Порядок використання підземних вод для водопостачання

Оскільки підземні води мають наступні переваги:

Ä займають значні території,

Ä не завжди потребують транспортування на значні відстані,

Ä мають, в більшості, постійну низьку температуру;

Ä часто можуть використовуватися без очистки і обробки для господарсько-питних потреб,

Ä міжпластові, до того ж добре захищені від шкідливих забруднень,

то їх використовувати їх для потреб, що не пов'язані з питними і господарсько-побутовими цілями, як правило, не допускається.

Тільки в місцевості, де відсутні інші джерела водопостачання, а запаси підземних вод є в достатній кількості, можливо, як виключення, використовувати підземні води, що відповідають якості питної води, для інших потреб.

Використання ж різних типів підземних вод для господарсько-питних цілей слід розглядати з врахуванням ступеню їх захищеності від забруднень та енергетичних витрат.

В першу чергу треба розглядати можливість використання міжпластових напірних (артезіанських) вод, а у разі їх відсутності - міжпластових безнапірних вод.

Грунтові води слід використовувати при відсутності міжпластових вод або їх малій кількості та якості, що не відповідає вимогам споживача.

Води зони аерації можливо використовувати лише для тимчасового користування.

За запасами підземні води поділяються на:

- природні;

Статичні запаси підземних вод для водоносних пластів визначаються за формулою:

, (4)

де - коефіцієнт водовіддачі породи, м³/с ·м³,

- об'єм водонасиченості породи, м³.

Динамічні запаси підземних вод можуть визначатися різними розрахунковими методами, а для ділянки водоносного пласта динамічні запаси підземних вод можуть бути визначені за законом Дарсі:

, (5)

Де В - ширина потоку підземних вод, м;

- потужність водоносного пласту, м;

- коефіцієнт фільтрації, м/доб;

і- гідравлічний нахил потоку підземних вод, що вказує на величину
падіння напору або пониження вільної поверхні потоку на одиницю
довжини шляху фільтрації.

Динамічні запаси великих територій можна визначити залежно від величини інфільтрації атмосферних опадів за формулою:

, (6)

де - коефіцієнт інфільтрації (підземного стоку), що вказує, яка частка атмосферних опадів йде на живлення ґрунтових вод і формування підземного стоку;

- середня багаторічна величина (норма) атмосферних опадів;

-площа, в межах якої відбувається інфільтрація.

Динамічні запаси підземних вод можуть також визначатись за модулем підземного стоку, сумарним дебітом джерел, радіусом впливу, питомими дебітами і таке інше.

Експлуатаційні запаси - це кількість підземних вод, яку можна отримати із водоносного пласту раціональними в техніко-економічному відношенні водозабірними спорудами за заданим режимом експлуатації і якістю води, що задовольняє вимоги споживачів протягом всього розрахункового періоду водопостачання.

Розміри експлуатаційних запасів підземних вод значною мірою визначаються природними запасами, але не дорівнюють їм, тому що при заборі підземних вод водоприймальними спорудами порушується їх природний водний баланс.

Створення при водозаборі пониженого тиску навколо водозабору сприяє притоку в цей водоносний пласт вод із сусідніх водоносних пластів, басейнів, а також із поверхневих джерел. Тому експлуатаційні запаси підземних вод перевищують природні запаси.

Загальний об'єм експлуатаційних запасів може бути виражений рівнянням:

, (7)

де - додаткові запаси, що залучаються в процесі водовідбору.

Додаткові запаси підземних вод можуть надходити в експлуатаційний водоносний пласт:

- рівномірно по всій площі,

- зосереджено в окремих точках або на окремих обмежених ділянках;

- збоку - на межі області фільтрації.

Залежно від ступеня обстеженості, визначення якості підземних вод та умов їх використання, експлуатаційні запаси підземних вод поділяються на чотири категорії: «А», «В», «С» і «С₂».

До категорії „А" відносяться запаси, які розвідані і вивчені
детально, що дозволяє визначити в певному обсязі умови їх залягання,
побудову порід, напір, фільтраційні властивості грунтів, умови
живлення та можливість поновлення підземних вод, зв'язок підземних
вод із водами інших водоносних пластів і поверхневими водами.

Якість води вивчена досконально. Експлуатаційні запаси визначені за
даними експлуатації дослідно-експериментальних або експериментальних відкачок.

До категорії „В" відносяться запаси розвідані і вивчені детально, як і в категорії „А", але природні запаси визначені приблизно. Якість води визначена такою мірою, яка потрібна для встановлення можливості використання води за призначенням. Експлуатаційні запаси визначені пробними відкачками або розрахунками.

Категорія «С» це запаси розвідані і вивчені в загальних рисах, що дозволяє вирішувати принципову можливість їх використання за заданим призначенням. Експлуатаційні запаси визначені за даними пробних відкачок, або за аналогом ділянок, запаси яких того ж водоносного пласту визначені за категоріями «А» і «Б».

Категорія «С₂» - запаси, що визначаються на базі загальних гідрогеологічних даних, підтверджених опробуваннями в окремих місцях, або за аналогом вивчених ділянок того ж водоносного пласту.

Експлуатаційні запаси підземних вод діляться на дві групи за своїм народногосподарським призначенням.

Балансові запаси - це запаси, використання яких економічно вигідне. Ці запаси відповідають вимогам за кількістю та якістю води даного призначення і за заданих умов режиму їх експлуатації.

Позабалансові запаси - це запаси, використання яких на сьогоднішній день економічно невигідне, внаслідок їх малої кількості, невідповідної якості, складності забору та експлуатації, але які можуть бути використаними в майбутньому.

ЛІТЕРАТУРА:

1. 1.12.1. Базова література

1. Тугай А.М., Орлов В.О., Шадура В.О. Буріння свердловин для водопостачання.Підручник – Рівне: РДТУ-2000-140с.

2. Тугай А.М., Орлов В.О.Водопостачання. Підручник для вузів, РДТУ, 2001- 429 с.

3. Шадура В.О., Орлов В.О Бурова справа. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення.Навчальний посібник.-Рівне:НУВГП,2007.-169 с.

4. Тугай А.М., Орлов В.О., Шадура В.О. Бурова справа в водопостачанні: Підручник.-Рівне: НУВГП,2004.-268 с.

Поиск по сайту: