НАЇЗД НА ПІШОХОДА В УМОВАХ ОБМЕЖЕНОЇ ОГЛЯДОВОСТІ

На практиці досить часто ДТП виникають, коли пішохід не весь час свого руху по проїзній частині знаходився в полі зору водія. У цих випадках оглядовість дороги спереду автомобіля і по бокам обмежена. Пішохід деякий час рухається, залишаючись непомітним для водія і з’являється раптово для останнього. Такі ДТП досить часто виникають в складних умовах старих міст з вузькими вулицями і через недисциплінованість пішоходів.

Розглянемо наїзд при оглядовості, яка обмежена нерухомою перешкодою, коли водій не гальмував, а удар пішоходу був нанесений передньою частиною автомобіля.

Рисунок 10.3 – Схема наїзду на пішохода при оглядовості, яка обмежена нерухомою перешкодою, коли водій не гальмував, а удар пішоходу був нанесений передньою частиною автомобіля.

П – пішохід;

В – водій;

a_X і а_Y – відстань, відповідно від місця водія до передньої частини і бокової сторони автомобіля, найближчої до предмету, що обмежує оглядовість;

∆_Х – відстань між лінією руху пішохода і предметом, що обмежує оглядовість;

∆_Y – відстань між автомобілем і предметом, що обмежує оглядовість;

В_а – габаритна ширина ТЗ.

При аналізі подібних ДТП момент виникнення небезпечної обстановки зазвичай порівнюють з моментом появи пішохода в полі зору водія із-за перешкоди, що обмежує оглядовість. Цей момент не збігається з моментом перетину пішоходом небезпечної зони (краю узбіччя або тротуару, осьової лінії дороги) або моментом зміни ним напряму і темпу руху. Однак, якщо особа, що призначила судову експертизу, вкаже інший момент виникнення небезпечної ситуації (наприклад, початок руху пішохода по проїжджій частині), то експерт зобов'язаний керуватися цим зазначенням, висловивши в заключенні свою думку.

Момент появи пішохода із-за перешкоди і відповідне положення автомобіля на дорозі розраховують, виходячи з двох умов ДТП: геометричної і кінематичної. При цьому відзначають місце розташування водія в автомобілі, після чого в думках відсувають пішохода і автомобіль від місця наїзду до тих пір, поки водій і пішохід не опиняться на одній прямій з кутом об'єкта, що обмежує оглядовість. Тим самим встановлюють автомобіль і пішохода в положення, яке вони займали на початку виникнення небезпечної обстановки. Після цього розрахунками визначають віддалення автомобіля від місця наїзду.

Іноді експерти, не маючи даних про розташування водія в кабіні (відстані а_х до передньої частини автомобіля і а_у до бічної його сторони) умовно поєднують місце водія В з одним з передніх кутів автомобіля, найчастіше лівим. Таке припущення дає більш прості формули, але вносить суттєву помилку у визначення віддалення і не може бути рекомендовано. Координати місця водія у вітчизняних автомобілях приведені в табл. 10.1.

Визначимо видалення автомобіля від місця наїзду на пішохода в той момент, коли водій мав можливість його побачити (рис. 10.3).

З подібності прямокутних трикутників ВСЕ і ЕDП, («трикутників оглядовості») маємо геометричну умову:

, (10.21)

де ∆_Х – відстань між лінією руху пішохода і предметом, що обмежує оглядовість;

∆_Y – відстань між автомобілем і предметом, що обмежує оглядовість;

a_X і а_Y – відстань, відповідно від місця водія до передньої частини і бокової сторони автомобіля, найближчої до предмету, що обмежує оглядовість;

l_y – відстань, яку пройшов пішохід по смузі руху

автомобіля;

S_П – шлях пішохода з моменту виникнення небезпечної

обстановки до наїзду;

S_УД – віддалення автомобіля від місця наїзду.

Таблиця 10.1 – Параметри розташування місця водія і ширина ТЗ

Оскільки автомобіль і пішохід рухаються рівномірно, то пішохід проходе шлях S_П, а автомобіль переміщується на відстань S_УД за один і той же проміжок часу («кінематична умова»):

. (10.22)

Виключивши з виразів (10.21) і (10.22) показник S_П, отримаємо рівняння з одним невідомим (S_УД):

. (10.23)

Оскільки значення інших параметрів, які входять в дане рівняння, відомі, то для спрощення розрахунків, доцільно відразу підставити їх в формулу (10.23), після чого визначити S_УД.

Після визначення S_УД дослідження продовжують у тій же послідовності, що і для наїзду при необмеженої оглядовості. Отримане значення порівнюють з зупиночним шляхом, визначаючи можливості зупинки автомобіля до лінії проходження пішохода при своєчасному реагуванні водія на його появу. При S_УД ≤ S_O перевіряють наявність у водія можливості пропустити пішохода шляхом своєчасного початого гальмування. Оскільки момент виникнення небезпечної обстановки ототожнюється з моментом можливого виявлення пішохода водієм, то потрібно враховувати не тільки відстань, яку пройшов пішохід в зоні необмеженої оглядовості, а весь шлях який дещо більший. Це перевищення в деяких випадках має вирішальне значення. Умова безпечного переходу при ударі, що завданий торцевою поверхнею автомобіля, повинна бути записана наступним чином:

,

де - переміщення пішохода при умові гальмування, вжитого водієм в той момент, коли він мав можливість помітити пішохода.

Тут і нижче для спрощення прийнято, що довжина шляху, що пройшов пішохід до наїзду, завжди менша відстані між смугою руху автомобіля і межею проїзної частини. Якщо з обставин справи виясниться, наприклад, що частина шляху S_П пішохід пройшов по тротуару, то за початок небезпечної ситуації більш правильно вважати момент перетину пішоходом межі проїзної частини дороги.

Якщо оглядовість обмежена автомобілем, що стоїть, то його зображають прямокутником зі сторонами, що відповідають габаритним розмірам.

Деякі автори вважають, що водій, проїжджаючи повз тролейбус, що стоїть, повинен заглядати під низ, щоб побачити ноги пішоходів, що наближаються, а рухаючись біля легкового автомобіля, дивитися поверх даху, щоб помітити їх голови. Неспроможність подібних рекомендацій очевидна.

Схема наїзду, при якому удар пішоходу був завданий бічною поверхнею автомобіля, показана на рисунку 10.4.

Рисунок 10.4 – Схема наїзду на пішохода при оглядовості, яка обмежена нерухомою перешкодою, коли водій не гальмував, а удар пішоходу був нанесений боковою частиною автомобіля.

Пішохід до моменту удару встиг пройти відстань S_П.

І в цьому випадку аналіз ДТП починається з визначення віддалення автомобіля від місця наїзду на пішохода у момент можливого його виявлення.

Геометрична умова

. (10.24)

Кінематичною умова також дещо змінюється:

.

Виключивши з останніх формул S_П, отримаємо:

.

Підставивши в рівняння (10.24) значення всіх невідомих показників, приходимо до квадратного рівняння відносно віддалення S_УД. Отримане значення S_УД порівнюють з зупиночним шляхом.

Умова безпечного переходу смуги руху автомобіля пішоходом:

.

Поиск по сайту: