 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Умови застосування фільтрів
Умови застосування тих чи інших фільтрів цілком пов`язані з конструкцією фільтруючої поверхні та основними перевагами та недоліками фільтрів, а також гідро-геологічними умовами.
При застосуванні фільтруючої поверхні слід керуватися вимогами СНиП 2.04.02-84 [6, додат.2, с.100].
Таблиця 2 Застосування фільтрів у водозабірних свердловинах
| Порода водоносного шару | Тип і конструкція фільтра |
| Скельні та напівскельні нестійкі, щебінчасті та галечникові відкладення з переважним розміром частинок 20... 100 мм (понад 50 % до маси) | Фільтри-каркаси, стержневі, трубчасті з круглою та щілинною перфорацією, штамповані з сталевого листа товщиною 4 мм з протикорозійним покриттям, спірально стержневі |
| Гравій, гравелистий пісок з переважним розміром частинок 2...5 мм (понад 50 % до маси) | Фільтри стержневі та трубчасті з водоприймальною поверхнею з дротяної обмотки та штамповані з листа сталі, яка не іржавіє. Фільтри штамповані з стального листа товщиною 4 мм з антикорозійним покриттям, спірально-стержневі |
| Пісок крупнозернистий з переважним розміром частинок 1...2 мм (понад 50 % до маси) | Те саме |
| Пісок середньозернистий з переважним розміром частинок 0,25...0,5 мм (понад 50 % до маси) | Фільтри стержневі та трубчасті з водоприймальною поверхнею з дротяної обмотки чи штамповані з листа сталі, яка не іржавіє, з сіток квадратного плетіння, з піщано гравійною обсипкою, спірально- стержневі |
| Піски дрібнозернисті з переважаючим розміром частинок 0,1..0,25 мм (більше 50% по масі) | Фільтри стержневі та трубчасті з водоприймальною поверхнею з дротяної обмотки, сіток галунного плетіння, штампованого листа з нержавіючої сталі з одно або двошаровою піщано-гравійною обсипкою, спірально - стержневі. |
Фільтри на стержньових каркасах рекомендовано застосовувати в свердловинах до 200 м. Фільтри щілинні штамповані з листа завтовшки 4 мм з антикорозійним покриттям влаштовують у свердловинах завглибшки до 100м.
З урахуванням цього в СНІП 2.04.02-84 розроблено рекомендації щодо використання фільтрів (табл.2).
Для одержання максимальної водозахоплювальної здатності свердловини необхідно забезпечити максимально можливий діаметр експлуатаційної колони і, відповідно максимальний діаметр фільтра, які, в свою чергу, залежать від обраного бурового обладнання та марки водопідйомника.
Тема для самостійного опрацювання до лекції № 3:
Умови застосування фільтруючих поверхонь в практиці водопостачання.
1.СНиП2.04.02-84. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. - М.:Стройиздат,1985.-С.100, додаток 2.
2. Орлов В.О., Назаров С.М., Шадура В.О. Проектування водозабірних споруд: Навчальний посібник-Рівне: УДУВГП,2002.-С.70, табл..2.11.
3. Тугай А.М.., Орлов В.О., Шадура В.О. Буріння свердловин для водопостачання. - Рівне: РДТУ, 2000. – С.92.
4. А.М.Тугай, В.О.Орлов, В.О. Шадура. Бурова справа в водопостачанні:Підручник.-Рівне:НУВГП,2004.-С.48, табл..2.8.
5. Шадура В.О.,Орлов В.О.Бурова справа. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. Навчальний посібник.-Рівне:НУВГП,2007.-С.35,табл..3.1.
6. Методичні вказівки 055-153 До виконання лабораторних робіт з курсу «Бурова справа» для студентів напряму підготовки «Гідротехніка (водні ресурси)» фахового спрямування «Водопостачання і водовідведення» всіх форм навчання «Вибір, розрахунок та конструювання фільтрів водозабірних свердловин.Частина 1 / В.О.Шадура, В.П.Косінов, Рівне: НУВГП,2008.- С.22-28. додат.
Термінологічний словник до теми № 3:
Конструкція свердловини -Характеристика свердловини, яка визначає зміну її діаметра з глибиною, а також діаметра і довжини обсадних труб та фільтра.
Водоприймальна частина свердловини – це частина стовбура свердловини, яка розміщується між покрівлею експлуатаційного водоносного горизонту та водо упором.
Фільтр -Робоча водоприймальна частина свердловини.
Діаметр фільтра -Діаметр зовнішньої водоприймальної частини свердловини.
Гранулометричний склад породи – ваговий вміст частинок грунту різної крупності, що виражений у відсотках по відношенню до ваги сухої наважки, яку було взято для аналізу.
П`ятидесяти відсотковий діаметр частинок породи (
) – розмір частинок, дрібніші від яких становлять 50 % породи водоносного шару.
Шестидесяти відсотковий діаметр частинок породи (
) – розмір частинок, дрібніші від яких становлять 60 % породи водоносного шару.
Десятидесяти відсотковий діаметр частинок породи (
) – розмір частинок, дрібніші від яких становлять 10 % породи водоносного шару.
Коефіцієнт неоднорідності породи – коефіцієнт, що визначається співвідношенням 
.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Володин Ю.И. Основы бурения: Учебник для техникумов.-3-е изд.переаб.и доп.-М.: Недра,1986.-360 с.
2. ВБН 46/33-2.5-5-96. Сільськогосподарське водопостачання. Зовнішні мережі і споруди. Норми проектування. – К.: Вища школа, 1996. - 152 с.
3 Ильин В.Г., Сафонов Н.А. Буровое дело. - М.: Колос, 1972. -206с.
4 Орлов В.О., Назаров С.М., Шадура В.О. Проектування водозабірних споруд: Навчальний посібник-Рівне: УДУВГП,2002.-128 с.
5. Пособие по проектированию сооружений для забора подземньгх вод (к СНИП 2.04.02-84)/ ВНИИ ВОДГЕО Госстроя СССР.- М.: Стройиздат, 1989.-272 с.
6. СНиП2.04.02-84. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. - М.:Стройиздат,1985.-131 с.
7. Справочник по бурению и оборудованию скважин на воду / Под ред. В. В. Дубровского. - М: Недра,1972. - 512с.
8. Тугай А.М.., Орлов В.О., Шадура В.О. Буріння свердловин для водопостачання. - Рівне: РДТУ, 2000. - 140с.
9.А.М.Тугай, В.О.Орлов, В.О. Шадура. Бурова справа в водопостачанні:Підручник.-Рівне:НУВГП,2004.-268 с.
10. Тугай А.М., Прокопчук И.Т. Водоснабжение из подземньгх источников. Справочник. - К.: Урожай, 1990. - 264 с.
11. Тугай А.М., Тугай Я.А.Водопостачання. Джерела та водозабірні споруди: Посібник.- К.: Українсько-фінський Інститут менеджменту і бізнесу.-1998.-196 с.
12. Шадура В.О.,Орлов В.О.Бурова справа. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. Навчальний посібник.-Рівне:НУВГП,2007.-169 с.
13. Методичні вказівки 055-153 До виконання лабораторних робіт з курсу «Бурова справа» для студентів напряму підготовки «Гідротехніка (водні ресурси)» фахового спрямування «Водопостачання і водовідведення» всіх форм навчання «Вибір, розрахунок та конструювання фільтрів водозабірних свердловин.Частина 1 / В.О.Шадура, В.П.Косінов, Рівне: НУВГП,2008.- 28 с
ЛЕКЦІЯ № 4
Тема : «УДАРНО-КАНАТНИЙ СПОСІБ БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН НА ВОДУ»
План:
1. Загальні відомості
2.Принцип ударно-канатного буріння.
3.Буровий снаряд.
4.Бурові наконечники (долота, желонки)
5. Допоміжний інструмент
1. Загальні відомості
Ударний спосіб буріння є найбільш ефективним і новим способом у практиці буріння свердловин великого діаметра при інженерно-геологічних вишукуваннях.
Під ударним способом буріння розуміється таке механічне буріння, при якому руйнування породи здійснюється за рахунок ударного впливу породоруйнівного інструмента (долота) на породу (див. термінологічний словник до лекції № 4).
Ударно-канатне буріння - Ударне буріння, при якому повернено-поступальний рух створюється станком і передається буровому наконечнику канатом (див. термінологічний словник до лекції № 4).
Розрізняють два види ударного впливу на породу:
• буріння з відривом породоруйнівного інструмента від вибою після кожного удару («клювання»)
• буріння без відриву від вибою протягом серії ударів («забивний способ»)
При клювальному способі (довбальному), буровий снаряд скидається з певної висоти на вибій свердловини, у результаті чого він занурюються в породу.
Разом із заповненою породою (шламом) снаряд витягається на поверхню.
Наповнення снаряду при калювальному способі залежно від щільності породи може здійснитися протягом одного або декількох скидань снаряда.
При забивному способі буріння породоруйнівний інструмент поринає в породу до повного наповнення за рахунок серії ударів, що виконуються по ньому ударним патроном, розміщеним над забивним снарядом.
По способу передачі поступального руху, породоруйнівному інструменту ударне буріння розділяється на:
ü ударно-канатне;
ü ударно-штангове.
Для буріння свердловин великого діаметра переважне застосування має ударно-канатне буріння.
У м'яких, пухких породах довбальний снаряд не використається, а свердловину поглиблюють желонкою.
При перетинанні нестійких порід стінки свердловини закріплюють обсадними трубами, широко використовуючи їхню примусову посадку як з випередженням вибою, так і з відставанням від нього.
Ударно-канатне механічне буріння застосовується:
► при розвідці розсипних родовищ і вкраплених руд кольорових металів,
► розвідці й експлуатації підземних вод,
► інженерно-геологічних дослідженнях,
► відкритій розробці родовищ корисних копалин для проходки вибухових свердловин,
► проходці свердловин для водозниження, вентиляції гірських вироблень,
► спуску в них кріпильного й закладного матеріалу,
► прокладки кабелів і трубопроводів.
Ударно-канатним способом бурять свердловини глибиною до 400--500 м, з початковим діаметром 500-900 мм і кінцевим - 150 мм.
Як показують дослідження ударно-канатний метод економічно доцільний при глибині свердловини до 150 м - у крихких породах, до 300м – у скельних напівзруйнованих та твердих породах. Він є чи не єдиним можливим методом буріння у сильно зволожених грунтах (пливунах).
Обсяг бурових робіт, виконуваних в Україні ударно-канатним способом, обмежений і становить не більше 1-2 % щорічного обсягу розвідницького буріння.
Переваги ударно-канатного буріння такі:
• можливість якісного розкриття і опробування;
• відсутність необхідності в постачанні установок водою і глиною;
• можливість буріння у валунно - галечникових відкладеннях, в породах, які поглинають промивну рідину.
• можливість в короткі строки після буріння забезпечувати якість води, освоювання свердловин, так як при цьому способі водоносні горизонти, які проходять, залишаються чистими;
Ударно-канатне буріння має такі недоліки:
§ складність конструкцій свердловин і пов'язані з цим великі витрати обсадних труб;
§ погане округлення свердловини в твердих породах;
§ труднощі регулювання подачі інструмента на великих глибинах;
§ складність ліквідації аварії;
§ великі затрати ручної праці.
Відмінною ознакою свердловин, які пробурені таким методом, є збереження природної водовіддачі водоносних шарів та великих термінів служби свердловини (іноді 70 років і більше)
На Україні ударно-канатний спосіб все більше заміняють роторним, проте за кордоном (США, великобританія, Німеччина) багато бурових фірм віддають перевагу ударно-канатному методу спорудження свердловин.
Поиск по сайту: