|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ДОСЛІДЖЕННЯ
Під зіткненням ТЗ розуміють подію, що виникла в результаті взаємного контакту механічних ТЗ в процесі їх руху, що призвело за собою загибель або тілесні ушкодження людей, пошкодження транспортних засобів, споруд, вантажів або інший матеріальний збиток. Зіткнення нерідко супроводжуються перекиданням, пожежею, виїздом за межі дороги, наїздами на перешкоди або падінням з піднесень (мостів, шляхопроводів, укосів), що, крім великого матеріального збитку, приводить до людських жертв. Причинами зіткнень є обставини, що створили таку дорожню обстановку, при якій водій своєчасно не виявив небезпеки зіткнення і не прийняв необхідних заходів для його запобігання. Основні причини зіткнень можна розділити на шість груп: 1) несправності ТЗ, що приводять до раптової зміни напрямку руху або можливості, що позбавляють водія, знизити швидкість, зупинитися або об'їхати перешкоди; 2) несприятливі дорожні умови, що приводять до довільної зміни напряму руху ТЗ або втрати керованості (слизька проїзна частина, різні значення коефіцієнта зчеплення під правими і лівими колесами); 3) несприятлива дорожня обстановка, коли на смузі руху ТЗ виникає перешкода, що змушує водія застосувати різкий маневр або гальмування, що приводить до втрати керованості ТЗ і виїзду в небезпечному напрямку; 4) дії водіїв, що суперечать вимогам ПДР і що створюють перешкоду (наприклад при проїзді перехресть, обгоні, об'їзді); 5) неправильні прийоми керування, що приводять до втрати керованості ТЗ (різке гальмування при виконанні повороту або на слизькій дорозі, крутий поворот рульового колеса при виїзді з колії); 6) інші (неправильна організація руху, погана видимість дорожніх знаків або їх відсутність, що призводить до неправильної оцінці водієм дорожньої обстановки). Головним завданням автотехнічної експертизи при дослідженні цього виду ДТП є встановлення механізму зіткнення. На підставі дослідження представлених на експертизу матеріалів експерт виявляє причинні зв'язки між подіями, суперечності між окремими даними і заповнює бракуючи ланки в загальному ланцюзі обставин на всіх трьох стадіях механізму зіткнення - в процесі зближення ТЗ, їх взаємодії при ударі і відкидання після зіткнення. Якнайповніше уявлення про механізм зіткнення ТЗ, можна отримати в результаті проведення комплексної автотехнічної і транспортно - трасологічної експертизи. При дослідженні механізму зіткнення в процесі зближення ТЗ експерт встановлює або порушення стійкості, або втрату керованості перед зіткненням і причини такого порушення, визначає швидкість ТЗ перед подією і в момент зіткнення, з'ясовує їх розташування в певні моменти часу, смугу, напрям руху, кут зустрічі при зіткненні. Досліджуючи процес взаємодії ТЗ, експерт встановлює взаємне розташування їх у момент удару, визначає напрям удару і його вплив на подальший рух. При дослідженні процесу відкидання ТЗ після зіткнення експерт встановлює місце зіткнення по слідах, що залишилися, і розташування ТЗ після події, визначає швидкості руху їх після удару, напрям відкидання. Встановлення експертом механізму зіткнення і технічна оцінка дій учасників події дозволяють слідчим органам і суду вирішити питання про причину події і обставини, що сприяли її виникненню. Методика експертного дослідження при встановленні механізму зіткнення залежить від виду зіткнення. За основними класифікаційними ознаками, що визначають механізм зіткнення, всі зіткнення ТЗ можна розділити на наступні групи: 1) за кутом між напрямами руху - повздовжні (при русі паралельними або близькими до паралельних курсами) і перехресні зіткнення. Подовжні зіткнення підрозділяють на зустрічні і попутні; 2) по характеру взаємодії на ділянці контакту при ударі - блокуючи (при повному гасінні відносної швидкості у момент удару), ковзаючи і дотичні зіткнення; 3) по місцю прикладення ударного імпульсу - зіткнення бічне право - або лівобічне, переднє, заднє, кутове; 4) по напряму ударного імпульсу - зіткнення центральне (коли напрям удару проходить через центр маси транспортного засобу), право - або лівоексцентричне. Така система класифікації зіткнень дозволяє легко формалізувати характеристику зіткнення. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |