|
|||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тампонажні матеріали, їх класифікаціяТампонажними називають матеріали, які при змішуванні з водою або водними розчинами солей, утворюють суспензії, здатні в умовах свердловини з часом перетворюватися в практично непроникне тверде тіло. Для цементування в нафтових, газових та глибоких свердловинах іншого призначення як базові в’яжучі можуть використовуватися різні тампонажні матеріали: портландцемент (ПЦТ), металургійні шлаки, глиноземисті і гіпсоглиноземисті цементи, гіпсові в’яжучі речовини, органічні і органо-мінеральні матеріали на основі полімерів та їх композиції. Виробництво та випробування тампонажних цементів здійснюється згідно з державними стандартами України: ДСТУ Б В.2.7-86–99. Цементи тампонажні. Методи випробувань; ДСТУ Б В.2.7-87–99. Цементи тампонажні типів І-G та І-Н. Методи випробувань: ДСТУ Б В.2.7-88–99. Портландцементи тампонажні. Технічні умови. За речовинним складом цементи поділяють на такі типи: – тип І – тампонажний портландцемент бездобавочний; – тип І-G – тампонажний портландцемент бездобавочний з нормованими вимогами при водоцементному відношенні, що дорівнює 0,44; – тип І-Н – тампонажний портландцемент бездобавочний з нормованими вимогами при водоцементному відношенні, що дорівнює 0,38; – тип ІІ – тампонажний портландцемент з мінеральними добавками; – тип ІІІ – тампонажний портландцемент із спеціальними добавками, які регулюють густину цементного тіста. За густиною цементного тіста цементи типу ІІІ поділяють на: – полегшений (Пол.); – поважчений (Пов.). За температурою застосування цементи типів І, ІІ і ІІІ поділяють на цементи, призначені для: – низьких і нормальних температур (15–50) °С; – помірних температур (51–100) °С; – підвищених температур (101–150) °С. За сульфатостійкістю цементи поділяють на: а) типи І, ІІ, ІІІ – звичайний (вимоги за сульфатостійкістю не ставляться); – сульфатостійкий (СС); б) типи І-G і І-Н – високої сульфатостійкості (СС-1); – помірної сульфатостійкості (СС-2). Умовне позначення цементу має складатися з літерних позначень, призначення, сульфатостійкості, середньої густини для цементу типу ІІІ, максимальної температури застосування, гідрофобізації або пластифікації (ГФ або ПЛ), назви стандарту. Приклади умовних позначень. 1 Портландцемент тампонажний з мінеральними добавками, сульфатостійкий, для низьких або нормальних температур: ПЦТ ІІ-СС-50 ДСТУ Б В.2.7-88–99. 2 Портландцемент бездобавочний з нормальними вимогами при водоцементному відношенні, що дорівнює 0,44 помірної сульфатостійкості: ПЦТ І-G -СС-2 ДСТУ Б В.2.7-88–99 3 Портландцемент тампонажний із спеціальними добавками, полегшений, густиною 1530 кг/м3, для помірних температур, гідрофобізований: ПЦТ ІІІ-Пол 5-100-ГФ ДСТУ Б В.2.7-88–99 Цементи потрібно виготовляти відповідно до вимог даного стандарту за технологічним регламентом, затвердженим виготовлювачем. Речовинний склад цементів всіх типів, виготовлення яких регламентовано стандартом, має відповідати значенням, вказаним в таблиці 11.1.
Таблиця 11.1 - Речовинний склад цементу
* Добавок осадового походження не повинно бути більше 10 % маси цементу.
Портландцемент – порошкоподібний матеріал, який складається з штучних (клінкерних) мінералів. Ці мінерали мають високу хімічну активність і здатні взаємодіяти з водою. В результаті реакцій гідратації суспензія портландцементного порошку у воді утворює тверде тіло. Мінерали, що складають портландцемент, утворюються в результаті високотемпературного випалювання суміші оксидів, які вміщуються у певному співвідношенні. Хімічний склад портландцементу досить стабільний: - оксид кальцію, CaO (негашене вапно) – (64–68) %; - оксид кремнію, SiO2 (кремнезем) – (19–23) %; - оксид алюмінію, Al2O3 (глинозем) – (4–8) %; - оксид заліза, Fe2O3 (гематит) – (3–6) %. Крім цих чотирьох головних оксидів, до складу портландцементу входять деякі інші оксиди у вигляді домішок: оксиди магнію (MgO), калію (K2O), натрію (Na2O), тітану (TiO2) та ін., які здебільшого погіршують якість портландцементу, тому їхня кількість обмежується. Загальна схема виробництва портландцементу включає видобуток сировини (або доставку у випадку застосування промислових відходів), приготування сировинної суміші (дроблення, подрібнення, дозування, гомогенізацію), випалювання сировинної суміші, подрібнення випаленого продукту (клінкеру) в тонкий порошок з одночасною домішкою деяких речовин. (Клінкер - це штучний камінь, який утворився в результаті спікання при високій температурі спеціально підібраної суміші деяких природних матеріалів).
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |