Дана методика відноситься до числа найбільш розповсюджених, причому вона дозволяє одержати досить великі відомості, що стосуються не тільки особливостей наочно-образного мислення, але й особливостей емоційного стану випробуваних, спрямованості їхньої свідомості, особистісних властивостей. Це дозволяє використовувати методику для найрізноманітніших цілей, наприклад при арт-терапії, оцінці міжособистісних відносин, при встановленні ієрархічних цінностей. Методика була запропонована вітчизняним нейропсихологом А. Р. Лурія у 1936 р. Спочатку ця методика призначалася тільки для клінічних досліджень, але її простота й інформативність дотепер дозволяють розширювати сферу її застосування. Сутність методики полягає в передачі якого-небудь вербально позначеного поняття через його образ. Сама назва — піктограма — означає рисунковий лист, коли предмети, події і дії позначаються малюнками чи умовними знаками. Це характерно для неписьменних людей, дітей, деяких народностей, наприклад американських індіанців, деяких народностей нашої Півночі. Іноді такий спосіб комунікації є найефективнішим у деяких службах, наприклад УВС, де досить скрупульозно конструюються різні типи знаків, що забороняють чи дозволяють. Випробуваному не дається ніяких обмежень із щодо повноти і змісту образа, так само як і щодо використовуваних матеріалів: кольору, розміру, часу. Усе-таки для зручності проведення навчального експерименту можна порекомендувати випробуваним дотримувати визначеного порядку виконання завдання у вигляді таблиці Розміщення експериментальних даних по методиці "Піктограма”
| Поняття
| Піктограма
| Критерій адекватності (+ або -)
| Критерій відтворення через певний період (+ чи -)
| Критерій конкретності – астрактності образу в балах (від 1 до 3)
| Критерій стандартності – оригінальності образу в балах (від 1 до 3)
| | 1. Веселе свято
2. Розвиток
3. Важка робота
4. Зимовий день
5. Розлука
6. Легка робота
7. Хвороба
8. Щастя
9. Обман
10. Бідність
|
|
|
|
|
| | Всього, %
|
|
|
|
|
|
При обробці експериментальних даних враховують не тільки показники всіх чотирьох критеріїв, але і процедурні питання (легкість виконання завдання, емоційне відношення до нього, потреба в більш широкому просторі й ін.).
Для одержання основних експериментальних результатів студенти обмінюються зошитами й експертним способом оцінюють піктограми. Найважливіший критерій — це критерій адекватності. Іноді для оцінки досить одного малюнка, іноді необхідно одержати додаткові відомості в його автора. У випадку обґрунтованості зв'язку між запропонованим поняттям і його піктограмою експерт ставить знак «+», при відсутності зв'язку — знак «-». Норма характеризується високими показниками за критерієм адекватності — від 70 % і вище.
Через деякий час після виконання завдання — звичайно через 15-.20 хв — експерт перевіряє здатність випробуваного відновити список вихідних понять за його власними піктограмами. Звичайно для цього закривається список понять, і випробуваному у випадковому порядку пропонується відновити їх. Якщо випробуваний використовував для передачі різних понять ті самі піктограми, він допускає помилки і всілякі неточності типу синонімії, скорочення складного поняття, переплутування. Як і перший критерій, другий критерій — відтворюваності понять через відстрочений період— у нормі досить високий, від 80% і вище. По цьому показнику можна судити про роль пам'яті в мисленні. Деякі дослідники вважали її роль настільки важливою, що, наприклад, Блонский визначав розум навіть як пам'ять, тобто він у мисленні орієнтувався насамперед на запам’ятовуваність ознак.
Третій критерій — конкретність-абстрактність — також оцінюється експертом по ступені відповідності піктограми реальному об'єкту, чи ця відповідність максимальна конкретно (наприклад, веселе свято зображується у виді застілля з конкретними гостями і сервіровкою столу), то експерт оцінює піктограму в 1 бал. Якщо ж образ носить досить абстрактний характер (наприклад, те ж веселе свято зображується у виді ряду знаків оклику), то піктограма оцінюється в 3 бали. Можуть бути і змішані образи, що важко віднести до крайніх типів. У такому випадку вони одержують оцінку в 2 бали. Експертні оцінки далі сумуються і підраховуються середні дані, що у нормі відповідають величині в 2 бали.
Четвертий критерій — стандартність-оригінальність піктограм — також оцінюється експертом, по-перше, по своєму суб'єктивному уявленню, і, по-друге, по ступені збігу образів у різних випробуваних. Збіги вже говорять про стандартність виконання завдання, і такі піктограми одержують нижчий бал, рівний 1. Унікальні, не повторювані піктограми одержують оцінку в 3 бали, проміжні варіанти одержують оцінку, рівну 2 балам. Результати сумуються і підраховуються середні дані, що у нормі відповідають величині в 2 бали.
Як уже вказувалося раніше, за методикою «піктограми» можна одержати відомості і більш широкого характеру, що зводиться не тільки до оцінки наочно-образного мислення, але і, наприклад, спрямованості свідомості, міжособистісні переваги, емоційний стан випробуваного.
|
