Види місцевих податків і зборів в Україні

Конституція України закріпила право введення податків за Верховною Радою, але в статтею 143 Конституції передбачає, що правом встановлення місцевих податків і зборів згідно з законом наділені територіальні громади села, селища та міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування. У розвиток конституційних положень статтею 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що органи місцевого самоврядування відповідно до закону можуть встановлювати місцеві податки і збори, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. Таким чином, органи місцевого самоврядування мають право самостійно приймати рішення про введення місцевих податків, але відповідно до закону.

В Україні безпосередньо це питання регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 р. «Про місцеві податки і збори» із подальшими змінами і доповненнями, а також: Законом України від 18 лютого 1997 р. «Про систему оподаткування».

Відповідно до чинного законодавства в Україні існують такі місцеві податки і збори:

- збір за парковку автомобілів;

- ринковий збір;

- збір за видачу ордера на квартиру;

- збір з власників собак;

- курортний збір;

- збір за участь у бігах на іподромі;

- збір за виграш на бігах;

- збір із осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі наіподромі;

- податок з реклами;

- збір за право використання місцевої символіки;

- збір за право проведення кіно– і телезйомок;

- збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей;

- комунальний податок;

- збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі;

- податок з продажу імпортних товарів.

Збір за парковку автотранспорту. Платники – юридичні та фізичні особи, що паркують автомобілі в спеціально відведених або обладнаних місцях. Об’єкт обкладання – одна година парковки автотранспорту. Оплачує водій на місці парковки. Ставка (граничний розмір) – 3% неоподатковуваного мінімуму (у спеціально обладнаних місцях) і 1% (у віддалених місцях). Облік платників визначають органи місцевого самоврядування. Джерело оплати – собівартість продукції {робіт, послуг) або особисті кошти.

Ринковий збір. Платники – юридичні та фізичні особи, що реалізують сільськогосподарську продукцію та промислову продукцію. Об’єкт обкладання – торговельне місце (на ринках, у павільйонах, на майданчиках, із автомашин, повозок). Ставка податку для фізичних осіб – 20% неоподатковуваного мінімуму, для юридичних осіб – 3% неоподатковувані мінімуми. І в першому, і в другому випадку за наданою схемою нараховуються обов’язкові відрахування за кожний день торгівлі. Облік платників здійснює адміністрація ринку. Термін сплати – до початку реалізації продукції, а термін перерахування збору до бюджету визначається рішенням місцевого органу самоврядування. Джерело сплати – собівартість продукції або особисті кошти.

Збір за видачу ордера на квартиру. Платник – одержувач ордера. Об’єкт обкладання – послуги, пов’язані з видачею ордера. Ставка – 30% неоподатковуваного мінімуму. Облік платників здійснюється органами обліку і розподілу житла. Збір сплачується до бюджету через установи банків до одержання ордера. Джерело сплати – особисті кошти одержувача ордера.

Збір з власників собак. Платники – громадяни, власники собак, які мешкають у будинках державного і громадського житлового фонду та приватизованих квартирах. Об’єкт обкладання – за кожну собаку, окрім службових (щороку). Ставка (граничний розмір) – 10% неоподатковуваного мінімуму на момент нарахування збору. Облік платників визначають місцеві органи самоврядування, що влаштовують відрахування для компенсації витрат з проведення обліку платників. Джерело сплати – особисті кошти платників.

Курортний збір. Платники – громадяни, які перебувають у курортній місцевості. Об’єкт обкладання – пробивання у межах курортної місцевості. Ставка – не більше 10% неоподатковуваного мінімуму. Облік платників здійснюють адміністрації готелю, квартирно–посередницькі організації, органи внутрішніх справ, що контролюють додержання паспортного режиму. Утримується під час реєстрації не пізніше 3–добового терміну з дня прибуття чи на момент поселення у приватному житлі громадян. Джерело оплати – особисті кошти платників. Цей вид збирання передбачає широкий перелік пільг.

Збір за участь у бігах на іподромі. Платники – юридичні та фізичні особи, що виставляють своїх коней на іподромі в змаганнях комерційного характеру. Об’єкт обкладання – за кожного коня, виставленого на змаганнях комерційного характеру. Гранична ставка збору – три неоподатковувані мінімуми. Облік платників здійснюється адміністрацією іподромів. Утримується з платників до початку змагань, механізм перерахування до бюджету визначається місцевими органами самоврядування. Сплачується за рахунок доходу (прибутку), що залишається в розпорядженні платників: юридичні особи сплачують збір шляхом перерахування до доходів бюджету відповідного рівня; фізичні особи вносять його в касу іподрому під час оформлення заяви на участь коней у бігах.

Збір за виграш на бігах. Платники – особи, які виграли на тоталізаторі під час гри на іподромі. Об’єкт обкладання – сума виграшу. Гранична ставка – не більше 6% від суми виграшу. Облік платників здійснює адміністрація іподромів, що утримує збір під час видачі виграшів. Терміни перерахування до бюджету визначаються місцевими органами самоврядування. Джерело сплати – особисті кошти громадян.

Збір із осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі. Платники – особи, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі. Об’єкт обкладання – плата за участь у грі на тоталізаторі у формі відсоткової надбавки до плати за участь у грі. Гранична ставка не повинна перевищувати 5% від суми цієї надбавки. Облік платників здійснюється адміністрацією іподромів. Збір утримується під час придбання білетів на участь у грі та відповідно до термінів, затверджених місцевими органами самоврядування, перераховується до бюджету. Виплачується за рахунок особистих коштів громадян.

Податок з реклами. Платники – юридичні та фізичні особи, які рекламують свою продукцію чи діяльність. Об’єкт обкладання – вартість послуг за встановлення і розміщення реклами. Гранична ставка – 0,1% вартості послуг за одноразову рекламу і 0,5% – за розміщення реклами на тривалий термін. Облік платників проводять органи, на які покладено функції розміщення реклами. Виплачується під час оплати послуг. Джерело сплати – за рахунок собівартості продукції (робіт, послуг) або за рахунок особистих коштів.

Збір за право на використання місцевої символіки. Платники – юридичні та фізичні особи, що використовують місцеву символіку з комерційною метою. Об’єкт обкладання – вартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг із використанням місцевої символіки. Ставка – 0,1% із юридичних осіб і 5 неоподатковуваних мінімумів із громадян. Облік платників здійснюють органи місцевого самоврядування, що видають дозвіл на використання символіки. Джерело сплати –собівартість продукції (робіт, послуг) або особисті кошти платника.

Збір за право на проведення кіно– і телезйомок. Платники – комерційні кіно– та телеорганізації, у тому числі закордонні, які під час зйомок вимагають додаткових заходів. Об’єкт обкладання – витрати на проведення додаткових заходів. Граничний розмір збирання не повинен перевищувати фактичних видатків на проведення подібних заходів. Виплачується за рахунок доходів кіно– і телеорганізацій. Конкретні механізми реалізації затверджують місцеві органи самоврядування.

Збір за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсних розпродажів і лотерей. Платники – юридичні і фізичні особи, що мають дозвіл на проведення аукціонів, конкурсних розпродажів і лотерей. Об’єкт обкладання – вартість заявлених на місцеві аукціони, лотереї тощо товарів, виходячи з їх початкової ціни чи суми, на яку випускається лотерея. Гранична ставка – 0,1% від вартості товарів чи від суми, на яку випускається лотерея; граничний розмір збору за право проведення лотерей –„три неоподатковувані мінімуми. Платників визначають органи місцевого самоврядування, що видають дозволи на проведення місцевих аукціонів, конкурсних розпродажів і лотерей. Стягується збір за три дні до проведення аукціону або під час одержання дозволу на випуск лотереї. Джерело сплати – за рахунок доходів (прибутку), що залишається в розпорядженні юридичних осіб і громадян.

Комунальний податок сплачують юридичні особи, за винятком бюджетних та планово-дотаційних сільгосппідприємств. Об’єкт обкладання – річний фонд оплати праці, розрахований виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Гранична ставка – 10% річного фонду оплати праці. Облік здійснюють податкові інспекції на місцях. Джерело сплати – дохід (прибуток), що залишиться в розпорядженні юридичних осіб.

Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі – це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях. Збір за видачу дозволу на торгівлю справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції. Граничний розмір збору за видачу дозволу на Торгівлю не повинен перевищувати 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб’єктів, які постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях, і одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у день – за одноразову торгівлю. Збір за видачу дозволу на торгівлю справляється уповноваженими організаціями, яким надано таке право. Виплачується за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні юридичних осіб чи особистих коштів громадян.

Податок з продажу імпортних товарів. Платниками податку з продажу імпортних Товарів є юридичні особи і громадяни, які зареєстровані як суб’єкти підприємництва. Об’єктом оподаткування є сумарна вартість товарів за ринковими цінами, що зазначається у декларації, яка подається щоквартально до державної податкової інспекції по району (місту) за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта підприємництва. Граничний розмір податку з продажу імпортних товарів не повинен перевищувати 3% виручки, одержаної від реалізації цих товарів. Сплачується юридичними особами за рахунок доходу (прибутку), що залишається в їх розпорядженні чи особистих коштів громадян.

Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки щодо місцевих податків та зборів.

Місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.

Зайві сплачені платниками суми місцевих податків і зборів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються їм згідно з чинним законодавством.

Іноземні юридичні особи і громадяни сплачують місцеві податки і збори на рівних умовах з юридичними особами та громадянами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами та законодавством України.

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету місцевого самоврядування покладається на платників згідно з чинним законодавством.

Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійснюється державними податковими інспекціями.

Поиск по сайту: