Дослідження проникності плазмалеми і тонопласта
Цитоплазматична мембрана та тонопласт (вакуолярна мембрана) володіють різною проникністю для речовин. У цьому легко переконатися спостерігаючи явище ковпачкового плазмолізу, спричинене гіпертонічним розчином KNO3 з барвником еозином. Через кілька хвилин впливу досліджуваного розчину виявляють типовий плазмоліз унаслідок зменшення об’єму вакуолі та цитоплазми. Спершу цитоплазма, як звичайно, оточує вакуолю тонким шаром, але досить швидко, в результаті надходження через плазмалему йонів К+, вона набрякає (розріджується) і збільшується в об’ємі. Утворюються “ковпачки” рожевуватого відтінку, завдяки еозину. Створюється враження деплазмолізу, однак розміри вакуолі не змінюються. Через 1-1,5 год руйнуються плазмалема і мембрана ядра, цитоплазма і ядро починають відмирати, забарвлюються в яскраво-рожевий колір.
Мета роботи: порівняти проникність тонопласта і плазмалеми для КNO3.
Прилади і матеріали дослідження: мікроскоп; предметні і накривні скельця; препарувальні голки; скальпель; пінцет; фільтрувальний папір; скляна паличка; 10%-ний розчин KNO3, підфарбований еозином; цибуля. 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | Поиск по сайту:
|