Дохідна частина місцевих бюджетів

Однією з найбільш важливих передумов демократичної держави є самостійність і незалежність органів місцевого самоврядування.

Фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів.

Як економічна категорія, доходи місцевих бюджетів відображають відносини з приводу формування і використання фінансових ресурсів на регіональному рівні, призначених для реалізації функцій місцевих органів влади.

Особливості формування доходів місцевих бюджетів полягають у розмежуванні повноважень між центральними і місцевими органами влади. Згідно з чинним законодавством сфери діяльності і завдання органів місцевого самоврядування поділяються на власні і делеговані. З метою виконання власних повноважень органи місцевого самоврядування самостійно визначають мінімальний обсяг фінансових ресурсів.

Між ланками бюджетної системи різних рівнів, доходи розподіляються відповідно до загальнодержавних законів, а всередині ланки – відповідно до рішень місцевих органів влади.

Доходи місцевих бюджетів мають відповідну законодавчу базу – Конституція України, Бюджетний кодекс, Закони України «Про податкову систему України», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інші нормативні акти.

Доходи бюджету формуються за рахунок податкових надходжень, неподаткових надходжень, доходів від операцій із капіталом та трансфертів.

Податковими надходженнями визначаються, загальнодержавні і місцеві податки, що передбачені податковими законами України, збори та інші обов’язкові платежі.

Неподатковими надходженнями визначаються:

- доходи від власності та підприємницької діяльності;

- адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

- надходження від штрафів та фінансових санкцій;

- інші неподаткові надходження.

Трансферти – це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Перелік доходів, що закріплюються за місцевими бюджетами, визначено у статтях 64, 66, 68, 69 Бюджетного кодексу України за видами бюджетів та видами податків і зборів, що зараховуються до цих бюджетів.

Згідно з положеннями Бюджетного кодексу, дохідна частина місцевих бюджетів складається з доходів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, та доходів, що не враховуються. У Бюджетному кодексі вводиться поняття «кошика доходів місцевого самоврядування» для бюджетів територіальних громад (сіл, селищ, міст та їх об’єднань).

Є два кошики. Кошик №1 спрямовується на фінансування повноважень, делегованих державою місцевим бюджетам. Кошик № 2 – це той кошик, що витрачається на виконання власних повноважень.

Склад доходів так званого «першого кошика» визначено у статтях 64, 66 Бюджетного кодексу.

До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать такі податки і збори (обов’язкові платежі):

- податок на доходи фізичних осіб;

- державне мито в частині, яке належить відповідним бюджетам;

- плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;

- плата за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;

- плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати на придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами відповідних рад;

- надходження адміністративних штрафів, які накладаються виконавчими органами відповідних рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;

- єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджетам.

Доходами, що не враховуються під час визначення обсягів міжбюджетних трансфертів, вважаються такі, які повністю залишаються в розпорядженні відповідного бюджету та не враховуються в розрахунках обсягів дотації вирівнювання або обсягів вилучення. Ці доходи призначено для забезпечення видатків, які в межах чинного законодавства повністю передані на розгляд місцевих органів влади. Склад доходів так званого «другого кошика» визначено статтею 69 Бюджетного кодексу.

До доходів місцевих бюджетів, що не враховуються за умови визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, належать:

- місцеві податки і збори, які зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування;

- плата за землю;

- податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що зараховується до відповідного бюджету;

- надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;

- податок на промисел, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

- надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, які є власністю відповідної територіальної громади;

- плата за забруднення навколишнього природного середовища в частині, що зараховується до відповідного бюджету;

- кошти за рахунок відчуження майна, яке знаходиться в комунальній власності, у тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебуває в комунальній власності;

- фіксований сільськогосподарський податок в частині, яка зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

- плата за оренду майнових комплексів, що знаходяться в комунальній власності;

- надходження від місцевих грошово-речових лотерей;

- плата за гарантії, надані з дотриманням умов, визначених статтею 17 Бюджетного кодексу;

- гранти та дарунки у вартісному обрахунку;

- власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів відповідного бюджету,

- податок на прибуток підприємств комунальної власності;

- платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;

- інші надходження, передбачені законом.

Самостійною статтею доходів місцевих бюджетів є міжбюджетні трансферти – дотації, субвенції та субсидії.

Дотація вирівнювання – це певна сума грошових коштів, яка надається на безповоротній основі з одного бюджету іншому на покриття дефіциту відповідного бюджету.

Субвенція – цільовий міжбюджетний трансферт, призначений на певну,мету в порядку, визначеному тим органом, який її надав, передбачає дольову участь у фінансуванні певних заходів та програм кількох бюджетів.

Субсидія – це сума грошових коштів, яка виділяється з одного бюджету іншому, має цільове призначення, підлягає поверненню на випадок порушення цільового призначення. Не пов’язується безпосередньо з фінансовим станом бюджету, що її отримав.

Обсяг міжбюджетних трансфертів затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Поиск по сайту: