АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Коротка історія розвитку буріння свердловин

Читайте также:
  1. А.О.Смирнов: історія психології як рушійна сила цієї науки
  2. Аварійний (ловильний) інструмент для обертальних методів буріння.
  3. Аварійний (ловильний) інструмент для ударно-канатного буріння.
  4. Альтернативні моделі розвитку. Центральна проблема (ринок і КАС). Азіатські моделі. Європейська модель. Американська модель
  5. Б процес збільшення і розвитку приміської зони великих міст
  6. Бесфільтрові свердловини. Технологія буріння.
  7. Буровий інструмент для колонкового буріння.
  8. Буровий інструмент для шнекового буріння.
  9. Бурові долота для буріння з відбором керна
  10. Ви никнення й розвитку виробничих відносин, виокремлення в способі
  11. Вибір і обгрунтування конструкції свердловини ударно-канатного буріння
  12. Вибір стратегії соціально-економічного розвитку України

Нафта і газ є горючими та змащувальними матеріалами, а також лікувальними засобами проти деяких хвороб і відомі людству з незапам'ятних часів. Нафта, один із найцінніших дарів Матінки-Природи, відома ще з VI тисячоліття до н.е. У древніх літописах знаходимо згадки про брунатну рідину, що просочується з-під поверхні землі. Ще у сиву давнину люди виявили чудові властивості цієї рідини, що нагадувала олію з не дуже приємним запахом. Вони використовували її мастильні якості, вважаючи, що володіє ця рідина «божественною сутністю». Її спершу так і називали – «земна олія» і вже згодом почали величати «нафтою».

Стародавні перські жерці в заповнених згаданою рідиною ямах зберігали цей, як вони називали, «святий вогонь». Для відбудови легендарного Вавилона як кріпильний матеріал застосовували асфальт, який одержували з нафтових джерел біля ріки Іс, притоки Євфрату. У стародавньому Єгипті з нафти виготовляли спеціальний сорт смоли, яку застосовували для бальзамування тіл фараонів.

Не оминули цю дивну рідину своєю увагою і східні народи. Стародавня японська хроніка повідомляє про використання нафти в Японії та Китаї ще за часів до нашої ери. Відомий мандрівник середньовіччя Марко Поло повідомляв про Апшеронські нафтові озера та описав лікувальні властивості кавказької нафти.

Американські індіанці ще з незапам’ятних часів використовували нафту для своїх молитовних церемоній, звертаючись до святого духа Моніту.

Подібні повідомлення зустрічаються в хроніках і про природний газ, витоки якого спостерігалися в околицях нинішньої столиці Азербайджану Баку, а також в Ірані, Індії, Бірмі, на острові Борнео та в інших місцевостях, де населення використовувало його для обігріву, приготування їжі, випалювання вапна та підтримання вогню.

Підприємливі китайці ще в 221 р. до н.е. в провінції Се-Чуань, споруджуючи свердловину для видобування соляної ропи, на глибині 1140 м натрапили на газовий поклад, газ якого в подальшому застосовували для виварювання солі із ропи. Ними ж було споруджено перший в світі газопровід з пустотілих бамбукових жердин.

Збереглися відомості про використання газу в сигнальних морських вогнях-маяках на Апшеронському та Дагестанському півостровах Каспійського моря, на озері Ері в США та ін.



Перші свердловини в Китаї, пробурені на розсіл, обсаджували бамбуком.

Перша свердловина, для видобутку прісної води була споруджена в 1126 році на території Франції у провінції Артуа. Згодом, за назвою провінції Артуа, колодязі і свердловини, споруджені для видобутку води, почали називати артезіанськими.

Для водопостачання Одеси в 1831 році було пробурено чотири свердловини глибиною від 36 до 189м. У наступні роки на воду бурили свердловини в Сімферополі, Керчі, Ризі, Петербурзі та інших містах.

Відомості про початок використання нафти та інших вуг­леводів у побуті відсутні, але очевидно, що це мало місце ще в стародавні часи. На перших порах нафту використовували як лікувальний засіб. Нафту і природний бітум використовували також як будівельний матеріал. У Карпатах місцеве населення використовувало нафту для лікування ревматизму і шкірних хвороб, дублення шкіри, виготовлення колісних мастил, освітлення і, навіть, як зброю. Нафта також слугувала як антисептик для дерев’яних і як консервант для металевих конструкцій та як кріпильний матеріал у будівництві.

У літературних джерелах про видобуток нафти біля Дрогобича вперше згадується у 1617 році. В 1721 році Жанчинський писав, що в Слободі Рунгурській і на Покутті на Станіславщині, біля Стебника і Ясениці Сільної на Львівщині видобували нафту з природних джерел і вживали її для мащення возів, вичинення шкіри, а також палили в лампадах замість масла.

Розширення сфери використання нафти спричинило вдосконалення техніки її видобутку. Використовуваний раніше спосіб збирання нафти в місцях її виходу на поверхню зем­лі вже не забезпечував потребу в ній. Виник ямний (або копаночний) спосіб видобутку нафти. Для її видобутку копали неглибокі (до 2 м) ями, стінки яких закріплювали дерев’яними кілками. На дні ями накопичувалась нафта, яка просочувалась через грунт. Нафту з ям періодично вичерпували у міру її накопичення.

Великі географічні відкриття і розквіт торгових відношень значно сприяли росту різних галузей промисловості, особливо нафтової. Значно зріс попит на нафту, що призвело до розробки нової техніки її видобутку. Ямний спосіб вже не задовольняв потреби суспільства в нафті. З’явився досконаліший - колодязний спосіб видобутку нафти. Колодязний спосіб видобутку нафти був досконалішим і вигіднішим від ямного, оскільки дозволяв експлуатувати глибші продуктивні пласти і збільшити її видобуток.

‡агрузка...

З літературних джерел відомо, що колодязний видобуток нафти в Ріпному на Прикарпатті почали в 1786 році.

Зацікавленість нафтою значно зросла на початку ХІХ століття, коли з’явились перші нафтоперегінні заводи і люди навчались видобувати з нафти гас. Саме тоді зародився промисловий видобуток і переробка нафти в Бориславі - центрі нафтової промисловості Прикарпаття. Бориславським гасом в ті роки освітлювали Відень і Прагу, станції та вагони австрійських залізниць.

Колодязний спосіб вже не міг задовольнити зростаючі потреби суспільства в нафті. Необхідний був досконаліший метод руйнування гірських порід, а разом з тим і новий спосіб вичерпування нафти на поверхню землі. Таким методом стало буріння свердловин.

Дослідженнями встановлено, що перша свердловина на нафту була пробурена в 1847 році В. Семеновим в Азербайджані на Бібі-Ейбаті.

Свердловини бурили спочатку ручним штанговим обертовим способом, який мав дуже низьку продуктивність. Цей спосіб поступово був витіснений ефективнішим механічним ударно-канатним способом, розробленим у 1864 році А. Новосельцевим.

На Прикарпатті (Слободі Рунгурській, Бориславі, Східниці, Биткові) свердловини споруджували за допомогою бурових верстатів, що використовувались на соляному промислі. Ці верстати приводили в дію кіньми, а дещо пізніше – паровою машиною.

Із збільшенням глибин нафтових свердловин, які в 1900 року сягнули до 300 м, стають відчутнішими вади ударного способу буріння. На зміну ударному способу прийшло обертове буріння.

У 1901 році в США було вперше застосовано роторне буріння з промиванням вибою циркулюючим потоком рідини.

У 1923 році М. Капелюшников, С. Волох, М. Корнєєв винайшли гідравлічний вибійний двигун-турбобур, з допомогою якого в 1924 р. в Азербайджані була пробурена перша в світі свердловина. Надалі конструкція турбобура удосконалювалась і протягом 1933-1940 рр. були створені багатоступінчасті турбобури різних типів. Починаючи з 1944р. турбінний спосіб буріння почали широко застосовувати в усіх основних нафтових районах країни.

У 1937-1940 рр. А. Островським, Н. Григоряном, А. Богдановим та іншими була розроблена конструкція вибійного електричного двигуна - електробура, а в 1966 році М. Гусман, С. Никомаров, Ю. Захаров та інші запропонували гвинтовий вибійний двигун.

Газова промисловість як самостійна галузь зародилася порівняно недавно – на початку 40-х років. Проте газ як паливо використовували ще у далекому минулому. У стародавніх рукописах згадується, що в районі Баку, з міжгір'їв землі вибивалися струмені газу. Жителі використовували цей газ для випалення вапна і влаштовували вогнища на місці виходів газу. Невидиме пальне, що виділяється із землі, речовину використовували жерці храмів вогнепоклонників. Вони прокладали від місця його виходу із землі до кутів даху храму глиняні труби, запалювали газ, що виходить, і «вічний вогонь» палав на храмах, привертаючи тисячі паломників.

Розвиток газової промисловості в Росії почався в 1902 р., коли в Сураханах було одержано перший газовий фонтан. Після цього почалося буріння свердловин на газ і подача його газопроводами на заводи для використовування як палива. В 1956 р. вступило в роботу Шебелинське газове родовище.

Разом із зростанням видобутку природного газу, що складається переважно з метану і використовується в основному як паливо, з року в рік збільшується видобуток нафтового (попутного) газу. Цей газ складається з суміші вуглеводнів (метан, етан, пропан і ін.) і є не тільки хорошим паливом, але й незамінною сировиною для нафтохімічних виробництв. Такий газ перед подачею його споживачам як паливо проходить переробку на газопереробних (газобензинових) заводах. На ГПЗ з газу відділяють важкі фракції (бутан і вище), які у вигляді зріджених газів йдуть на нафтохімічні заводи, а також населенню в балонах (балонний газ).

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)