Геофізичні дослідження в свердловинах

Геофізичні дослідження в свердловинах (каротаж свердловин) засновані на вивченні різних фізичних властивостей гірських порід.

Їх проводять їх з метою:

ü уточнення геологічного розрізу;

ü виділення в ньому водоносних порід;

ü визначення мінералізації підземних вод.

Комплекс обов'язкових геофізичних досліджень у свердловинах на воду в районах з відомим геологічним розрізом складається з стандартного каротажу, у який входять електрокаротаж і гамма-каротаж.

Резистивиметрию, термометрію, кавернометрию й інші методи звичайно використають як додатков і залежно від литологичних особливостей порід, що складають досліджуваний розріз, і поставленого завдання.

Електрокаротаж проводять для уточнення геологічного перерізу свердловини і виділення в ньому водоносних порід.

Він включає два основних геофізичних дослідження: опорів (КО) і власної поляризації (ПО).

Метод КО оснований на вимірах питомого електричного опору гірських порід в свердловині за допомогою спеціальної установки, яка називається зондом і складається із трьох електродів, змонтованих на трижильному каротажному кабелі.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИМІРІВ: Питомий опір визначають за різницею потенціалів між електродами зонда спеціальним приладом - потенціометром.

Гамма-каротаж (ГК) - це визначення відносної природньої радіоактивності гірських порід, яка пов'язана з вмістом в них радіоактивних елементів.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИМІРІВ: За допомогою гамма-каротажу фіксують, вздовж стовбура свердловини, інтенсивність природного гамма-випромінювання гірських порід. Випромінювання проводять свердловинним приладом, основною частиною якого є індикатор гамма-квантів.

Природна радіоактивність більшості гірських порід невелика. Серед порід найбільш радіоактивними є глинисті породи. Піски, піщаники, вапняки і доломіти мають низьку радіоактивність, яка визначається, в основному, вмістом глинистих фракцій і знаходиться в прямій залежності від вмісту глинистих порід.

ВИСНОВОК: Таким чином, результати гамма-каротажу використовують для якісного розділення порід по вмісту в них глинистого компоненту.

Гамма-каротаж можна проводити в необсаджених і обсаджених свердловинах не залежно від того, заповнені вони розчином чи ні.

Нейтронний гамма-каротаж (НГК) заключається в реєстрації по стовбуру свердловини вторинного (нейтронного) гамма-випромінювання, яке виникає в породах, при опромінюванні потоком швидких нейтронів від спеціального джерела, яке занурене в свердловину.

Інтенсивність нейтронного гамма-випромінювання визначається вмістом в породі водню, а значить води.

Рис.6 Схема виміру питомого опору порід методом КС: П— вимірювальний прилад; Б — джерело живлення; R — рео­стат; А и В — струмові електроди; М і N — вимірювальні електроди.

Рис.7 Характер кривих КС проти потужного шару високого опору.

Для геофізичних досліджень у свердловинах на воду застосовують електронні каротажні станції АЭКС, напівавтоматичні станції ПКС і розбірні напівавтоматичні каротажні установки, автоматичну каротажну станцію ВКВ-69 (модифікація каротажної станції АЭКС-900).

Проводять ці дослідження спеціальні геофізичні (каротажні) підрозділи (загони).

ЛІТЕРАТУРА:

1.Тугай А.М., Орлов В.О., Шадура В.О Бурова справа в водопостачанні: Підручник.- Рівне: НУВГП, 2004.- С.94-102; 136-143; 217-218; 240-247.

2. Шадура В.О., Орлов В.О. Бурова справа. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. Навчальний посібник.-Рівне: НУВГП,2007.- С.130-145.

3. Тугай А.М., Орлов В.О., Шадура В.О. Буріння свердловин для водопостачання. Підручник.-Рівне: РДТУ,2000.- С.46-47; 62-64; 109-111.

4.Беляков В.М. и др. Учебная книга мастера по бурению скважин на воду / В.М. Беляков., Г.М. Краснощеков, В.А.Попков.-2-е изд, переаб. И доп.- М.: Колос, 1983.- С.;

5. Ильин В.Г., Сафонов Н.А. Буровое дело. Учебник, 2-е изд., переаб. И доп., М.: Колос, 1972,- С..

Теми для самостійного опрацювання до лекції № 13:

Поиск по сайту: