АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Види податків і податкових платежів та їх класифікація

Читайте также:
  1. Аксіома про потенційну небезпеку. Класифікація небезпек
  2. Види місцевих податків і зборів в Україні
  3. Види податкових перевірок
  4. Визначення групи кредитних операцій за станом обслуговування позичальником боргу за ними. Класифікація кредитного портфеля
  5. Випадкові події. Класифікація подій
  6. ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАЦІ
  7. Гігієнічна класифікація умов праці
  8. Гранично допустима концентрація шкідливих речовин. Класифікація шкідливих речовин за ступенем впливу на організм людини
  9. Джерела дисципліни і їх класифікація.
  10. Документи, їх призначення і класифікація
  11. Екологічні фактори, їх класифікація та основні закони дії факторів

Еволюція податкових відносин знайшла своє відображення в існуванні різноманітних форм і видів податків. Для з'ясування місця та ролі кожного з них в суспільному виробництві важли­вою є класифікація, яка здатна сприяти досконалому відобра­женню специфічних особливостей окремих груп податків.

Кожен вид податків має свої специфічні риси і функціональне призначення та займає окреме місце в податковій системі.

Податки можна класифікувати за певними ознаками:

За економічним змістом об'єкта оподаткування податки поділяють на:

• податки на доходи та прибутки – обов'язкові платежі, які справляються з чистого доходу з фізичних і юридичних осіб в момент його отримання. Безпосередніми об'єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток чи валовий доход підприємства;

• податки на споживання – обов'язкові платежі, які справ­ляються в процесі споживання товарів, робіт та послуг, причому їх плата не залежить від результатів фінансово-господарської діяльності, а від розміру споживання. Вони справляються у вигляді непрямих податків;

• майнові податки – обов’язкові платежі, які справляються внаслідок наявності конкретного виду майна, що перебуває в приватній, колективній та державних формах власності (податок на нерухоме майно, податок з власників транс­портних засобів);

• ресурсні платежі або платежі рентного характеру – обов'язкові збори, які справляються в процесі використання ресурсів, які знаходяться в державній формі власності.

За формою оподаткування податки поділяють на :

• прямі податки — обов'язкові платежі, які напряму спла­чуються платником до бюджету держави в залежності від розміру об'єкта оподаткування. Причому сплата такого податку призводить до вартісного зменшення об'єкта оподаткування (податок з прибутку підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на нерухоме майно, плата за землю, податок з власників транспортних засобів);

• непрямі податки – обов'язкові платежі, які сплачуються платниками опосередковано через цінові механізми, причому сума податку не зменшує об'єкта оподаткування, а збільшує ціну товару (ПДВ, акцизний збір, мито).

За рівнем державних структур, що впроваджують податки, податки поділяють на:



• загальнодержавні податки – обов'язкові платежі, які встановлюються найвищими органами влади в державі і є обов'язковими до сплати за єдиними ставками на всій території України. Ці податки можуть формувати дохідну частину як державного, так і місцевих бюджетів;

• місцеві податки та збори – обов'язкові платежі, які встановлюються місцевими органами влади і є обов'язковими до сплати за встановленими ставками тільки на певній тери­торії. Місцеві податки та збори надходять виключно до місцевих бюджетів.

За способом встановлення податкових зобов'язань, податки поділяють на:

• розкладні (розкладкові) податки – обов'язкові платежі, які визначаються як розподілення загальної суми на певну кількість платників (подушні податки). Такі податки широко використовувались на ранній стадії розвитку оподаткування. Їх розмір визначали, виходячи з потреби здійснити конкретні витрати: викупити короля з полону, побудувати захисну стіну тощо. Суми витрат розподілялись між платниками – на кожного платника припадала конкретна сума податку. В теперішній час розкладні податки використовуються рідко, в основному в місцевому оподаткуванні;

• окладні (квотарні, дольові, кількісні) податки – обов'язкові платежі, які справляються за певними ставками від чітко визначеного об'єкту оподаткування. На відміну від розклад­них, вони виходять не із потреби покриття витрат, а з можливості платника заплатити податок. Дані податки безпосе­редньо чи непрямо враховують майновий стан платника податку.

За повнотою прав використання податкових надходжень, податки поділяють на:

• закріплені – обов'язкові платежі, які на тривалий період повністю чи частково закріплені як дохідне джерело конк­ретного бюджету (бюджетів);

• регулюючі – обов'язкові платежі, які можуть надходити до різних бюджетів (акцизний збір).

За суб'єктом оподаткування податки поділяють на:

• податки з юридичних осіб (податок на прибуток, кому­нальний податок);

‡агрузка...

• податки з фізичних осіб (податок з доходів фізичних осіб, податок на промисел);

• змішані (плата за землю, податок з власників транспорт­них засобів).

За джерелом сплатиподатки поділяють на:

• податки, що включаються у виробничі витрати;

• податки, що включаються у виручку від продажу;

• податки, що сплачуються з прибутку або доходу;

• податки, що сплачуються із фінансового результату;

• податки, що сплачуються із заробітної плати.

Класифікація податків згідно Податкового кодексу України:

Згідно ст. 8 ПКУ в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України.До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених ПКУ, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.До загальнодержавних належать такі податки та збори:

2. податок на прибуток підприємств;

3. податок на доходи фізичних осіб;

4. податок на додану вартість;

5. акцизний податок;

6. збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

7. екологічний податок;

8. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

9. плата за користування надрами;

10. плата за землю;

11. збір за користування радіочастотним ресурсом України;

12. збір за спеціальне використання води;

13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

14. фіксований сільськогосподарський податок;

15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

16. мито;

17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.


1 | 2 | 3 | 4 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)