|
||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Статистика оплати праці та соціально-трудових відносин
У формах державних статистичних спостережень містяться різні показники кількості працівників, які відрізняються методом розрахунку та метою їхнього використання.Зокрема, передбачається підрахунок облікової кількості штатних працівників у цілому по підприємству, а також окремих категорій працівників. Показник середньооблікової кількості штатних працівників використовується для визначення кількості зайнятих працівників за сферами економічної діяльності та ведення спостереження за змінами мобільності робочої сили. Суть його визначення полягає у тому, що зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від терміну трудового договору та тривалості робочого часу.Крім цього, для оцінки зайнятості на мікрорівні (підприємство) використовується показник загальної кількості працівників, який, крім штатних працівників, включає кількість зовнішніх сумісників і працюючих за цивільно-правовими договорами. Показник середньої кількості усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості характеризує умовну кількість працівників (робочих місць), що відпрацювали повний робочий день, яка необхідна для виконання встановленого (визначеного) підприємством обсягу робіт (послуг). Методика його визначення базується на перерахунку оплаченого робочого часу усього персоналу (штатні працівники, сумісники, працюючі за договорами), що залучався до роботи у звітному періоді й отримував відповідну заробітну плату, в умовну кількість працівників, яких було б достатньо підприємству для виконання фактичного обсягу роботи за умови роботи всіх працівників упродовж повного робочого дня, виходячи зі встановленої його тривалості. Показник середньооблікової кількості усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості використовується для визначення середнього рівня заробітної плати та інших середніх величин у цілому по підприємству, а також аналізу ефективності використання робочої сили. Показники кількості працівників у формах державних статистичних спостережень відображаються у цілих одиницях. Форми державних статистичних спостережень складаються точно за встановлений календарний звітний період: місяць, квартал, період з початку року або рік. Місячний звіт складається за період з першого до останнього (включно) числа звітного місяця, квартальний звіт — за період з 1 січня до останнього (включно) числа третього місяця звітного кварталу, річний — за період з 1 січня по 31 грудня. При заповненні статистичної звітності за формами №1-ПВ місячна та №1-ПВ квартальна слід керуватися такими нормативними актами: - Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. №286; - Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5; - Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №1-ПВ (місячна) «Звіт з праці», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 26.10.2009 р. №403; - Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №1-ПВ (квартальна) «Звіт з праці», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 26.10.2009 р. №404; - Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №6-ПВ (річна) «Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 06.11.2006 р. №508; - Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-ПВ (умови праці) «Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу із шкідливими умовами праці», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.10.2004 р. №542; - Наказ Держкомстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. №489. Згідно статтею 13 Закону України «Про державну статистику» органи статистики мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати штрафи. Накладання штрафів здійснюється відповідно до статті 1863 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якій зазначено таке. - Неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням; незабезпечення належного стану первинного обліку; порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України — тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб — від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, — тягнуть за собою накладення штрафу— від 15 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Норма ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» зобов’язує роботодавців своєчасно та у повному обсязі подавати територіальним органам Фонду зайнятості інформацію про: 1) попит на робочу силу (вакансії); 2) заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці (у т. ч. ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації) незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення. Відповідно Мінсоцполітики затверджено форми звітності про вакансії (№3-ПН), про заплановане масове вивільнення працівників (№4-ПН). Звіт за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» подають не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й) тільки за наявності попиту на робочу силу (вакансії). Визначення вакансії є досить широким: вакансією є вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа (ст. 1 Закону про зайнятість населення). Датою відкриття вакансії вважається; - наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин із працівником, робоче місце якого стає вакантним; - або дата, починаючи з якої може бути укладено трудовий договір із найманим працівником. Таку звітність подають усі роботодавці до Держслужби зайнятості незалежно від місцезнаходження. У розділі І форми відображають основні дані про вакансії. Розділ II заповнюється роботодавцем лише у разі його згоди на укомплектування вакансій за сприяння територіальних органів. Цей звіт є досить простим для заповнення (Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 р. № 316). Звіт №4-ПН «Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці» подають лише у разі запланованого масового вивільнення працівників. Критерії масового вивільнення виписані у ст. 48 Закону про зайнятість. Згідно з цією статтею масовим вивільненням з ініціативи роботодавця (крім випадку ліквідації юридичної особи) вважається одноразове або протягом: 1) одного місяця: вивільнення 10 і більше працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю 20 — 100 працівників; вивільнення 10 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю 101 — 300 працівників; 2) трьох місяців — вивільнення 20 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації незалежно від чисельності працівників. Цей звіт подають не пізніше ніж за 2 місяці до масового вивільнення працівників до територіального органу Держслужби зайнятості за місцем реєстрації суб’єкта господарської діяльності як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Згідно з ч. 6 ст. 53 Закону про зайнятість, у разі неподання або порушення роботодавцем установленого порядку подання звіту за формою №4-ПН з роботодавця стягується штраф у 4-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення. Варто зазначити, що зазначені вище форми не є періодичними, тобто щомісяця (щокварталу) вони не подаються. Їх слід подавати лише уразі потреби. Адміністративну відповідальність за неподання розглянутих форм звітності передбачено для посадових осіб та підприємців ст. 1653 КпАП України. Згідно з нею несвоєчасне подання або неподання визначених законом відомостей, подання недостовірних відомостей про використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття — тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 н.м.д.г. (136 — 255 грн.). За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень, передбачено штраф від 10 до 20 н.м.д.г. (170 —340 грн.).
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |