АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Бурові долота для буріння з відбором керна

Читайте также:
  1. PDC ДОЛОТА
  2. Аварійний (ловильний) інструмент для обертальних методів буріння.
  3. Аварійний (ловильний) інструмент для ударно-канатного буріння.
  4. Алмазні долота
  5. АЛМАЗНЫЕ ДОЛОТА
  6. Анкерная крепь
  7. Бесфільтрові свердловини. Технологія буріння.
  8. Буровий інструмент для колонкового буріння.
  9. Буровий інструмент для шнекового буріння.
  10. Вибір і обгрунтування конструкції свердловини ударно-канатного буріння
  11. Види буріння похилих свердловин

Всі бурові долота для буріння з відбором керну (снаряди) складаються з таких елементів (рисунок 3.8):

1 – бурильної головки;

2 – зовнішнього корпуса;

3 – внутрішньої колонкової труби (керноприймача);

4 – кернотримача (керновідривача).

Бурильна головка, руйнуючи породу по периферії вибою, залишає в центрі свердловини стовпчик породи (керн).

Зовнішній корпус служить для з’єднання бурильної головки з бурильною колоною, розміщення керноприймача та захисту керна від механічних пошкоджень, а також для пропуску промивальної рідини між ним і керноприймачем.

  1-бурильна головка; 2-керн; 3-керноприймач; 4-корпус; 5-клапан   Рисунок 3.8—Схема будови колонкового долота

Керноприймач призначений для прийому керна, зберігання його під час буріння та при підйомах на денну поверхню. Для виконання цих функцій у нижній частині керноприймача встановлюють керновідривачі і кернотримачі, а вверху - клапан, який пропускає через себе витискувану промивальну рідину при заповненні керноприймача керном.

За принципом підйому керна колонкові снаряди поділяють на снаряди з незнімним (постійним) та знімним керноприймачем.

При бурінні колонковими долотами з незнімним керноприймачем для підйому на по­верхню колонкової труби з керном необхідно піднімати всю бурильну колону.

Колонкові долота із знімним керноприймачем дозволяють піднімати колонкову трубу з керном без підйому бурильної колони. Для цього в бурильну колону спускають на канаті уловлювач, за допомогою якого піднімають керноприймач на поверхню. Потім, використовуючи той же уловлювач, спускають і встановлюють у корпусі порожній керноприймач і продовжують буріння з відбором керна.

Бурильні головки за конструкцією поділяють на лопатеві, шарошкові, алмазні і твердосплавні.

Найпоширеніші при бурінні з відбором керна шарошкові бурильні головки. Вони можуть бути три-, чотири, а іноді і більше шарошковими.

Для прикладу на рисунку 3.9 показана чотиришарошкова бурильна головка типу СТ. Бурильна головка складається із чотирьох зварних між собою секцій (лап), на цапфах яких на трирядних підшипниках кочення розміщені шарошки. Зубці периферійних рядів шарошки калібрують стінку свердловини, а вершини шарошок, укріплені твердосплавними вставками, оббурюють керн. Промивальна рідина підводиться до вибою через чотири отвори.



1-шарошка; 2-секція(лапа); 3-проми-вальні отвори; 4-підшипник; 5-твердосплавні вставки   Рисунок 3.9 – Чотири­шарошкова бурильна головка типу СТ

У даний час найбільше застосовують колонкові снаряди “Надра”. Вони використовуються із шарошковими, алмазними і твердосплавними бурильними головками, призначеними для буріння в породах різної твердості.

Складається снаряд “Надра” з корпусу, який виготовлений з двох товстостінних труб, з’єднаних одна з одною з допомогою спеціальної різьби. Верхня частина корпусу має перевідник для з’єднання з бурильною колоною, а нижня - перевідник для з’єднання з бурильною головкою. Всередині корпусу розміщений керноприймач, зібраний із секцій, з’єднаних муфтами. До нижньої частини керноприймача приєднується спеціальний перевідник, а до нього - башмак, який встановлюється в корпусі бурильної головки.

Керноприймач має розміщені в перевіднику цанговий керновідривач і важільний кернотримач. У муфті, яка з’єднує дві секції керноприймача, є важільний кернотримач.

Керновідривач і кернотримач встановлені так, що під час буріння при обертовому керноприймачі вони залишаються нерухомими відносно керна.

Довжина керноприймального пристрою в двосекційному виконанні - 16 м, а довжина керноприймача - 14,5 м.

Снаряд “Надра” дозволяє здійснювати відбір керна діаметром 100 мм, 80 мм, 67 мм і 62 мм роторним способом.

Поряд з колонковим снарядом “Надра” використовують снаряди із незнімним керноприймачем типу “Силур”, який призначений для відбору керна в ускладнених умовах при бурінні свердловин діаметром 212,7 мм і менше. Конструктивно вони виконані аналогічно і використовуються з такими ж бурильними головками, як і снаряд “Надра”. Снаряд “Силур” має корпус дещо меншого діаметра, ніж “Надра”, що зменшує імовірність прихоплювання бурильного інструменту.

‡агрузка...

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)