|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Хід виконання роботи. 1.У великі пробірки, встановлені у верхньому ряду штатива, наливають по 10 мл розчину NaCl таких концентрацій: 1.0; 0.8; 0.6; 0,5; 0,4; 0,3; 0,2; 0,1М1. У великі пробірки, встановлені у верхньому ряду штатива, наливають по 10 мл розчину NaCl таких концентрацій: 1.0; 0.8; 0.6; 0,5; 0,4; 0,3; 0,2; 0,1М (приготування розчину див. у попе-редній роботі). У нижньому ряду штатива ставлять таку ж кількість маленьких порожніх пробірок. Потім із кожної великої пробірки беруть по 1 мл розчину і переносять у відповідну маленьку пробірку нижнього ряду штатива і закривають корками. 2. Корковим свердлом із бульби картоплі, коренеплоду буряка або іншого овочу вздовж поздовжньої осі вирізають циліндричний стовпчик. Розрізають його на кружечки товщиною 2 мм і у кожну пробірку нижнього ряду кладуть по чотири кружечки. Пробірки періодично струшують. Через 30 хв кружечки виймають пінцетом або препарувальною голкою, а розчини, якщо потрібно, підфарбовують 1-2 кристаликами метиленової синьки. 3. Пастерівською піпеткою набирають забарвленого розчину так, щоб висота стовпчика рідини була 3-4 см. Кінець піпетки занурюють у відповідний вихідний розчин так, щоб він доходив до половини висоти стовпчика рідини у піпетці. Потім повільно й обережно випускають розчин із піпетки і спостерігають, куди спрямовуються струминки забарвленої рідини. Якщо донизу, то це означає, що розчин став більш концентрованим, якщо вгору – більш розведеним. Нарешті, якщо струминка з піпетки залишилася на місці у вигляді легенької хмарки, то розчин не змінився – осмотичний тиск зовнішнього розчину дорівнює всисній силі тканини. Концентрація цього розчину і використовується для розрахунку за формулою Р = і С R T (див. попередню роботу). 4. Висновки.
Контрольні запитання 1. Яке значення має в’язкість цитоплазми в житті клітини? 2. Наскільки відрізняються зовнішня і внутрішня поверхні цитоплазматичної мембрани рослинних клітин, як це відображається на функціях мембран? 3. Які з властивостей біологічних мембран визначаються фосфоліпідами? 4. Яким чином рослини сприймають синє і червоне світло? 5. Яке значення апарату Гольджі в утворенні клітинної оболонки і плазмалеми? 6. Які структури рослинної клітини виконують функцію видільної системи? 7. Чим зумовлений певний ступінь автономії хлоропластів і мітохондрій? 8. Які функції в рослинній клітині виконують компоненти цитоскелета? 9. Чи можна відтягнути воду з клітини після досягнення нею повного в’янення? 10. Чому під час тривалих дощів плоди вишень, слив розтріскуються? 11. Досвідчені господині, готуючи варення із вишень, аґрусу, плоди спершу бланшують (тобто почергово опускають в окріп і в холодну воду) і потім заварюють у цукровому сиропі. З якою метою це роблять? 12. Як пояснити чому глюкоза є осмотично активною речовиною, а крохмаль – ні? 13. Клітина з осмотичним потенціалом – 1,0 MПа і потенціалом тиску 0,5 MПа поміщена в 0,4 М розчин цукрози при температурі 25°C. В якому напрямку буде здійснюватися рух води? 14. Дві сусідні клітини, A та B, мають різні водні потенціали. Клітина A має осмотичний потенціал – 1,0 MПа і потенціал тиску 0,2 MПa. Осмотичний потенціал клітини B рівний – 1,2 MПа і потенціал тиску 1,2 MПа. В якому напрямку буде здійснюватися рух води в цій системі? Обґрунтуйте відповідь. 15. У клітинах яких рослин буде вищий осмотичний потенціал: у тих, що ростуть на солончаках, чи на незасолених ґрунтах? З чим це пов’язано? 16. Припустимо, що клітина із осмотичним потенціалом – 0,20 MПa і потенціалом тиску 0,08 MПa перебуває у рівновазі із зовнішнім розчином цукрози при 20°C. Як можна вирахувати молярну концентрацію зовнішнього розчину? 17. Корінь рослини перебуває у вологому ґрунті при 25°C. Ґрунт містить [Ca2+] 0,005 моль/л, клітинний сік тканин кореня містить [Ca2+] 4,5 моль/л. Різниця потенціалів між ґрунтом і коренем становить –110 мВ. Чи буде в цих умовах Ca2+ самовільно рухатися із ґрунтового розчину в корінь? 18. Умови ті ж самі, що і в попередній задачі, тільки розглянути ситуацію із K+ замість Ca2+. Чи буде в цих умовах K+ самовільно рухатися із ґрунтового розчину в корінь? 19. Клітина з осмотичним тиском 1,0 MПа і тургорним тиском 0,5 MПа поміщена в 0,4 М розчин цукрози при температурі 25°C. В якому напрямку відбуватиметься рух води? Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |