієм Світового банку при проведенні класифікації економік є їхній валовий національний продукт, експортні характеристики країн, їх зовнішній борг та географічна ознака.

Серед окремо взятих чинників найбільш суттєвим джерелом економічного вдосконалення став технологічний прогрес. Завдяки технологічним новаціям та розробкам значний поступ було здійснено у промисловості, сільському господарстві та сфері послуг. Згадайте винаходи та відкриття, що змінили світ. Економічна теорія вважає, що продуктивність та доход на душу населення у різних країнах з часом мають вирівнятися за умови, що країни, які розвиваються, матимуть доступ до нових технологій.

Зверніть увагу на особливості в розвитку країн, які досягли швидкого розвитку. У своїй більшості вони мають дві спільні характерні риси: інвестування грошей в освіту та фізичний капітал і надання переваги ринкові, конкуренції та торгівлі. Суттєве значення мав також широкий і ефективний вплив на економіку з боку держави. Одним з отриманих уроків є те, що для держави краще сконцентрувати зусилля в тих галузях, де вона може підтримати й забезпечити розвиток приватного сектора, ніж там, де держава витісняє приватний сектор. Другим уроком є те, що якість державного плану має більше значення, ніж кількість. Згадайте найважливіші проблеми економічного зростання та його основні теорії. Доведіть, що розвиток будь-якої країни є багатовимірним процесом, у якому цінові, інвестиційні та інституційні реформи пов’язані в одне ціле. І загальний успіх залежить від правильного виконання багатьох складових. Сучасна форма існування світового господарства є наслідком багатовікового розвитку продуктивних сил, поглиблення поділу праці і її інтеграції, поширення технічного прогресу.

Далі необхідно розглянути організаційно-економічну структуру сучасного світового господарства, яка визначається поєднанням регіональної і функціональної підструктур. Регіональна підструктура світового господарства представлена економічними об’єднаннями країн, які групуються на територіальному принципі й мають на меті розв’язання широкого кола економічних проблем. Функціональна підструктура представлена міждержавними економічними організаціями з певних питань функціонування світового господарства. Назвіть найбільш впливові міждержавні регіональні об’єднання, міждержавні галузеві організації підприємців, економічні комісії ООН, асоціації. Дайте їм характеристику.

Міжнародні економічні відносини як основа світового господарства. Інтернаціоналізація господарського життя. Економічна інтеграція і особливості міжнародного поділу праці на сучасному етапі

Світове господарство – це сукупність світових продуктивних сил і міжнародних економічних відносин (МЕВ) з відповідним механізмом регулювання й управління господарськими зв’язками. МЕВ відображають господарські зв’язки між державами, регіональними об’єднаннями, підприємствами, фірмами, установами, юридичними та фізичними особами з приводу виробництва й обміну товарів і послуг, матеріальних і фінансових ресурсів. Основу їх складають ринкові системи і механізми.

У світовому господарстві розвиваються такі найважливіші форми економічних відносин, як міжнародна спеціалізація та кооперування виробництва; міжнародна торгівля, валютно-фінансові та кредитні зв’язки між країнами, міжнародна міграція капіталу, міжнародна міграція робочої сили; економічна інтеграція; співробітництво у розв’язку глобальних економічних проблем. Покажіть, що всесвітнє господарство – це якісно новий стан функціонування національних господарств, що взаємодіють одне з одним. Проаналізуйте етапи розвитку всесвітнього господарства, покажіть його історичний розвиток.

Матеріальну основу розвитку всесвітнього господарства становить інтернаціоналізація виробництва. Уясніть сутність процесу інтернаціоналізації, розкрийте безпосередні передумови її виникнення у ХІХ столітті.

Необхідно показати, що базисом процесу інтернаціоналізації є посилення економічного обміну та поглиблення міжнародного поділу праці.

Міжнародна економічна інтеграція є вищою формою інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає зближення і взаємопристосування всіх структур національних господарств. Дайте характеристику економічної інтеграції та її основним етапам розвитку. Поясніть, чому з одного боку країни є конкурентами на світовому ринку, з другого вони інтегруються? Проілюструйте прояви інтеграції.

Інтеграція дає можливість використовувати переваги суспільного поділу праці як ступеня розвитку територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними виробленою продукцією певної кількості та якості.

Факторами розвитку міжнародного поділу праці (МПП) є: природно-географічні умови; технічний прогрес; соціально-економічні умови.

Покажіть шляхи розвитку МПП. Процес МПП на сучасному етапі має певні тенденції та особливості, охарактеризуйте їх.

МПП нерозривно пов’язаний з міжнародною спеціалізацією та кооперуванням виробництва. Вони є формою його прояву та його елементами.

Під міжнародною спеціалізацією виробництва (МСВ) необхідно розуміти таку форму поділу праці між країнами, при якій збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділених у самостійні технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції. МСВ розвивається у двох напрямках: виробничому і територіальному. Основними формами МСВ є предметна, подетальна та технологічна спеціалізація.

Другим елементом у МПП є міжнародне виробниче кооперування. Це об’єднання зусиль виробників декількох країн з випуску певних видів товарів для світового ринку. Коопераційні зв’язки виявляються на всесвітньому міжгалузевому або внутрішньогалузевому рівнях. Наведіть приклади міжнародної спеціалізації та виробничого кооперування. Охарактеризуйте розвиток міжнародної спеціалізації й кооперування внаслідок розгортання НТП.

Проаналізуйте об’єктивні передумови участі Україні в МПП.

Сучасні МЕВ нерозривно пов’язані з такими поняттями як міграція, імміграція, еміграція, рееміграція. З’ясуйте сутність цих понять та їх роль у формуванні світового ринку праці. Назвіть постійні ринки робочої сили, що утворились в світі. Проаналізуйте наслідки процесів імміграції та еміграції для країн.

Узагальнюючи розгляд питання, покажіть, як регулюються міграційні процеси. Розгляньте можливі сценарії розвитку світового ринку праці. Покажіть, що подальша інтеграція дає можливість використовувати переваги суспільного поділу праці та трудові ресурси.

Поиск по сайту: