Принципова схема роторного способу буріння з прямою промивкою

Рис.1 Принципова схема установки роторного буріння:

1- свердловина; 2- долото; 3- обважені бурильні труби; 4- перехідник; 5- бурильні труби; 6- ведуча труба; 7- ротор; 8- вертлюг- сальник; 9- штроп; 10- гак; 11- талевий блок; 12- талевий канат; 13- крон-блок; 14- лебідка; 15- щогла; 16- цементація; 17- жолоби циркуляційної системи; 18- відстійник; 19- насос; 20- шланг; 21- дизельний двигун.

Бурова установка для буріння з прямою промивкою повинна мати щоглу, яка забезпечує підвішування на тросі колони бурильних труб і бурового снаряда (рис.1), самохідну установку з розміщеними на ній основним механічним обладнанням, підготовленою циркуляційною системою з лотків і відстійників.

Буровий снаряд складається з долота, обважених бурильних груб, перехідника.

Він опускається в свердловину на колоні бу­рильних труб.

Верхня бурильна труба з'єднується з ведучою трубою, найчастіше, квадратного перерізу (може бути шестигранного, хрестоподібного).

Ротор має отвір відповідного перерізу, через який щільно проходить ведуча труба і який формується завдяки застосуванню спеціальних плашок.

Ротор приводить в обертальний рух дизельний двигун.

На верхній кінець ведучої труби нагвинчується вертлюг-сальник, який забезпечує щільне з'єднання ведучої труби, що обертається, і нерухомого шланга.

Цю систему підвішують штропом на гак, талевий блок, кронблок (зверху щогли), талевий канат.

Таким чином, ротор передає оберти буровому снаряду через ведучу і бурильні труби.

Долото, яке обертається в забої, руйнує породу.

Необхідне навантаження на забій забезпечує вага бурового снаряду і бурильних труб.

Якщо потрібно підвищити навантаження, нагвинчують обвантажену трубу (довшу або більшого діаметра).

Промивну рідину подають з відстійника насосом, а потім через шланг у вертлюг-сальник і у внутрішній простір бурильних труб.

Виходячи з отворів у долоті, рідина частково може розмивати грунт, охолоджує долото, забирає розпушену породу, через затрубний простір піднімає її вгору і крізь відгалуження в напрямній трубі витікає із свердловини.

Далі вона самопливом за допомогою лотків стікає у відстійник, відстоюється там, звільняючись від шламу, і знову закачується у свердловину.

В свердловині промивна рідина одночасно оберігає стінки від зсуву і обвалу.

У міру заглиблення свердловини канат поступово відпускають з барабана лебідки, під дією своєї ваги буровий снаряд заглиблюється і постійно тисне на забій.

Коли вертлюг-сальник опуститься до своєї нижньої граничної точки, ротор відключають від двигуна, буровий снаряд піднімають, підвішують над напрямною трубою, відгвинчують ведучу трубу, нагвинчують нову бурильну трубу, з якою знову з'єднують ведучу трубу (перед цим спустивши буровий снаряд на забій), і починають буріння.

Так діють безперервно, поки не пробурять свердловину на потрібну глибину. Якщо долото потрібно замінити, буровий снаряд поступово піднімають на денну поверхню, роз'єднуючи при цьому колону бурильних труб і виймаючи окремі бурильні труби.

Стінки свердловини кріплять обсадними трубами по закінченні буріння на задану глибину.

На ділянках з нестійкими породами стінки свердловини втримуються від обвалення до закріплення трубами гідростатичним тиском стовпа глинистого розчину, який використовується для промивання.

ВИСНОВОК: При цьому способі долото руйнує породу вибою повністю, тому він і називається бурінням «суцільним вибоєм» (бескерновым).

Якщо на окремих ділянках свердловини потрібно відбирати зразки породи з непорушеною структурою, використають колонкові долота, або ґрунтоноси.

У якості промивної рідини в цей час знайшли застосування:

o глинисті розчини,