Желонки

Желонка – буровий наконечник, що призначений для буріння в сипких породах (пісок, галечник) та очистці свердловини від зруйнованої породи шляхом вичерпування зволоженого шламу (див. термінологічний словник до лекції № 4).

Желонки складаються із трубчастого корпусу, виделки з конічною різьбою, або вушком, сталевого башмака. (Рис.5)

Рис.5. Желонки для ударно-канатного буріння:

а- желонка з пласким клапаном: 1- клапан; 2- башмак; 3- корпус; 4-виделка;

б- желонка з ножем;

в- поршнева желонка: 1-башмак; 2- клапан у башмаку; 3- поршень; 4-шток;5- корпус.

Діаметр корпусу желонки не повинен перевищувати 0,75 діаметра свердловини. Довжина желонки сягає 3...6 м.

Желонки з плоским клапаном (рис. 5) призначені для очистки свердловини від розбуреної породи і для безпосереднього буріння в пісках і глинах середньої щільності.

Вони можуть бути додатково обладнані ножем - загостреною планкою, яка прикріплена до нижньої частини башмака.

Желонки з напівсферичним клапаном і списом (рис. 5) застосовують, в основному, для вилучення із свердловини шламу при бурінні в пісках, супісках.

«Спис» в нижній частині напівсферичного клапана забезпечує йому необхідний напрямок і хід.

«Спис» полегшує вивільнення желонки від шламу на поверхні. Для очистки свердловини від шламу на желоночному канаті в свердловину опускають желонку і вільно скидають її на забій з висоти 3... 5 м.

При ударі на забій клапан відкривається і зруйнована порода потрапляє в середину желонки. При підйомі желонки клапан закривається і втримує породу. Ці операції повторюються 5-8 разів, щоб желонка заповнилась породою, а потім її піднімають на поверхню і спорожнюють.

Поиск по сайту: