|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Воєнно-економічна політика України в умовах формування ринкових відносин та конверсії ОПК
Одна з найбільш складних проблем економічного забезпечення оборони, вирішення якої потребує багато часу і коштів, – створення в Україні нормально функціонуючого воєнного ринку, досягнення збалансованості воєнної економіки з потребами Збройних Сил України – вимагає негайного формування та реалізації воєнно-економічної політики, головним завданням якої є досягнення найвищих результатів у підвищенні обороноздатності країни з найменшими матеріальними, трудовими та фінансовими витратами. Таким чином, стрижнем воєнно-економічної політики є впровадження економічного підходу до реформування збройних сил. Воєнно-економічна політика держави похідна від її економічної та оборонної політики, тому визначається вона лише в процесі їх вироблення. Забезпечення адекватності економічної та воєнної могутності передбачає двояку направленість воєнно-економічної політики. З одного боку, зміцнення фундаменту могутності (збільшення економічної могутності, оптимізація її структури), з іншого – полегшення воєнного тягаря шляхом мінімізації витрат, що пов'язані з підтримкою оборонної достатності. Перше стосується всієї економіки та економічної політики, її оборонних аспектів, друге – безпосередньо воєнної економіки, оборонного будівництва. Воєнно-економічна політика виходить з оцінки економічних можливостей держави в даний момент та в перспективі. Згідно з Воєнною доктриною, основними принципами воєнно-економічної політики України є: - забезпечення максимальної ефективності воєнного виробництва за умови обмеженості фінансових і матеріальних ресурсів; - застосування конкурсного підходу до розробки та виробництва нових систем ОВТ; - використання контрактного підходу до виконання замовлень Міністерства оборони; - досягнення високої технологічності систем озброєння і потрібного рівня уніфікації їх елементів; - екологічно безпечна й економічно вигідна утилізація систем ОВТ, що підлягають ліквідації; - раціональна конверсія воєнного виробництва. Важливим аспектом уваги сучасної воєнно-економічної політики мають бути проблеми удосконалення міжнародних воєнно-економічних відносин, формування нових підходів до зовнішніх воєнно-економічних зв'язків. Потребують нових підходів проблеми воєнно-економічного співробітництва та конкуренції з ймовірними супротивниками в минулому та новими незалежними державами. Політичні, технологічні, воєнні фактори спонукають до значної переорієнтації оборонної галузі економіки України на співробітництво з розвинутими країнами Заходу. Для розвитку довіри та прогресу в міждержавних стосунках потрібні єдині методики співставлення воєнно-економічної інформації. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |