Класифікація видів зіткнення

Класифікація видів зіткнень ТЗ сприяє систематизації методів і як найповнішій розробці методики експертного дослідження обставин, що визначають механізм зіткнення.

Класифікаційні ознаки, що визначають механізм зіткнення ТЗ, діляться на дві основні групи:

- загальні для двох;

- приватні, такі, що відносяться окремо до кожного ТЗ і не завжди співпадаючі.

До загальних ознак відносяться наступні:

I. По напряму руху ТЗ. Переміщення одного ТЗ в поперечному напрямі щодо смуги руху іншого ТЗ в процесі їх зближення. Ознака визначається величиною кута зіткнення, яка може бути встановлена:

- слідами коліс обидва ТС перед зіткненням;

- по розташуванню слідів ТС і слідів їх переміщення після зіткнення;

- по напряму відкидання об'єктів, що відокремилися від них;

- по отриманих при зіткненні деформаціях.

За цією ознакою зіткнення розділяються на дві групи:

1. Повздовжнє - зіткнення без відносного зсуву ТЗ в поперечному напрямі, тобто при русі їх паралельними курсами (кут α = 0 або 180 градусам).

2. Перехресне - зіткнення при русі ТЗ непаралельними курсами, тобто коли одне з них зміщувалося в поперечному напрямі у бік смуги руху іншого (кут α ≠ 0 або 180 градусам).

ІІ. По характеру взаємного зближення ТЗ. Переміщення ТЗ в повздовжньому напрямку по відношенню один до одного. Ознака визначається величиною кута зіткнення.

За цією ознакою зіткнення діляться на три групи:

1. Зустрічне - зіткнення, при якому проекція вектора швидкості одного ТЗ на напрям швидкості іншого протилежна цьому напряму; ТЗ зближувалися з відхиленням назустріч один одному (кут α > 90; < 270 градусів).

2. Попутне - зіткнення, при якому проекція вектора швидкості одного ТЗ на напрям швидкості іншого співпадає з цим напрямом; ТЗ зближувалися, зміщуючись з відхиленням в одному напрямку (кут α < 90; > 270 градусів).

3. Поперечне - зіткнення, при якому проекція вектора швидкості одного ТЗ на напрям швидкості іншого рівна 0 (кут α рівний 90; 270 градусам).

III. По відносному розташуванню повздовжніх осей ТЗ. Ознака визначається величиною кута взаємного розташування їх повздовжніх осей, який встановлюється на підставі трасологічних досліджень слідів і пошкоджень в місцях безпосереднього контакту ТЗ при зіткненні.

За цією ознакою зіткнення діляться на дві підгрупи:

1. Пряме - зіткнення при паралельному розташуванні подовжньої або поперечної осі одного ТС і подовжній осі іншого ТЗ (кут α рівний 0; 90 градусам).

2. Косе - зіткнення, при якому подовжні осі ТЗ розташовувалися по відношенню один до одного під гострим кутом (кут α не рівний 0; 90 градусів).

IV. По характеру взаємодії ТЗ при ударі. Ознака визначається по деформаціях і слідах на ділянках контакту.

За цією ознакою зіткнення діляться на три підгрупи:

Блокуюче - зіткнення, при якому в процесі контакту відносна швидкість ТС на ділянці контакту до моменту завершення деформацій знижується до 0 (поступальні швидкості руху ТС на цій ділянці зрівнюються). При такому зіткненні на ділянках контакту, крім динамічних, залишаються статичні сліди (відбитки).

Що ковзає - зіткнення, при якому в процесі контакту відбувається проковзування між контактуючими ділянками внаслідок того, що до моменту виходу ТЗ з контакту один з одним швидкості руху їх не зрівнюються. При цьому на контактуючих ділянках залишаються лише динамічні сліди.

Дотичне - зіткнення, при якому внаслідок малої величини перекриття контактуючих частин ТЗ отримують лише неістотні пошкодження і продовжують рух в колишніх напрямах (з незначним відхиленням і зниженням швидкості). При такому зіткненні на ділянках контакту залишаються горизонтальні траси (подряпини, притертості).

До приватних ознак відносяться:

V. По напряму удару щодо центру тяжіння. Напрям вектора рівнодіючої векторів ударних імпульсів (напрям лінії зіткнення) по відношенню до центру тяжіння даного ТЗ визначає характер його руху після зіткнення.

За цією ознакою зіткнення діляться на дві підгрупи:

Центральне - коли напрям лінії зіткнення проходить через центр тяжіння ТС.

Ексцентричне - коли лінія зіткнення проходить на деякій відстані від центру тяжіння, справа (правоексцентричне) або зліва від нього.

VI. По місцю завдання удару. Ознаку (разом з кутом взаємного розташування) визначає взаємне розташування ТЗ в момент зіткнення.

За цією ознакою зіткнення діляться на наступні вісім підгруп:

Переднє (лобове) - зіткнення, при якому сліди безпосереднього контакту при ударі об інший ТЗ розташовані на передніх частинах.

Переднє кутове праве і переднє кутове ліве - зіткнення, при якому сліди контакту розташовані на задніх і прилеглих до них бічних частинах ТЗ.

Бічне праве і бічне ліве - зіткнення, при якому удар був завданий в бічну сторону ТЗ.

Заднє кутове праве і заднє кутове ліве - зіткнення, при якому сліди безпосереднього контакту розташовані на задніх і прилеглих до них бічних частинах ТЗ.

Заднє - зіткнення, при якому сліди контакту, що виникли при ударі, розташовані на задніх частинах ТС.

Така система класифікації видів зіткнень дозволяє охопити всі можливі види зіткнень двох ТЗ і формалізувати характеристику будь-якого зіткнення.

Формула, що характеризує зіткнення по всіх його класифікаційним ознакам, є номера підгруп, які проставлені в порядку розташування груп.

За потреби зіткнення може характеризуватися не всіма ознаками, а лише деякими з них.

Поиск по сайту: