Підприємство – первинна ланка національного господарства. Види підприємств і мета їх діяльності

Цією темою розпочинається вивчення мікроекономіки, тих економічних процесів, які виникають у первинній ланці національного господарства – на підприємстві. Головна увага при цьому приділяється з’ясуванню змісту підприємств за умов формування багатоукладної економіки, економічних засад їх функціонування, можливостям отримання прибутку та характеристиці факторів, що сприяють підвищенню прибутковості підприємств тощо.

При розгляді першого питання необхідно мати на увазі, що кожен вид економічної діяльності складається із сукупності окремих підприємств, які виробляють продукцію, займаються комерцією, ведуть наукові дослідження з метою отримання прибутку.

Традиційно під підприємством розуміють будівельну організацію, завод, фабрику, банк, універмаг, магазин, інститут, шахту, інші заклади, що є самостійними господарськими суб’єктами з відповідною системою виробничих відносин.

Підприємство – це самостійний господарюючий суб’єкт, наділений правами юридичної особи, який здійснює будь-який вид діяльності (не заборонений законом) з метою отримання прибутку [1].

Підприємство має штат працівників, веде повний набір бухгалтерської звітності, самостійно розпоряджається прибутком, тощо.

Зверніть увагу на те, що саме на підприємстві відбувається безпосереднє поєднання робочої сили із засобами виробництва, значною мірою вирішується доля НТП та ефективності виробництва. Від ефективності функціонування підприємств залежить створюваний валовий національний продукт, науковий, технічний рівень розвитку країни, добробут всіх верств населення.

Суть підприємства найбільш повно відображається у принципах його діяльності. Як самостійна господарська одиниця, вони користуються правами юридичної особи, тобто мають право розпоряджатися майном, одержувати кредити, укладати господарські договори з іншими підприємствами. У філії банку підприємство має розрахунковий рахунок, на який надходять кошти за реалізовану продукцію, із якого сплачуються рахунки іншим підприємствам за поставку засобів виробництва, виплачується заробітна платня працівникам підприємства, здійснюються інші платежі. Підприємство має печатку зі своєю назвою та товарний знак. Воно несе повну економічну, майнову відповідальність за результати своєї діяльності.

Зайняті суспільною працею на підприємстві робітники, інженери та службовці утворюють трудові колективи цих підприємств. У політико-економічному розумінні трудовий колектив – це сукупний працівник підприємства і водночас суб’єкт економічних відносин, який здійснює суспільну діяльність у державних, колективних, кооперативних, приватних підприємствах, установах і організаціях, спрямовану на задоволення як особистих, так і колективних та суспільних потреб.

Поряд з терміном “підприємство” в літературі вживають термін “фірма”. Фірма – це ім’я, під яким юридично повноправний господарський суб’єкт веде свої справи.

Проаналізуйте та поясніть причини неоднакового соціального становища працівників на підприємствах різних форм власності.

Метою підприємства є виробництво потрібних суспільству матеріальних благ і надання різноманітних послуг населенню, суспільству тощо. Безпосереднім стимулом для організації виробництва, заснування підприємства є перспектива одержати прибуток і використати його для задоволення своїх потреб. Інакше кажучи, завданням всіх підприємств є задоволення суспільних потреб у продукції, роботах, послугах і реалізація на основі одержаного прибутку соціальних і економічних інтересів членів трудового колективу та власника майна підприємства.

Підприємства можна класифікувати за різними критеріями: за формою власності, кількістю працюючих, сферою діяльності тощо.

Залежно від форм власності – (приватної, колективної, державної) функціонують такі організаційні види підприємств: одноосібне володіння, партнерство чи товариство, корпорація, державне підприємство.

Одноосібне володіння – підприємство, у якому майно належить одному суб’єкту, який самостійно веде справу, отримує весь доход і несе відповідальність за свою діяльність.

Партнерство (товариство) засновується на об’єднанні (пайовому, дольовому) майна різних власників.

Як правило, товариства – це закриті компанії, де зміна власників паїв відбувається лише зі згоди більшості їх членів.

Розрізняють такі види партнерства: повне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю та командитне товариство (змішане).

Проаналізуйте ці види партнерства, порівняйте з одноосібним володінням, підкресліть переваги та недоліки таких видів підприємств.

Корпорація – це юридична особа, утворена об’єднанням на пайових (дольових) засадах коштів своїх членів (акціонерів) і належить до товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки відповідає лише власним капіталом.

Синонім сучасної корпорації – холдингові компанії – власники контрольних пакетів акцій групи дочірніх підприємств.

На практичному занятті, використовуючи реферативну форму підготовки матеріалу, слід більш глибоко проаналізувати діяльність корпорацій в Україні. Державні підприємства базуються на державній формі власності та поділяються на державні комунальні підприємства, засновані на власності адміністративно-територіальних одиниць, і загальнодержавні, що підпорядковуються вищим органам державної влади.

У процесі ринкового господарювання частина державних підприємств може бути приватизована, окрім тих казенних підприємств, які не підлягають приватизації за рішенням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до обсягів господарського обороту і чисельності працюючих виділяють наступні категорії підприємств: малі, середні, великі.

Зверніться до [1] та проаналізуйте, які підприємства відносяться до малих у різних сферах: будівництві, науці, роздрібній торгівлі тощо. Роль малого бізнесу в умовах соціально орієнтованої економіки досить значна. На його частку, наприклад, в Німеччині припадає – 2/3 ВНП, у США – близько 40 %. Дослідіть механізм функціонування малих підприємств і обґрунтуйте їх розвиток в будівництві.

Поиск по сайту: