АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Мета та способи цементування свердловин

Читайте также:
  1. Бесфільтрові свердловини. Технологія буріння.
  2. Вибір і обгрунтування конструкції свердловини ударно-канатного буріння
  3. Види буріння похилих свердловин
  4. Види, способи і типи правового регулювання
  5. Виражальні засоби міжтекстовості та способи їх виявлення
  6. Геофізичні дослідження в свердловинах.
  7. Графічний та аудіовізуальний способи передачі інформації
  8. Завдання та способи випробування перспективних горизонтів
  9. Закріплення свердловин трубами.
  10. Ис.10 Розрахункова схема без фільтрової свердловини
  11. Ідеал – це зразок (норма, прояв ідеального), згідно з яким людина (людність) визначає свою поведінку та способи життя за конкретних обставин.
  12. Как приспособить группу к себе

Цементуванням називають процес заповнення заданого інтервалу свердловини суспензією в’яжучих матеріалів, здатної загустівати у стані спокою і перетворюватися в тверде, практично непроникне тіло.

При будівництві свердловини цементування проводять з такою метою:

- ізоляції проникних горизонтів один від одного після первинного розкриття і попередження перетоків пластових флюїдів по заколонному простору;

- утримання у підвішеному стані обсадної колони;

- захисту обсадної колони від дії агресивних пластових флюїдів, здатних кородувати її зовнішню поверхню;

- ліквідації дефектів у кріпленні свердловини;

- створення розмежувальних екранів, які перешкоджають обводненню свердловини;

- створення високоміцних мостів у свердловині, здатних сприймати великі осьові навантаження;

- ізоляції поглинальних горизонтів;

- закріплення стінок свердловини в породах, що осипаються;

- зменшення передачі тепла від потоку, що рухається колоною труб у свердловині, до навколишніх порід;

- герметизації устя у випадку ліквідації свердловини.

Способи цементування поділяють на три групи:

а) первинне цементування;

б) вторинне (ремонтно-виправне) цементування;

в) установка розділювальних цементних мостів.

Первинне цементування здійснюється безпосередньо після спуску у свердловину обсадної колони і проводиться з метою розмежування проникних пластів один від одного і захисту зовнішньої поверхні обсадної колони від корозії, а також підвищення стійкості стінок свердловини. Існує декілька способів первинного цементування: одноступінчастий, ступінчастий, зворотний, манжетний, цементування потайних колон та секцій обсадних колон.

 

Одноступінчасте цементування. Це найпоширеніший спосіб первинного цементування. Після закінчення промивання свердловини на верхній кінець обсадної колони встановлюють спеціальну цементувальну головку 1 (рисунок 11.1), бокові відводи якої з допомогою трубопроводів з’єднують з цементувальними насосами. Всередину колони через нижній боковий відвід 12 при закритих кранах 13 і 14 закачують порцію буферної рідини.

 

а - закачування тампонажного розчину; б - початок закачування протискувальної рідини; в - заключна стадія закачування протискувальної рідини;



1 - цементувальна головка; 2, 11, 12 - бокові відводи; 3 - тампонажний розчин; 4 - нижня пробка; 5 - буферна рідина; 6 - обсадна колона;

7 - промивальна рідина; 8 - стінка свердловини; 9 - зворотний клапан;

10 - башмак з направляючою пробкою; 13, 14, 15 - крани високого тиску; 16 - верхня пробка; 17 - протискувальна рідина

Рисунок 11.1 – Схема одноступінчастого цементування

 

Потім відкривають крани 14 і 15, вставляють стопор у цементувальній головці, який утримує нижню розділювальну пробку, і цементувальними насосами через бокові відводи 2 закачують необхідний об’єм тампонажного розчину 3 (рисунок 11.1 а).

Тампонажний розчин проштовхує розділювальну пробку вниз по колоні. Після закачування тампонажного розчину тимчасово закривають крани 14, відгвинчують стопор, який утримує в цементувальній головці розділювальну пробку, відкривають кран 13 і через верхній боковий відвід 11 закачують порцію протискувальної рідини. Коли верхня розділювальна пробка увійде в колону, знову відкривають крани 14 і протискувальну рідину закачують через бокові відводи 2 (рисунок 11.1 б).

Тампонажний розчин готують за допомогою спеціальних машин.

Нижня пробка 4, дійшовши до зворотного клапана 9 (або кільця “стоп”), зупиняється. Так як закачування рідини в колону продовжують, мембрана в нижній пробці (рисунок 11.2 а) під впливом надлишкового тиску в колоні над нею зруйнується, і тампонажний розчин через прохідний канал, що відкрився в пробці, і отвори в башмачному патрубку і направляючій пробці надходить в кільцевий простір свердловини (рисунок 11.1 в).

а - нижня; б - верхня; 1 - гумові манжети; 2 - мембрана; 3 - корпус   Рисунок 11.2 – Розділювальні пробки

Як тільки верхня пробка (рисунок 11.2 б) сяде на нижню і перекриє отвір в останній, тиск в колоні різко зростає. Це служить сигналом для припинення закачування протискувальної рідини. Всі крани на цементувальній головці закривають, а свердловину залишають у стані спокою до затвердіння цементного розчину.

‡агрузка...

Розділювальні пробки виготовляють з легко розбурюваних матеріалів.

  1 - корпус; 2 - ушільнювальні кільця; 3 - верхня втулка; 4 - зрізні штифти; 5 - запірна втулка; 6 - отвори для виходу тампонажного розчину; 7 - нижня втулка; 8 - обмежувач для нижньої втулки   Рисунок 11.3 – Цементувальна муфта  

Ступінчасте цементування. При цьому способі заданий інтервал цементування поділяють на дві частини, а в обсадній колоні на глибині розділу встановлюють спеціальну цементувальну муфту (рисунок 11.3). Місце встановлення муфти визначають так, щоб тиск в кінці протискування першої порції тампонажного розчину приблизно дорівнював тиску в кінці протискування другої порції тампонажного розчину. Необхідно врахувати і те, що муфта повинна бути розміщена проти стійких порід в інтервалі номінального діаметра свердловини або вище башмака попередньої колони. На кожній з трьох-чотирьох труб вище і нижче муфти необхідно встановлювати центрувальні ліхтарі.

 

Існує два різновиди ступінчастого цементування:

а) з розривом в часі;

б) без розриву в часі (послідовне).

Ступінчасте цементування з розривом в часі застосовують у таких випадках:

а) якщо зацементувати довгий інтервал за один прийом неможливо із-за небезпеки гідророзриву порід;

б) якщо існує небезпека газонафтоводопроявлень в період тужавіння і твердіння тампонажного розчину, закачаного в один прийом;

в) якщо для цементування верхньої довгої частини колони повинен використовуватись такий тампонажний розчин, який не можна піддавати дії високої температури, характерної для нижньої частини.

Послідовне (без розриву в часі) ступінчасте цементування доцільно застосовувати в тих випадках, якщо:

а) потужність цементувальних насосів недостатня для проведення операції в один прийом;

б) підприємство не має достатньої кількості цементувальних насосів і змішувальних машин для виконання операцій в один прийом або на буровій не можна розмістити таке обладнання;

в) для верхньої і нижньої частин свердловини повинні бути використані тампонажні розчини різного складу, наприклад, з суттєво різними термінами загустівання.

Принцип технології двохступінчатого цементування з розривом в часі полягає в тому, що спочатку цементують нижню частину колони. В кінці закачування порції протискувальної рідини в колону кидають пластмасову кулю. Куля під дією сили тяжіння опускається в колоні і сідає на нижню втулку цементувальної муфти. Після цього відновлюють закачування протискувальної рідини. Під дією надлишкового тиску, що виникає над кулею, нижня втулка зрізає штифти, якими вона закріплена в корпусі муфти, зсувається вниз до упору в обмежувач і відкриває отвори в корпусі. Через ці отвори свердловину промивають, поки не затвердіє тампонажний розчин в нижній частині Потім в колону закачують другу порцію тампонажного розчину для верхньої частини колони і закачують другу порцію протискувальної рідини.

Після затвердіння другої порції тампонажного розчину пробки, кулю, втулки, а також зайвий цементний камінь в колоні і зворотний клапан розбурюють.

Іноді свердловини цементують в три або чотири прийоми. Для цього в склад колони включають відповідно дві або три цементувальних муфти. Послідовність робіт така ж, як і при двоступінчастому цементуванні.

Зворотне цементування. Обсадну колону у свердловину спускають без зворотного клапана і кільця “стоп”. Перед цементуванням верхній кінець колони обладнують головкою з кранами високого тиску і трубопроводом для відводу промивальної рідини в циркуляційну систему. Кільцевий простір герметизують превентором, а до бокового відводу противикидного обладнання під’єднують цементувальні насоси.

Після промивання способом зворотної циркуляції в кільцевий простір закачують першу порцію спеціальної буферної рідини (в’язкопружний розділювач - ВПР). За нею - порцію промивальної рідини в об’ємі, що дорівнює внутрішньому об’єму обсадної колони; потім - другу порцію ВПР і за ним - розрахунковий об’єм тампонажного розчину. Після тампонажного розчину закачують третю порцію ВПР і протискувальну рідину, якщо колона цементується не до устя.

Перша порція ВПР служить репером для контролю за просуванням тампонажного розчину. В момент, коли ця порція почне виходити на усті, тампонажний розчин підходить до башмака колони.

Оскільки об’єми промивальної рідини між двома порціями ВПР і другої порції ВПР відомі, то за об’ємом рідини, що закачується насосами в кільцевий простір після виходу на усті першої порції ВПР, визначають момент надходження в колону порції тампонажного розчину об’ємом, який дорівнює внутрішньому об’єму ділянки колони довжиною 100-150 м. В цей момент закачування рідини припиняють, кран на головці закривають і колону залишають під тиском до затвердіння тампонажного розчину. Дві інші порції буферної рідини призначені для відділення тампонажного розчину від промивальної і протискувальної рідин. Розділювальні пробки при зворотному цементуванні не застосовують.

Зворотний спосіб цементування застосовують у випадку недостачі цементувальної техніки, а також тоді, коли очікується поглинання тампонажного розчину, так як тиск на усті в даному випадку менший. При цьому способі легше, ніж при інших способах, досягнути повільнішого заміщення промивальної рідини тампонажним розчином. Основними вадами вказаного способу є:

а) складність контролю за надходженням тампонажного розчину в колону;

б) необхідність створення в колоні цементувальних стаканів великої висоти;

в) гірша якість тампонажного розчину в нижній частині свердловини, де розміщені продуктивні горизонти і де якість цементування повинна бути найкращою.

Манжетне цементування. Цей спосіб застосовують в тому випадку, коли нижня ділянка обсадної колони спущена у вигляді фільтра і не цементується. У склад обсадної колони при спуску в свердловину включають цементувальну муфту, яку встановлюють дещо вище фільтра, між ними - зовнішню манжету типу парасольки або пакер, а всередині колони на висоті однієї-двох труб встановлюють зворотний клапан.

У кінці промивання в колону вкидають кулю, яка опускається з потоком промивальної рідини і сідає на сідло нижньої втулки цементувальної муфти. Оскільки насос продовжує закачувати рідину, то тиск в колоні швидко зростає, втулка зрізує штифти, що утримують її в корпусі муфти, опускається вниз до обмежувача і відкриває вікна для виходу рідини в кільцевий простір. У подальшому процес проходить так само, як і при цементуванні верхнього інтервалу ступінчастим способом.

Зовнішня манжета або пакер перешкоджає осіданню тампонажного розчину в кільцевому просторі в зону фільтрової частини обсадної колони (в продуктивний пласт).

Цементування потайних та секцій обсадних колон.Потайні і нижні секції обсадних колон цементуються одноступінчастим способом, як правило, без нижньої цементувальної пробки.

Оскільки діаметр обсадної колони, як правило, більший за діаметр бурильних труб, на яких спускається обсадна колона з допомогою роз’єднувача, то використовується тільки верхня протискувальна пробка, яка складається з двох секцій: верхньої і нижньої.

Нижню секцію підвішують за допомогою зрізних штифтів в роз’єднувачі при спуску обсадної колони. Верхню секцію перед цементуванням розміщують в цементувальній головці і звільняють тільки після закачування в бурильні труби розрахункового об’єму тампонажного розчину. Під тиском протискувальної рідини верхня секція опускається вниз на бурильних трубах, сідає на нижню секцію в роз’єднувачі, і після цього секційна пробка витісняє тампонажний розчин із обсадної колони доти, поки не сяде на зворотний клапан (кільце “стоп”).

Після цього в бурильні труби скидають кулю, при посадці якої на втулку роз’єднувача зростає тиск і втулка зсувається вниз, відкриваючи отвори. Протискувальна рідина через ці отвори починає витікати в заколонний простір, видаляючи надлишок тампонажного розчину, який знаходиться вище верхнього кінця потайної колони. Промивання продовжують до тужавіння тампонажного розчину. Після затвердіння тампонажного розчину бурильні труби відд’єднують в лівій різьбі роз’єднувача і піднімають із свердловини.

Аналогічно цементують нижні секції обсадних колон при спуску їх частинами.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)