Види безробіття

Величина безробіття визначається як різниця між робочою си­лою і зайнятими.

Безробіття вважається, з одного боку, важливим стимулятором працюючого населення, а з іншого — великим суспільним злом. Всі економічно розвинуті країни докладають багатьох зусиль для по­долання безробіття, але жодна з них іще не спромоглася ліквідува­ти його повністю. Навіть у таких країнах з розвинутою соціальною економікою, як Японія, ФРН, США, кількість безробітних не була меншою 1,5% загальної кількості працездатних. У майбутньому у світі безробіття складатиме близько 10%, повністю його ліквідува­ти не зможе жодна країна.

Розрізняють такі його види.

Фрикційне безробіття. Виникає тоді, коли частина людей доб­ровільно міняє місце роботи, частина шукає нову роботу після звільнення, частина тимчасово втратила сезонну роботу. Термін „фрикційне безробіття” використовується для тієї категорії пра­цівників, які шукають роботу або чекають її отримання в недале­кому майбутньому. Фрикційне безробіття вважається неминучим і певною мірою навіть бажаним, оскільки частина працівників переходить із низькопродуктивної та малооплачуваної роботи на більш продуктивну і вище оплачувану роботу.

Структурне безробіття. Є продовженням фрикційного. Воно виникає тоді, коли в результаті НТП відбуваються важливі зміни в техніці, технології та організації виробництва, які змінюють стру­ктуру попиту на робочу силу. При цьому попит на робочу силу певних професій зменшується або зовсім зникає, а на інші професії, яких раніше не було, — зростає. Структурні безробітні не можуть знайти роботи без відповідної перепідготовки, додаткового на­вчання, навіть зміни місця проживання. Фрикційне безробіття має короткочасний характер, а структурне — більш тривале у часі.

Циклічне безробіття. Обумовлене спадами виробництва. Спо­стерігається під час економічної кризи, коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, зайнятість скорочується, а безро­біття зростає.

Добровільне безробіття. Виникає тоді, коли працівник звільня­ється з роботи за власним бажанням через невдоволеність рівнем оплати праці, умовами роботи і т.д. Рівень добровільного безро­біття залежить від стадії економічного циклу. Закономірність цьо­го виду безробіття полягає ось у чому: що менше у працівника шансів знайти нову роботу з кращими умовами найму, то менше в нього бажання добровільно залишити роботу.

Вимушене безробіття. Виникає тоді, коли працівник не бажає звільнятися, а адміністрація фірми скорочує персонал.

Приховане безробіття. Корениться переважно в малому бізне­сі, фермерстві, індивідуальному і ремісному виробництві, а також у неповній зайнятості (там, де працівників більше, ніж того вима­гає виконання виробничої програми). Приховане безробіття існує в таких формах:

— надлишкова чисельність працівників;

— неповна зайнятість працівників;

— тривалі відпустки працівників без збереження заробітної плати;

— цілодобові та внутрішньозмінні простої через організаційно-технічні причини.

Крім перелічених вище видів безробіття і в їх рамках (фрикцій­ного, структурного, циклічного) розрізняють їх модифікації.

Інституціональне безробіття — безробіття очікування, спричи­нене гарантованим мінімумом оплати праці, системою соціального забезпечення, розмірами допомоги з безробіття, пов'язане з мож­ливістю безробітного зачекати на кращу роботу.

Технологічне безробіття — безробіття, яке виникає через запро­вадження нових прогресивних технологій на тих виробництвах, де заміна живої праці машиною найбільш доцільна.

Конверсійне безробіття. Аналогічне структурному і викликане скороченням чисельності армії та зайнятих у військово-промисло­вому комплексі.

Економічне безробіття. Має порівняно стійкий характер, обу­мовлене коливаннями ринкової кон'юнктури, збанкрутінням час­тини товаровиробників у процесі конкурентної боротьби.

Регіональне безробіття. Виникає в тих регіонах, де зосередже­но галузі народного господарства, для яких є характерним найбіль­ше вивільнення робочої сили. Поріг регіонального безробіття звичайно становить 20-25%. В Україні регіональне безробіття спосте­рігається в західних областях.

Молодіжне безробіття. Характеризується непропорційно ви­сокою питомою вагою молоді (віком 16-24 роки) у складі безробіт­них, має характер переважно функціонального безробіття.

За тривалістю безробіття поділяють на тимчасове, тривале — більше 6 місяців і застійне — більше 12 місяців. Застійне без­робіття охоплює людей, які не хочуть, а з часом і не можуть пра­цювати.

За ознакою реєстрації безробіття поділяється на зареєстроване і незареєстроване. Останнє можна визначити відніманням від без­робіття, визначеного за методологією МОП, безробіття, зареєстро­ваного в державній службі зайнятості.

Поиск по сайту: