АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Етапи соціологічного дослідження

Читайте также:
  1. Анкета, як різновид соціологічного дослідження
  2. Вибіркове соціологічне дослідження
  3. Виділення суміші пігментів листка. Дослідження фізико-хімічних властивостей пігментів
  4. ВИЗНАЧЕННЯ ОБ'ЄКТА І ПРЕДМЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ
  5. Виникнення економічної теорії та основні етапи її розвитку.
  6. Виховна робота з педагогічно занедбаними дітьми. Принципи, шляхи і етапи перевиховання важковиховуваних дітей.
  7. Генезис та етапи культурної еволюції
  8. Геофізичні дослідження в свердловинах.
  9. Ділова кар’єра поділяється на етапи, протягом яких працівник задовольняє різні потреби.
  10. ДОСЛІДЖЕННЯ
  11. Дослідження динаміки середніх величин індексним методом: індекси середніх величин змінного складу, фіксованого складу і структурних зрушень; їх взаємозв’язок
  12. ДОСЛІДЖЕННЯ НАОЧНО-ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДИКИ «ПІКТОГРАМА»

Проведення соціологічного дослідження передбачає декілька його етапів:

1) розробка програми дослідження;

2) збирання первинної соціологічної інформації;

3) оброблення зібраної соціологічної інформації;

4) аналіз соціологічної інформації, підготовка висновків і про­позицій;

5) підготовка звіту про результати дослідження.

Перший етап соціологічного дослідження — розробка програми соціологічного дослідження є найважливішим. Програма соціоло­гічного дослідження має містити такі важливі елементи:

· методологію і методи дослідження;

· постановку проблеми — обґрунтування необхідності вирішен­ня проблемної ситуації за допомогою соціологічного дослідження;

· мету соціологічного дослідження й завдання, за допомогою яких передбачається досягнення вказаної мети;

· об’єкт дослідження — соціальну групу, сукупність людей, но­сіїв проблемної ситуації;

· предмет дослідження — ті сторони об’єкта, які потребують вивчення під час соціологічного обстеження;

· проведення системного аналізу об’єкта дослідження та вису­вання на цій основі гіпотез. Під гіпотезою розуміють наукове при­пущення. Гіпотези залежно від класифікаційної ознаки поділяють­ся на декілька видів (табл.12.2);

· інтерпретація та операціоналізація понять. Інтерпретація понять — це їх уточнення, тлумачення їхнього сенсу, виділення головних, опорних понять, установлення взаємозв’язків між ни­ми, встановлення показників, що можуть бути визначені кількіс­но. Операціоналізація понять —установлення порядку кількісно­го вимірювання показників: визначення одиниць виміру, коефіці­єнтів, індексів;

· визначення типу та обсягу репрезентативної вибірки. Репрезентативність вибірки —достовірність даних і висновків, гарантія того, що висновки зроблені за частиною сукупності, властивою сукупності в цілому. Величина репрезентативної вибірки зале­жить від дисперсії ознак. Дисперсія — коливання від мінімального до максимального значення ознаки, що вивчається. Що більша дисперсія, то більшою повинна бути вибірка. Зазвичай репрезен­тативна вибірка повинна бути не меншою 10% генеральної су­купності.

· визначення методів збирання інформації та інструментарію. Розробляються таблиці, бланки, анкети, спостережні листи, інст­рукції тощо;

· розробка організаційно-технічного плану дослідження. В цьо­му плані визначаються етапи й терміни проведення робіт, вико­навці, форми подання результатів на кожному етапі, форми конт­ролю за веденням робіт, калькуляція затрат і джерела фінансу­вання.

Таблиця 12.2. Класифікація гіпотез

Класифікація гіпотез Види гіпотез
Відношення до мети Основні — вказують на найбільш суттєві слідження зв’язки та взаємозв’язки. Додаткові — вказують на побічні явища та зв’язки.
Спосіб доведення (перевірки) Гіпотези-підстави — можуть не мати ознак, що доводяться за допомогою досвіду, обґрунтовуються гіпотезами, що з них виводяться. Гіпотези-наслідки — гіпотези, які використовуються для доведення основних гіпотез.
Зміст передбачення Описові —гіпотези, які вказують на зв’язки, залежності в досліджуваних процесах, але не пояснюють, чому це відбувається. Пояснювальні —формулюють припущення про причини тих чи інших явищ. Прогнозні —передбачають перспективу розвитку певного процесу чи явища.
Ступінь обґрунтованості Первинні (робочі) —висуваються на початковому етапі дослідження з виявленням проблеми. Вторинні —висуваються на основі перевірки та уточнення первинних гіпотез.
Рівень аналізу Теоретичні —сукупність теоретичних понять. Статистичні — формулюються як система статистичних показників. Емпіричні - формулюються як система ознак, які можуть бути доведені емпірично, дослідним шляхом.

 

Слід зазначити, що виділяють декілька видів вибірки (табл.12.3):

 

 

Таблиця 12.3. Класифікація видів вибірки

Класифікаційна ознака Вид вибірки
Простий метод випадкового відбору Проста випадкова вибірка— вибірка робиться за допомоги таблиць випадкових чисел. Систематичний відбір— вибірка робиться через певний інтервал у переліку об’єктів ге­неральної сукупності. Серійна вибірка— одиницями випадкового відбору є певні групи.
Складний метод випадкового відбору Багатоступенева вибірка— випадковий відбір проводиться в декілька етапів, причому на кожному етапі змінюється одиниця відбору (цех, бригада, робітник). Комбінована вибірка— на кожному етапі змі­нюється не тільки одиниця, а й техніка від­бору. Багатофазова вибірка— на кожному етапі з більшої вибірки вибирають меншу — до досяг­нення необхідної величини. Стратифікована вибірка— у генеральній сукупності вибирають страти (однорідні гру­пи), а в них здійснюється випадкова ви­бірка.
Метод нестрогого випадкового відбору Цілеспрямована вибірка — в неї вводяться віді­брані за певними критеріями типові представ­ники генеральної сукупності. Квотна вибірка— передбачає побудову моделі, яка відображає генеральну сукупність у певних пропорціях, що вивчаються.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)