 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Хід виконання роботи. 1.Наважки пагонів та коренів (по 500 мг) з контрольних і дослідних рослин, подрібнюють ножицями й розтирають у фарфорових ступках в розчині тіобарбітурової
1. Наважки пагонів та коренів (по 500 мг) з контрольних і дослідних рослин, подрібнюють ножицями й розтирають у фарфорових ступках в розчині тіобарбітурової кислоти. Кількісно переносять у пробірки з притертими корками. На процес розтирання матеріалу і кількісного перенесення у пробірки використовують 5 мл розчину ТБК.
M УВАГА! Р озчин ТБК шкідливий. Уникайте контакту із шкірою! Працюйте під витягом!
2. Пробірки з досліджуваними пробами інкубують 30 хвилин на киплячій водяній бані, потім охолоджують в посудині з льодом доти, поки проби не замерзнуть.
3. Проби розморожують і переносять у центрифужні пробірки. Центрифугують 15 хв при 8000 об/хв.
4. Надосадову рідину колориметрують при довжинах хвиль 532 нм та 600 нм.
5. Визначають вміст малонового диальдегіду у досліджуваних зразках, враховуючи об’єм витягу і масу зразка, за формулою:
Х=(D530-D600)∙V/ε∙n,
Де Х – кількість МДА у мМ/г сирої ваги,
V – об‘єм реакційної суміші,
ε∙- коефіцієнт екстинції, складає 155 мМ-1см-1
n – наважка, г
6. Висновки.
Контрольні запитання
1. Що таке стійкість рослин? Назвіть види стійкості.
2. Толерантність рослинних організмів, її фізіологічне значення.
3. Чи властива для рослин здатність до адаптації за дії стресових чинників? Відповідь обґрунтуйте.
4. Які неспецифічні реакції виникають у рослин на дію стресового чинника?
5. Які механізми підвищення стійкості рослин до дії низьких позитивних і негативних температур?
6. Які механізми підвищення стійкості рослин до дії низьких доз радіоактивного опромінення?
7. У деяких деревних рослин молоді листки навесні мають червонувато-фіолетовий колір. Яке значення має такий колір листя для рослин у цей час?
8. Рослини витримували в холодильній камері, в якій поступово знижували температуру. Виявили, що шоколадне дерево загинуло при +8° С, хінне дерево при +2° С, сосна при – 43° С, озиме жито при – 8° С, апельсинове дерево при –10° С. Яка рослина є найбільш холодостійкою?
9. Які речовини належать до групи кріопротекторів? У чому полягає їхня захисна функція?
10. Для яких рослин, теплолюбних чи холодостійких, характерним є високий вміст ненасичених жирних кислот у ліпідній фракції мембран?
11. Назвіть основний шлях досягнення рослиною хемотолерантності.
12. Посипання сіллю доріг взимку є досить поширеним явищем. Для чого це робиться і якими є наслідки цього явища для рослин, які ростуть вздовж доріг?
13. Як пояснити ріст у пустелях тюльпанів, рослин, що не визначаються високою посухостійкістю?
14. Які листки, швидше в’януть у випадку ґрунтової посухи? Верхні чи нижні? З чим це пов’язано?
15. Назвіть три групи галофітів. Які відомі вам рослини можна віднести до цих груп?
16. Які тканини рослин є найбільш чутливими до ушкоджуючої дії радіації?
17. Яке значення мають феноли і фітонциди у захисних реакціях рослин?
18. Фітоалексини, хімічна природа і фізіологічне значення.
Поиск по сайту: