Механізм функціонування ринку і закони ринкового господарства

Ефективне функціонування сучасного ринку безпосередньо залежить від постійно відтворюваного ринкового середовища. Важливим його елементом є ринкова інфраструктура. Це – система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили. Це банки та банківські кредитно-фінансові установи, біржі, дилерські та брокерські контори, служби зайнятості, інформаційно-комерційні, гуртові та постачально-збутові організації, пункти прокату та лізингу, рекламні агентства, тощо. Без злагодженої роботи цих установ ринок не може повноцінно функціонувати. Проаналізуйте самостійно головні елементи ринкової інфраструктури та роль кожного з них в ринковій економіці.

Більшість людей, необізнаних з механізмом функціонування ринку, вбачають в ньому лише сукупність фірм, виробів і послуг та не замислюються, чому товари виробляються в достатній кількості, перевозяться в необхідне місце, чому стільки коштують, хто визначає на них ціни та ін. Складається враження якогось хаосу, проте це не так.

Ринкова економіка – це налагоджений механізм об’єктивної координації людей, різних видів діяльності фірм через систему цін і ринків.

Ринок – це механізм, через який покупці та продавці взаємодіють, щоб визначити ціну товару.

Продавці, пропонуючи свої товари, формують їх пропозицію, яка складає всю масу товарів, що є на ринку, або ж у будь-який момент може бути доставлена на ринок. Чим більше товару пропонується на продаж, тим більшою є його пропозиція.

Водночас, на ринку є суб’єкти, які бажають купити певний товар і мають в розпорядженні певну кількість грошей. Забезпечене грошима бажання купити певну кількість даного товару за даними цінами називають попитом. На ринку попит визначається кількістю грошей, яку покупці принесли на ринок, щоб обміняти їх на потрібні товари (товар – гроші – товар).

Кількість грошей, на яку обмінюється одиниця певного товару, становить ціну даного товару. Постає питання, а хто ж її визначає? В нормальному ринковому середовищі ціна встановлюється під дією співвідношення попиту та пропозиції. Якщо попит зростає, а пропозиція залишається незмінною, то і ціна зростає. І навпаки, якщо пропозиція збільшується, а попит залишається незмінним, тоді ціна починає зменшуватися.

Коли попит і пропозиція на ринку збігаються, то виникає ціна ринкової рівноваги.

Ринкова ціна є основним інформаційним фактором на ринку і регулюючим важелем у виробництві й споживані товарів. Окрім того, ціна виконує також інші функції: облікову та перерозподільну.

Так, за допомогою ринкових цін обліковується товарообіг, визначається кількість грошей, необхідних для забезпечення нормального товарообігу, ведуться різні економічні розрахунки тощо.

Перерозподільну функцію ціни виконують тоді, коли, наприклад, держава регулює рівень цін на товари першої необхідності та на предмети розкоші, знижуючи їх в першому випадку, та підвищуючи в другому.

Конкуренція на ринку товаровиробників змушує їх виробляти якісні товари та понижувати ціни. Конкуренція серед споживачів призводить до зростання цін та вказує на наявність дефіциту.

Оскільки і закон попиту та пропозиції, і закон конкуренції, і закон грошового обігу розглядатимуться в наступних темах, необхідно з’ясувати сутність закону вартості, згідно з якими обмін товарів здійснюється на основі їх суспільної вартості, у відповідності із суспільно-необхідними витратами праці на їх виробництво.

Закон вартості виражає зв’язки між працею виробника в минулому і теперішніми умовами виробництва (якщо відбулося підвищення продуктивності праці, збільшився обсяг продукції та знизились витрати на одиницю продукції, то залишки нереалізованої продукції теж зменшують свою вартість відповідно до теперішніх умов). Самостійно проаналізуйте цю ситуацію більш детально.

Суть закону вартості повніше розкривається через функції, які він виконує.

1. Стихійне регулювання пропорцій суспільного виробництва (розподілу праці між галузями) шляхом коливання цін навколо вартості та збільшення випуску товарів при відхиленні цін вгору від вартості, і навпаки.

2. Диференціювання товаровиробників (ті виробники, у яких індивідуальна вартість нижча за суспільну, отримують прибутки, і навпаки). Суперечність між індивідуальною та суспільно-необхідною працею диференціює виробників.

3. Стимулювання розвитку продуктивних сил (товаровиробники, в яких індивідуальні витрати вищі від суспільно-необхідних, намагаються скоротити їх шляхом впровадження нової техніки, технологій тощо).

4. Регулююча функція закону вартості була більш характерною за умов простого товарного виробництва. Основні її елементи притаманні також сучасності.

Проте, в цивілізованій ринковій економіці посилюється економічна роль держави, яка, через систему фінансово-кредитних важелів, активно втручається у відтворювальний процес тому, що ринок не вирішує таких питань:

– не сприяє збереженню невідтворюваних ресурсів;

– не має економічного механізму захисту навколишнього середовища (тільки законодавчі акти на рівні держави можуть сприяти вирішенню цих питань);

– не може регулювати використання ресурсів, які належать всьому людству (наприклад, лісових, рибних багатств);

– не гарантує право на працю, доход, не забезпечує справедливий розподіл доходів (сучасні уряди через систему оподаткування вирішують проблеми перерозподілу доходів та ін.);

– не створює стимулів для виробництва товарів і послуг колективного використання (дороги, дамби, охорона здоров’я, освіта, залізничний транспорт тощо);

– не забезпечує фундаментальних досліджень у науці;

– характеризується нестабільним розвитком з рецесійними й інфляційними процесами тощо.

Вирішення цих та деяких інших завдань, в основному, бере на себе держава.

Запитання та завдання для створення проблемних ситуацій
та самоконтролю знань студентів

1. Які спільні риси та відмінності між натуральним і товарним виробництвом?

2. Яка сторона вартості товару (споживна вартість чи вартість) відіграє домінуючу роль у товарному виробництві та чому?

3. Які фактори сприяли формуванню розвинутої форми капіталістичного ринкового господарства?

4. Які основні риси сучасного ринкового господарства?

5. Характеристика яких умов дозволяє визначити типи ринку?

6. У чому полягає суть закону вартості та яка його роль в умовах товарного виробництва?

7. Які особливості формування ринку в нашій державі?

8. Поясніть, як суспільний поділ праці впливає на товарні відносини.

9. Які чинники сприяли появі та розвитку грошей?

Тести

1. Яка ознака є головною відмінною рисою натурального господарства:

а) наявність суспільного поділу праці;

б) вільний вибір виробником напряму діяльності;

в) споживання життєвих засобів у середині господарської одиниці, де вони були створені.

2. У чому якнайповніше знаходять свій вияв суперечності ринку:

а) у темпах економічного розвитку;

б) у функціях, які виконує ринок;

в) у неспроможності ринкових сил самостійно регулювати сучасну економіку.

3. В якому з положень дається правильне визначення «структура ринку»:

а) це сукупність установ, що забезпечують функціонування ринку;

б) це склад товарів і послуг, що обертаються на ринку;

в) це сукупність взаємопов’язаних різних видів ринків.

4. Яке з визначень розкриває сутність вартості товару:

а) вартість товару – це матеріальні витрати виробника на виробництво товару;

б) вартість товару – це витрачена праця виробника на виготовлення товару;

в) вартість товару – це суспільна праця, втілена в товар.

5. Що є зовнішньою формою вияву вартості товару:

а) споживчі властивості товару;

б) мінова вартість;

в) визначена виробником ціна продажу товару.

6. Яке положення розкриває сутність грошей як економічної категорії:

а) гроші – це грошові білети і розмінна монета, що перебувають в обігу;

б) гроші – це загальний еквівалент обміну товарів;

в) гроші це золоті і срібні монети.

7. Що виконує в наш час функцію світових грошей:

а) золото;

б) національна валюта кожної країни;

в) валюти економічно найрозвинутіших країн світу.

8. Які функції грошей виконують векселі:

а) функцію міри вартості;

б) функцію засобу платежу;

в) функцію засобу обігу.

9. Якої функції не виконує закон вартості:

а) функції регулятора пропорцій розвитку економіки країни;

б) функції захисту національних виробників від зовнішніх конкурентів;

в) функції стимулятора розвитку продуктивних сил;

г) функції майнового розшарування господарюючих суб’єктів.

Поиск по сайту: