Акти правозастосування, їх види

Акт застосування права — це такий правовий акт, у якому формально закріплюється рішення державного органу в конк­ретній юридичній справі. Він являє собою різновид юридичних актів на відміну від правових приписів і має такі ознаки:

а) видасться компетентними державними органами чи поса­-
довими особами в процесі правозастосовної діяльності, має дер­жавно-владний характер. Відмова від їх виконання або неналеж­-
не виконання можуть тягти за собою юридичну відповідальність:
дисциплінарну, адміністративну, майнову, кримінальну;

б) спрямований на реалізацію вимог правових норм, оскільки
конкретизується їх загальний характер щодо певних життєвих
ситуацій;

в) адресований конкретним особам (персоніфікований), фік-­
сує їхні суб'єктивні права, обов'язки і міру юридичної відпо-­
відальності, направлений на індивідуальне регулювання суспіль­
них відносин (конкретної життєвої ситуації);

г) акти застосування норм права вичерпуються виконанням,
хоча правові стани, що породжуються ними, можуть мати трива-­
лий характер (наприклад, рішення про призначення пенсії);

ґ) правозастосовні акти на відміну від нормативно-правових актів не можуть мати зворотної сили в часі.

Офіційний характер правозастосовного акта потребує його виконання за відповідною формою. Обов'язковими елементами правозастосовного акта є: назва, заголовок, дата та місце, де він був виданий, назва органу або посадової особи, яка видала акт, підписи уповноважених осіб. Структура акта застосування норм. права містить описову, мотивовану і резолютивну частини. Він повинен викладатися ясною, чіткою, дохідливою мовою, що не дозволяє подвійного тлумачення, містити терміни, передбачені чинним законодавством. У тексті не бажано застосування інозем­ної, архаїчної та вузькоспеціальної термінології, неблагозвучних або непоєднуваних словосполучень (наприклад, «живий грома­дянин», «тваринний організм»).

Класифікація правозастосовних актів здійснюється за такими підставами:

1) за суб'єктом прийняття: акти представницьких органів дер­жавної влади; глави держави; акти органів виконавчої влади; су­ду; контрольно-наглядових органів; органів місцевого самовря­дування;

ПРАВО ЗАСТОСУВАННЯ

2) за галузевою належністю норм, що застосовуються: акти
застосування конституційно-правових, цивільно-правових, адмі­-
ністративно-правових, кримінально-правових норм та ін.;

3) за юридичною формою: укази, постанови, розпорядження,
накази, ухвали, протести, подання, приписи прокурорів, вироки,
рішення та ін.;

4) за характером правового впливу: регулятивні, охоронні;

5) за юридичним значенням: основні акти, які містять остаточ­-
не рішення у юридичній справі (вирок, рішення суду, указ про на­
городження); допоміжні, тобто акти, що забезпечують прийняття
основних актів (постанова про порушення кримінальної справи,
ухвала суду);

6) за характером індивідуальних велінь: ті, що управомочу-
ють; ті, що зобов'язують або забороняють (наприклад, заборона
обіймати відповідні посади або виконувати відповідні функції,
зафіксовані вироком суду);

7) за характером юридичних наслідків: правоконстатуючі,
правовідновлюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі;

8) за формою зовнішнього виразу: акти-документи (окремі
документи; резолюції на матеріалах справи, що виконані посадо-
вими особами; наприклад, «до виконання», «сплатити», «до на­
казу»); акти-дії (словесні; конклюдентні — виконуються у ви­
гляді жестів, рухів і свідчать про вимогу до конкретних осіб
здійснити відповідні дії, наприклад, порух жезлом працівника
державтоінспекції до учасників дорожнього руху).

Поиск по сайту: