|
|||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Етапи соціологічного дослідженняПроведення соціологічного дослідження передбачає декілька його етапів: 1) розробка програми дослідження; 2) збирання первинної соціологічної інформації; 3) оброблення зібраної соціологічної інформації; 4) аналіз соціологічної інформації, підготовка висновків і пропозицій; 5) підготовка звіту про результати дослідження. Перший етап соціологічного дослідження — розробка програми соціологічного дослідження є найважливішим. Програма соціологічного дослідження має містити такі важливі елементи: · методологію і методи дослідження; · постановку проблеми — обґрунтування необхідності вирішення проблемної ситуації за допомогою соціологічного дослідження; · мету соціологічного дослідження й завдання, за допомогою яких передбачається досягнення вказаної мети; · об’єкт дослідження — соціальну групу, сукупність людей, носіїв проблемної ситуації; · предмет дослідження — ті сторони об’єкта, які потребують вивчення під час соціологічного обстеження; · проведення системного аналізу об’єкта дослідження та висування на цій основі гіпотез. Під гіпотезою розуміють наукове припущення. Гіпотези залежно від класифікаційної ознаки поділяються на декілька видів (табл.12.2); · інтерпретація та операціоналізація понять. Інтерпретація понять — це їх уточнення, тлумачення їхнього сенсу, виділення головних, опорних понять, установлення взаємозв’язків між ними, встановлення показників, що можуть бути визначені кількісно. Операціоналізація понять —установлення порядку кількісного вимірювання показників: визначення одиниць виміру, коефіцієнтів, індексів; · визначення типу та обсягу репрезентативної вибірки. Репрезентативність вибірки —достовірність даних і висновків, гарантія того, що висновки зроблені за частиною сукупності, властивою сукупності в цілому. Величина репрезентативної вибірки залежить від дисперсії ознак. Дисперсія — коливання від мінімального до максимального значення ознаки, що вивчається. Що більша дисперсія, то більшою повинна бути вибірка. Зазвичай репрезентативна вибірка повинна бути не меншою 10% генеральної сукупності. · визначення методів збирання інформації та інструментарію. Розробляються таблиці, бланки, анкети, спостережні листи, інструкції тощо; · розробка організаційно-технічного плану дослідження. В цьому плані визначаються етапи й терміни проведення робіт, виконавці, форми подання результатів на кожному етапі, форми контролю за веденням робіт, калькуляція затрат і джерела фінансування. Таблиця 12.2. Класифікація гіпотез
Слід зазначити, що виділяють декілька видів вибірки (табл.12.3):
Таблиця 12.3. Класифікація видів вибірки
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |