|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Хід виконання роботи. 1.Налити з бюретки в три стакани однакову кількість 0,0002н розчину метиленової синьки1. Налити з бюретки в три стакани однакову кількість 0,0002н розчину метиленової синьки. Об’єм розчину в стакані має бути в 10 разів більшим від об’єму кореневої системи. Стакани пронумерувати. Записати об’єм налитого розчину в таблицю. 2. 5-10 рослин зв’язують у пучок так, щоб кореневі шийки знаходилися на одному рівні, обережно підсушують корені фільтрувальним папером і послідовно занурюють до кореневої шийки в три стакани з розчином метиленової синьки на 1,5 хв у кожний. При цьому розчини слід перемішувати, обережно погойдуючи стакан і повертаючи корені рослин. При перенесенні коренів у черговий стакан їх обережно промокають фільтрувальним папером. 3. За допомогою ФЕК визначають концентрацію метиленової синьки в стаканах після перебування у них коренів. Як стандарт використовують вихідний розчин метиленової синьки, розведений у 10 разів. 4. Визначають оптичну густину розчинів (екстинкцію – Е) на ФЕК при довжині хвилі 680 нм. Кожен вимір здійснюють трикратно і визначають середнє арифметичне. 5. Концентрацію дослідних розчинів встановлюють за калібрувальною кривою. 6. Для побудови калібрувального графіка в сухих колбах готують серію (не менше чотирьох) розведень стандартного розчину і визначають їхню екстинкцію. На міліметровому папері рисують систему координат, відкладаючи по осі абсцис концентрацію розчину, а по осі ординат – екстинкцію, виміряну при 680 нм. Якщо розчини приготовані точно, то всі точки будуть лежати на одній прямій. Дані для побудови калібрувальної кривої заносять у таблицю 1: Таблиця 1
7. Результати досліду заносять у таблицю 2: Таблиця 2
8. Розраховують площу загальної та робочої поверхні кореня. Для цього множать об’єм розчину в стакані на його концентрацію до і після занурення в нього коренів. Отримують кількість метиленової синьки в розчині до і після занурення коренів, а за різницею отриманих величин – кількість барвника адсорбованого кореневою системою. Поглинання метиленової синьки в перших двох стаканах характеризує загальну адсорбуючу поверхню кореня, поглинання в третьому стакані – робочу поверхню. Помноживши кількість мг барвника, що поглинувся, на 1,1, отримують величину поверхні в м2. 9. Отримані дані заносять у таблицю 3: Таблиця 3
10. Висновки.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |