|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Акти застосування права: поняття, ознаки, види, структураАкт застосування права – це правовий акт, який містить індивідуальне владне розпорядження, винесене компетентним органом в результаті рішення конкретної юридичної справи. Ознаки акту застосування права: 1) приймається на основі нормативно-правового акту або іншої форми права і спирається на конкретну норму (норми) права; 2) виходить від компетентних органів, уповноважених на ухвалення такого роду рішень; 3) носить індивідуальний (персоніфікований), а не нормативний характер, оскільки адресований конкретним суб’єктам, указує на те, хто з них в цій ситуації володіє суб’єктивними правами та юридичними обов’язками; 4) має певну встановлену законом форму. Види актів застосування права: 1) за формою зовнішнього виразу розрізняють письмові, усні та конклюдентні (мовчазні) акти. Письмові акти іменуються також актами-документами, а конклюдентні – актами-діями. Іноді виділяють як самостійний вигляд акт-результат. Нерідко ці види актів пов’язані між собою. Наприклад, проведення обшуку є актом-дією, знаходження під час обшуку речового доказу є актом-результатом, а фіксація дії та результату в протоколі обшуку є актом-документом; 2) за юридичною формою актів-документів розрізняють укази, вироки, рішення, накази тощо; 3) за видавниками актів розрізняють акти державних (парламент, глава держави, суд прокурор тощо) і недержавних (органи місцевого самоврядування) суб’єктів; 4) за функціями права розрізняють регулятивні (наказ про підвищення але службі) та охоронні (ухвала про порушення кримінальної справи) акти; 5) за юридичною природою розрізняють основні (виражають кінцеве рішення юридичної справи, наприклад, вирок) та допоміжні (готують видання основних актів, наприклад, постанова про притягнення як обвинуваченого); 6) за предметом правового регулювання розрізняють акти кримінально-правові, адміністративно-правові, цивільно-правові; 7) за юридичними наслідками розрізняють правовстановлюючі, правоконстатуючі, правозмінюючі, правоприпиняючі, правоскасовуючі акти; 8) за характером розпоряджень розрізняють дозвільні, зобов’язуючі, забороняючи акти. Акти-документи мають різні реквізити (назва, заголовок, дата видання, вказівка про орган або посадовця, який видав акт) і різну структуру, що обумовлено положенням правозастосовчого органу, змістом справи або питання, з якого виданий акт, юридичною чинністю рішення та процедурою його ухвалення. Звичайно в структурі акту-документа виділяють чотири частини: вступну, описову, мотивувальну та резолютивну. Іноді вступна та описова частина об’єднуються під назвою вступної частини. Наприклад, саме така триланкова структура законодавчо встановлена для вироку суду (ст.332 Кримінально-процесуального кодексу України). Вступна частина, по суті, є реквізитами акту (назва акту, місце і дата видання акту, назва органу або посадовця, який ухвалює рішення, у якій справі). Описова частина фіксує юридичні факти, що є предметом розгляду, а також обставини та способи їх отримання. Мотивувальна частина включає юридичну кваліфікацію представлених фактів і вказівку на норми, якими керувався правозастосовувач, аналізуючи ці факти. Резолютивна частина містить рішення у справі, тобто вказівку на права та обов’язки його учасників. Акт-документ може включати не всі вказані частини. Так, наприклад, протоколи слідчих дій містять тільки вступну та описову частині. Нарешті, існують документи, які мають вид акту-резолюції. Такі вказівки «до наказу», «до оплати», «дозволяю», які накладаються посадовцем на заяви, рапорту, заявки тощо.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |