Соціально-економічні наслідки безробіття та шляхи його скорочення

Для будь-якої економічної системи безробіття не проходить безслідно, воно має соціально-економічні наслідки. Економічні збитки періоду безробіття проявляються в скороченні валового національного продукту (ВНП), втраті потенційного робочого часу, зниженні рівня доходів сім’ї, рівня життя, заробітної плати після працевлаштування у зв’язку з втратою рівня кваліфікації та професійних навиків. Чому економічні втрати суспільства від безробіття значно перевищують втрати, пов’язані з іншими факторами, наприклад, із монополізацією, тарифами, квотами?

Руйнівний вплив безробіття на трудящих проявляється в соціально-моральних втратах: моральна деградація особистості та відмова від моральних принципів, погіршення здоров’я (особливо зростання серцево-судинних та психічних захворювань), знецінення трудового досвіду, психологічні зрушення, посилення соціальної нерівності тощо. Використайте статистичний матеріал для аналізу та висновків.

Американський дослідник Артур Оукен довів існування взаємозв’язку між рівнем безробіття і зміною обсягу ВВП. Згідно із законом Оукена перевищення рівня фактичного безробіття над його природним рівнем на 1% призводить до скорочення реального ВВП на 2,5 % у порівнянні з його потенційним рівнем.

Охарактеризуйте механізм страхування на випадок безробіття в різних країнах і поясніть роль держави у розв’язанні цієї проблеми.

Вивчіть Державну програму зайнятості населення України, Закони України "Про зайнятість", "Про охорону праці", в яких окреслена лінія держави щодо регулювання зайнятості та безробіття в Україні, система соціального захисту населення.

Порушення макроекономічної рівноваги, основою якої є врівноважена взаємодія сукупного попиту і сукупної пропозиції, призводить до дестабілізації економічної системи, руйнації господарських зв’язків, соціально-економічних потрясінь.

Важливими проявами макроекономічної нестабільності, найгострішим соціальним лихом сучасної економіки є високий рівень безробіття і високі темпи інфляції.

Основними рекомендаціями, спрямованими на зниження безробіття, є:

– макроекономічна політика, спрямована на скорочення бюджетного дефіциту, стримування інфляції та підтримання попиту;

– удосконалення системи освіти і підготовки кадрів;

– ліквідація бар’єрів, що заважають створенню чи розширенню підприємств;

– удосконалення системи заходів щодо створення і розповсюдження технології;

– гнучкість в питаннях заробітної плати;

– зміни в законодавстві, які б не перешкоджали вільному найму на роботу;

– гнучкість у питаннях вільного часу;

– розробка політики, спрямованої на підвищення рівня зайнятості, а не на підтримку безробіття;

– зміни системи соціального забезпечення в напрямі стимулювання працевлаштування.

Система заходів щодо регулювання безробіття в Україні включає:

· розвиток розгалуженої системи державної служби зайнятості, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів;

· надання підприємцям субсидій, премій та податкових пільг для найму додаткової робочої сили або переведення частини працівників на скорочений робочий день;

· державну підтримку нетрадиційним сферам зайнятості;

· стимулювання підприємців до навчання, перекваліфікації й подальшого працевлаштування додаткової робочої сили;

· залучення приватного (як вітчизняного, так й іноземного) капіталу в райони зі стійким рівнем безробіття;

· регулювання можливості працевлаштування за кордоном, приєднання України до міжнародного ринку праці;

· стимулювання осіб, що отримують державну допомогу, до пошуку робочих місць;

· збільшення кількості стажистів у системі професійної освіти;

· введення в дію запасів невстановленого устаткування та підвищення коефіцієнта змінності його в цілому;

· заходи щодо квотування робочих місць для представників найуразливіших груп на ринку праці, безвідсоткові кредити, що надаються безробітним, які започатковують власний бізнес;

· організацію регіональними або місцевими органами влади у кооперації з окремими підприємствами або закладами соціальних (громадських) робіт тощо.

Запитання та завдання для створення проблемних ситуацій та самоконтролю знань студентів

1. Назвіть основні питання, пов’язані з макроекономічною проблемою зайнятості.

2. Дайте визначення повної зайнятості та норми природного безробіття.

3. Дайте визначення ринку робочої сили, назвіть необхідні соціально-економічні умови його існування.

4. Які види безробіття Ви знаєте? Охарактеризуйте їх.

5. Які соціально-економічні наслідки безробіття Ви знаєте?

6. Назвіть напрями державного регулювання ринку робочої сили.

7. Які взаємозв’язки визначає закон Оукена?

8. Назвіть напрямки державного регулювання ринку робочої сили?

9. Проаналізуйте систему соціального захисту населення в умовах переходу до ринку?

Тести

1. За яких умов виникає безробіття:

а) за умови збігання пропозиції робочої сили з попитом на неї;

б) за умови, що на ринку праці попит на робочу силу менший від її пропозиції;

в) за умови, що економіка країни перебуває у кризовому стані.

2. Які чинники сприяють досягненню повної зайнятості робочої сили:

а) прийняття закону про обов’язковість праці кожної працездатної людини;

б) пропозиція робочої сили, її структура відповідає техніко-технологічній структурі робочих місць;

в) низький рівень життя трудящих.

3. У чому полягає негативний вплив безробіття на соціально-економічний стан в суспільстві:

а) безробіття – це резерв робочої сили, що використовується для розвитку виробництва;

б) безробіття призводить до соціальної нестабільності в країні;

в) наявність на ринку праці безробітних дисциплінує робітників, підвищує ефективність праці.

4. Яке з положень найповніше розкриває сутність соціальної політики:

а) соціальна політика – це комплекс заходів державних органів влади, спрямований на забезпечення умов ефективного розвитку виробництва;

б) соціальна політика – це система заходів і методів, спрямованих на забезпечення соціального миру, стабільності в суспільстві;

в) соціальна політика – це комплекс соціально-економічних заходів держави, місцевих органів влади, підприємств і організацій, спрямованих на захист населення від безробіття, інфляції, захист усіх форм власності, доходів населення тощо.

5. Яке з положень найточніше визначає зміст статусу безробітного?

а) безробітний – це працівник, який перебуває в неоплачуваній відпустці невизначений термін;

б) безробітний – це особа працездатного віку, яка хоче, може працювати, але через відсутність робочого місця не працює і не має доходу;

в) безробітний – це особа пенсійного віку, яка хоче і спроможна працювати, але не може влаштуватись на роботу.

6. Хто регулює зайнятість і розподіл робочої сили в ринковій економіці:

а) держава та її відповідні органи;

б) ринок, біржа праці;

в) підприємці й профспілки.

7. За яких умов можливе безробіття, коли кількісно збігаються пропозиція робочої сили і попит на неї:

а) за умови зниження темпів приросту населення;

б) за умови інтенсивного розвитку виробництва;

в) за умови невідповідності структури, робочої сили техніко-технологічній структурі робочих місць.

8. Яка головна причина безробіття в Україні:

а) надто низька заробітна плата;

б) безробіття в Україні – наслідок глибокої кризи в економіці й неефективної економічної політики держави;

в) структурна перебудова виробництва.

9. До соціально-економічних наслідків безробіття слід віднести:

а) зростання реального ВВП;

б) недовиробництво ВВП;

в) зростання кількості служб зайнятості.

10. Діяльність служб зайнятості спрямована на:

а) створення робочих місць шляхом нарощування інвестицій;

б) пошук кадрів з допомогою реклами в засобах масової інформації;

в) реєстрацію безробітних, профорієнтацію та працевлаштування тих, хто шукає роботу.

Поиск по сайту: