Обсадні труби та обладнання для обсаджування труб

У зв'язку з більшими по величині й різними за характером навантаженнями, які мають витримувати обсадні труби при експлуатації, для їхнього виготовлення використаються суцільнотягнені, сталеві трубні заготовки.

Труби, що спускають у свердловину, з'єднуються за допомогою різьблення в колону.

Існує три основних способи нарізного сполучення обсадних труб, застосовуваних при бурінні геолого-розвідувальних свердловин:

o ніпелями,

o муфтами;

o з'єднанням «труба в трубу» (безніпельне) (Рис.2).

Труби ніпельного з'єднання (ГОСТ 6238—77) застосовуються в основному при колонковому бурінні. Кожна така труба на кінцях має внутрішню трапецеїдальне різьблення із кроком 4 мм.

Рис.2 Обсадні труби: а — безніпельного з'єднання; б — ніпельного з'єднання; в — муфтового з'єднання

Для кріплення свердловин малого діаметра можуть бути використані безніпельні обсадні труби (ГОСТ 6238—77), мають на одному кінці зовнішню, а на іншому - внутрішнє різьблення й з'єднують трубу в трубу. Через недостатню міцність цих труб їх спускають на невеликі глибини.

При ударно-механічному бурінні, обертальному бурінні свердловин на нафту й газ, а також гідрогеологічних свердловин застосовують товстостінні обсадні труби муфтового з'єднання (ГОСТ 632—80).

Муфти, що з'єднують труби, мають відповідним трубам внутрішнє різьблення.

Довжина муфтових труб від 9,5 до 13 м.

Для запобігання від корозії зовнішню поверхню труб і муфт офарбовують, а різьблення муфт оцинковують.

Для кріплення свердловин більших діаметрів застосовують сталеві труби по ГОСТ 10706—76 діаметром 426—1420 мм, які з`єднуються в колонну зварюванням.

Поиск по сайту: