Тампонування міжтрубного і позатрубного простору

Тампонування затрубного простору забезпечує:

захист водоносного шару в свердловині від проникнення поверхневих вод;

захист водоносного шару в свердловині від проникнення вод забруднених або невикористаних водоносних горизонтів;

захист водоносного шару в свердловині від проникнення піску із вище розташованих водоносних шарів.

Тампонування - заповнення в`язким і щільним водонепроникним матеріалом міжтрубного або позатрубного кільця свердловини (Див.термінологічний словник до теми № 10).

Рис.4 Схема тампонування свердловини.

Розрізняють два види тампонування свердловин: постійне й тимчасове.

Постійне тампонування виконується на тривалий час, як правило, на весь строк існування свердловини (Див.термінологічний словник до теми № 10).

Тимчасове тампонування призначається для ізоляції окремих водоносних (нафто- і газоносних) горизонтів один від одного для роздільного їхнього дослідження й виконується на термін проведення випробування свердловини (Див.термінологічний словник до теми № 10).

Як тампонажні матеріали можна використати: глину, цемент, глиноцементні суміші, бітуми, смоли, спеціальні швидкосхоплюючі суміші.

В свердловинах ударно-канатного способу буріння передбачається такі способи тампонуваня:

а) забивка або затискування колони труб в шар природних
глин або шар м'ятої жирної глини (рис.5), яка накидана в
спеціально підготовану каверну;

б) підбашмачна цементація обсадної колони труб також при
умові підготовленої каверни;

в) цементація простору між двома колонами труб .

3.1Тампонаж глиною.

УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ: Тампонаж глиною застосовують переважно при
ударно-канатному бурінні для ущільнення башмака обсадної колони,
але в деяких випадках, коли необхідна герметизація

Рис.5Тампонаж м'ятою жирною глиною (при перетинанні водоносного пласта), 1 - колона обсадних труб; 2 - кульки з глини; 3 - глина, яка вилучається з свердловини; 4 - глиняне кільце

Рис.6 Тампонування за допомогою задавлювання колони обсадних труб у шар жирної щільної глини: а — підстилений несипучими породами; б — підстилений пісками: 1 — обсадні труби; 2 — башмак.

Тампонування глиною застосовується переважно при бурінні неглибоких розвідницьких або гідрогеологічних свердловин для ущільнення затрубної частини обсадної колони, що закриває водоносний шар з невисоким тиском.

ТЕХНОЛОГІЯ ТАМПОНУВАННЯ:

Якщо в місці наміченого тампонування залягає шар в`язкої глини потужністю 2-3 м, башмак обсадних труб задавлюють або забивають у глину на 0,5-1 м, попередньо пробуривши цей шар на 0,5-0,6 м ( рис.6 ).

При відсутності на вибої в`язкої глини або при незначній потужності її шару в свердловину закидають невеликими порціями кульки глини діаметром 5-7 см.

Кожну порцію глини втрамбовують металевою трамбовкою, яку спускають в свердловину на бурильних трубах або канаті. Після того як у свердловині буде штучно створена глиниста подушка потужністю 2-3 м, у неї задавлюють башмак колони обсадних труб. (Рис.5).

У деяких випадках для видавлювання глини в затрубний простір башмак колони обсадних труб закривають дерев'яною конусною пробкою.

При тампонуванні із застосуванням пробки досягається краще ущільнення затрубного простору нижньої частини обсадної колони.

При тампонуванні із застосуванням пробки досягається краще ущільнення затрубного простору нижньої частини обсадної колони.

Після закінчення тампонування пробка розбурюється.

ВИСНОВКИ: Основною перевагою тампонажу глиною, порівняно з тампонажем цементним розчином є те, що задавлену глину, або ущільнену глиною колону обсадних труб, можливо вилучати, або пересунути для перекриття ділянки свердловини, яка лежить нижче (це викликає застосування другої колони меншого діаметру).

Поиск по сайту: