МОМЕНТ ВИНИКНЕННЯ НЕБЕЗПЕКИ ДЛЯ РУХУ

В ПДР зазначено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися.

Перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху ТЗ або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.

Небезпечна ситуація – така ситуація, при якій водій своїми діями має можливість уникнути ДТП.

Аварійна ситуація – така ситуація, в якій водій своїми діями не має можливість уникнути ДТП і вона стає невідворотною.

Визначення моменту виникнення небезпечної обстановки - одна з найбільш складних питань розслідування, тому що при цьому потрібно однозначно вирішити, коли водій міг правильно оцінити наміри інших учасників дорожнього руху (пішоходів, водіїв ТЗ). Оцінка дій водія залежить від того, наскільки своєчасними були заходи щодо запобігання події.

Небезпечна ситуація характеризується тим, що водій має реальну можливість її оцінити і вжити екстрених заходів щодо запобігання події. Джерело небезпеки може бути викликане безпосередньо ситуацією і не бути пов'язаною з поведінкою водія даного ТЗ.

Небезпечна ситуація стає аварійної, коли водій виявляється позбавленим можливості керувати ТЗ таким чином, щоб забезпечити безпеку. Основною ознакою аварійної ситуації є відсутність у водія технічної можливості запобігти настанню небезпечних наслідків, однак цей факт не дає підстав вважати водія невинним. Оскільки оцінка конкретної ситуації (зокрема, моменту виникнення небезпеки для руху) залежить від водія, то запізніле прийняття ним відповідних заходів не виключає його вини.

Аварійна ситуація виникає, якщо водій міг виявити небезпеку (перешкоду) на відстані, що перевищує зупинний шлях, але не прийняв своєчасних заходів для запобігання наїзду, або якщо він міг виявити небезпеку (перешкоду) на відстані, що було менше зупинного шляху.

Аварійна ситуація створюється тим учасником руху, який своїми діями позбавляє себе або водія іншого ТЗ технічної можливості запобігти пригода. У деяких випадках аварійна обстановка може виникнути і незалежно від дій учасників руху (наприклад, раптова несправність ТЗ).

Наявність аварійної ситуації в механізмі ДТП неминуче веде до настання суспільно небезпечних наслідків. Однак ці наслідки в кожному конкретному випадку будуть різними, тому що на цій стадії певну роль можуть зіграти різноманітні випадкові фактори, що здатні змінити напрямок розвитку події та викликати настання інших наслідків.

У Правилах дорожнього руху України (від 01.01.2002 р.) та експертній практиці такі терміни, як небезпека для руху і небезпечна обстановка, мають загальну смислову спрямованість:

п. 1.10. «Небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, що наближається до смуги руху ТЗ, або що перетинає її) або технічного стану ТЗ, що загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги ТЗ іншого ТЗ назустріч загальному потоку...»

Слід враховувати, що поняття «небезпечна обстановка» і «небезпека для руху» не ідентичні. Небезпека для руху (коли способом запобігання події є зниження швидкості аж до зупинки ТЗ) є окремим випадком небезпечної обстановки (коли в окремих випадках для запобігання пригоди може бути застосовано маневр).

«Небезпечна обстановка для водія. Під небезпечною обстановкою розуміють таку дорожню обстановку, за якої водій повинен негайно вжити заходів для запобігання пригоди або зменшення тяжкості його наслідків (мається на увазі дорожня обстановка, яка може бути виявлена з місця водія ТЗ)...».

Визначення можливості запобігання події безпосередньо пов'язане з встановленням моменту виникнення небезпеки для руху, тобто такого моменту, коли водій повинен був негайно вжити заходів до запобігання події.

Від правильного встановлення цього моменту залежать висновки про можливість запобігання події і про невідповідність (відповідності) дій водія вимогам ПДР.

Проблема полягає в тому, що в п. 12.3 ПДР відсутні критерії для визначення моменту виникнення небезпеки, а в експертній практиці різних науково-дослідних експертних установ немає методичної однаковості у встановленні цього моменту.

п.12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів до зниження швидкості аж до зупинки ТЗ або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».

На практиці експерти - автотехніки по-різному підходять до оцінки дій водіїв ТЗ при виникненні небезпеки для руху, що є прямим наслідком різних точок зору про момент виникнення небезпеки для руху. Як зазначалося раніше, помилковість дій водіїв також напряму залежить від неправильної оцінки дорожньої ситуації та невірного визначення моменту виникнення небезпеки.

У процесі руху водій ТЗ повинен правильно оцінювати дорожня ситуацію, що вимагає від нього вирішення питань:

Чи є джерело виникнення небезпеки?

Які запобіжні заходи необхідно вжити для усунення небезпеки?

В який момент необхідно вживати ці заходи?

Для визначення моменту виникнення небезпеки необхідно в кожному конкретному випадку враховувати весь комплекс обставин, що характеризують дану подію. Звичайно, немає універсальних рекомендацій щодо вибору моменту виникнення небезпеки, які б відображали все різноманіття ситуацій, які зустрічаються в практиці. Але це не виключає можливості використання загальних методичних положень, які є основоположними при дослідженні. Не виключається і можливість використання загальноприйнятих критеріїв при виборі таких моментів в типових ДТЗ.

Різноманіття чинників, що враховуються при визначенні моменту виникнення небезпеки, осмислення їх в аспекті безпеки руху, передбачення водія і його професійні навички обумовлюють необхідність застосування спеціальних знань. Таким чином, є всі підстави для віднесення вирішення цього питання до компетенції експерта у випадках, що викликають сумнів у органу розслідування. Тим більше, що такі права у експерта є.

Як правило, момент виникнення небезпеки для руху, встановлюється слідчим (судом) і вказується в постанові: про призначення експертизи. У випадку, якщо в постанові момент виникнення небезпеки не вказується, то експерт - автотехнік вправі, виходячи з аналізу ДТП встановити його (момент) самостійно.

Крім того, якщо експерт - автотехнік вважає, що небезпека для руху виникла не в той момент, який зазначено в постанові, він має право мотивувати свою незгоду з позицією слідчого (суду) і надати два варіанти вирішення поставленого питання.

Експертам, слідчим, суддям можна дати загальні рекомендації щодо визначення моменту виникнення небезпечної ситуації (небезпеки для руху), що створюється діями інших учасників руху: небезпечна обстановка виникає в момент, коли для запобігання ДТП водій повинен негайно вжити необхідних заходів, якщо він може виявити небезпечні дії водіїв інших ТЗ, що не відповідають вимогам Правил, або дії пішоходів, які можуть спричинити за собою виникнення події, якщо вони не будуть змінені.

Моментом виникнення небезпеки визначається початок необхідних дій водія із запобігання наслідкам.

У процесі руху ТЗ водій чекає і повинен передбачити зміну багатьох об'єктивних умов. Але на водія не може бути покладено обов'язок передбачення небезпечних дій з боку оточуючих осіб.

Правила не тільки покладають на водіїв відповідальність за ДТП в будь-якому випадку, але і навпаки, з огляду на фактор раптовості, звільняють їх від відповідальності за наслідки необачних, несподіваних дій інших осіб.

На водія покладається певний обов'язок лише з того моменту, коли виникла небезпечна ситуація. Отже, тут мова йде не про передбаченні водієм можливих вчинків інших учасників руху, а про момент, коли небезпечна поведінка іншого учасника руху набула характеру конкретної дії, стала об'єктивною реальністю.

ПО ДТП, пов'язаних з наїздом на пішохода, при визначенні моменту виникнення небезпеки для руху слід виходити із загального положення, заснованого на багаторічній експертній практиці: небезпека для руху виникає в момент, коли для запобігання пригоди водій повинен був негайно вжити необхідних заходів, якщо він мав об'єктивну можливість виявити такі дії пішохода, які могли призвести до події.

Не можна погодитися з тим, що під час руху пішохода в сторону смуги руху ТЗ небезпечна обстановка виникає завжди з моменту перетину пішоходом кордонів смуги руху для даного напряму (лінії тротуарів, узбіч, осьової лінії і т.п.). Очевидно, якщо ТЗ рухається в безпосередній близькості від цих ліній, небезпека для руху виникає раніше моменту досягнення пішоходом цих ліній, майже збігається в подібних випадках з моментом наїзду.

З іншого боку, для запобігання наїзду на пішоходів водій не зобов'язаний вживати екстрених заходів перш, ніж він може виявити такі дії пішохода, які, можливо, призведуть до виникнення ДТП, якщо не будуть змінені, незалежно від того, чи відповідають вони в цей момент вимогам Правил. Водієві не слід розраховувати на те, що в останній момент пішохід змінить характер своїх дій. Перебуваючи від нього на відстані зупинного шляху, водій повинен, вжити заходів в залежності від дій пішохода в цей момент: якщо пішохід продовжує бігти чи йти в небезпечному напрямку, водій повинен негайно застосувати гальмування.

По ДТП, пов'язаних з зіткненням ТЗ, слід керуватися такими положенням: небезпека виникає, коли для запобігання ДТП водій повинен був вжити необхідних заходів, якщо в нього була об'єктивна можливість виявити такі, що суперечать вимогам Правил дій водія іншого ТЗ, які в кінцевому рахунку призвели до зіткненні.

Разом з тим, для запобігання зіткнення з іншим ТЗ водій не зобов'язаний, вживати екстрених заходів раніше, ніж він може виявити небезпечні дії водія цього ТЗ,яке не відповідає вимогам Правил. Водій не повинен розраховувати на те, що за час подолання ТЗ відстані, на якій ще можна було запобігти зіткненню, водій іншого ТЗ зробить небезпечні дії, що суперечать вимогам Правил. Якщо це й станеться, водій не зобов'язаний вживати екстрених заходів раніше, ніж він може виявити такі дії.

Поиск по сайту: