Склад та структура економіки гуманітарної підготовки військ

При організації бойового навчання Міністр оборони так визначає основну мету гуманітарної підготовки:

1. Згуртування особистого складу ЗС України навколо ідеї державної незалежності та усвідомлення кожним військовослужбовцем постійної відповідальності за забезпечення високої бойової та мобілізаційної готовності.

2. Вивчення та розуміння кожним воїном закономірностей історичного процесу становлення Української держави.

3. Виховання у військовослужбовців почуття любові до України, її народу, культури, традицій і святинь, духовної та психологічної готовності зі зброєю в руках захищати Українську державу, її територіальну цілісність, інтереси народу України, стояти на захисті його свободи та незалежності.

4. Створення сприятливої моральної та соціально-психологічної обстановки в частинах, підрозділах, на кораблях, установах й організаціях збройних сил.

5. Формування й розвиток у військовослужбовців гуманістичного світогляду, правової свідомості й особистих рис, необхідних для військової служби й подальшої успішної діяльності в громадському суспільстві.

Гуманітарна підготовка є одним з основних предметів навчання особового складу Збройних Сил України й включає вивчення ідейно теоретичних основ державної незалежності України, історії України, її збройних сил та бойових традицій, військового права, основ військової педагогіки, психології й етики та інших гуманітарних дисциплін відповідно до категорії військовослужбовців, освіти й загального розвитку слухачів.

Із метою підвищення рівня виховної роботи в Збройних Силах Указом Президента України від 04.09.98 № 981-98 затверджена Концепція виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України, яка має накреслити шляхи й засоби перебудови виховної роботи у військових формуваннях та привести її у відповідність із вимогами забезпечення оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканості.

Уся діяльність щодо організації гуманітарної підготовки військ, так як і бойової, потребує великих витрат, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Економічна сутність цих витрат так само як і в бойовій підготовці –забезпечення військового споживання, яке пов'язане з формуванням високої бойової готовності військ. Разом з тим у конкретних джерелах фінансового забезпечення гуманітарної підготовки, плануванні, формах і методах фінансового забезпечення обсяг споживання має й свої характерні особливості.

Перш за все треба мати на увазі, що сам процес військово-економічної діяльності щодо забезпечення гуманітарної підготовки особового складу пов'язаний із використанням озброєння, військової техніки й військового майна, наявністю великої сітки закладів культури, просвіти та дозвілля, які надають послуги військовослужбовцям. Ці послуги для офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців контрактної служби та їх родин платні, а отже культурно-просвітні заклади мають свої доходи.

Таким чином, якщо при забезпеченні бойової підготовки військ немає можливостей мобілізації додаткових ресурсів, то при забезпеченні гуманітарної підготовки військ такі умови є.

Матеріальні й фінансові ресурси, що використовуються на гуманітарну підготовку, поділяються на:

- видатки на основні фонди;

- видатки на оборотні фонди;

- витрати на грошове забезпечення військовослужбовців і заробітну плату працівникам і службовцям, зайнятим у системі гуманітарної підготовки;

- видатки на видавничу діяльність.

Основні фонди гуманітарної підготовки можна розбити за функціональною приналежністю на:

1. Основні фонди гуманітарної підготовки.

2. Основні фонди культурно-просвітницької роботи.

3. Основні фонди складів і баз зберігання культурно-просвітницького майна.

Основні фонди гуманітарної підготовки:

- технічні засоби (включаючи похідну апаратуру і техніку);

- кіноустановки;

- радіоапаратура;

- телеустановки;

- табельні музичні інструменти;

- бібліотечний фонд.

Основні фонди культурно-просвітницькі закладів, складів, баз зберігання подані як споруди і будівлі, необхідне обладнання Будинків офіцерів, офіцерських клубів, військових театрів, ансамблів, військових музеїв, баз і складів зберігання.

Також, як і в інших галузях військово-економічної діяльності, основні фонди гуманітарної підготовки військ втрачають свою вартість протягом багатьох років.

Витрати культурно-просвітницьких закладів на формування ідейних поглядів культурно-естетичного рівня військовослужбовців приймають характер послуги, коштовність яка відшкодовується їм за рахунок коштів військовослужбовців або за рахунок кошторису МО України.

Фізичний та моральний знос основних фондів гуманітарної підготовки як першої, так і другої групи не враховується у вартісному виразі. Фонд першої групи по мірі зносу поповнюється новими. Фонд другої групи, як більш цінний, що має довший термін використання, протягом служби підлягає ремонту:

- поточному;

- середньому;

- капітальному.

Ремонт основних фондів здійснюється не за рахунок доходів культурно-просвітницьких закладів, а за рахунок асигнувань за кошторисом МО України.

Розвиток матеріально-технічної бази гуманітарної підготовки здійснюється в співвідношенні з перспективними планами, які реалізуються в річних планах.

Витрати на грошове забезпечення військовослужбовців і заробітну плату працівників та службовців, зайнятих у системі воєнно-економічного забезпечення гуманітарної підготовки, мають у витратах цієї групи значно більшу питому вагу, ніж у бойовій підготовці.

Витрати на видавничу діяльність складають окрему групу в спільних витратах на гуманітарну підготовку, хоча за економічною характеристикою вони близькі до витрат культурно-просвітницьких закладів. Відмінність у тому, що в процесі видавничої діяльності створюється новий продукт (книга, журнал, газета), який має свою вартість. Видавнича діяльність покривається в основному за рахунок особистих доходів, деякі дотації можуть бути на видання газет.

Асигнування за кошторисом МО України на забезпечення гуманітарної підготовки ЗС передбачаються кошторисним підрозділом, визначеним переліком витрат.

Сюди входять витрати:

- загальноосвітніх шкіл та інтернатів;

- політико-просвітницькі витрати;

- Будинків офіцерів;

- військових клубів;

- військових ансамблів, театрів, музеїв.

Окрім цього, у виробничій сфері економіки ЗС гуманітарна підготовка особового складу забезпечується за рахунок виробництва або будівельних організацій; витрати на які включаються в собівартість продукції. Витрати на гуманітарну підготовку особового складу здійснюються за рахунок операційних витрат за основною діяльністю.

У плануванні витрат на здійснення гуманітарної підготовки ЗС України, як і у використанні коштів, що надаються, велике значення мають норми витрат. Норми витрат встановлюються як натуральні, так і фінансові.

Матеріальні норми поширюються на витрати, пов'язані зі створенням основних фондів (термін служби будівель і споруд, обладнання, технічних засобів, норми витрат паперу, фарби і т. д.).

Фінансові норми визначені там, де вони відбивають у загальній сумі сукупність витрат, пов'язаних із оборотними фондами поточних політико-просвітницьких витрат військових частин.

Норми грошових витрат на забезпечення політико-просвітницьких робіт у військових частинах та закладах встановлені урядом України; у ЗС України розроблені й введені в дію певні норми грошових витрат на проведення окремих культурно-просвітительних заходів (огляд художньої самодіяльності, культурно-просвітницькі заходи для військовослужбовців строкової служби у вихідні та святкові дні).

Культурно-просвітницькі заклади в системі гуманітарної підготовки військ разом з клубами та "народознавчими світлицями" військових частин є основною базою, де здійснюється процес політичного, морального та естетичного виховання особового складу.

Проблема ефективності витрат на гуманітарну підготовку складна і має багатосторонній характер. Разом з цим в економічній сфері один і той самий рівень готовності особового складу можна досягнути за допомогою різних витрат коштів. Ось чому є таким важливим питання про шляхи вирішення поставлених задач із найменшими витратами ресурсів.

Критеріями для ефективності оцінювання витрат культурно-просвітницьких закладів армії та флоту може бути вибрано відношення витрат на утримання цих закладів до чисельності особового складу, що обслуговує культурно-просвітницький заклад за деякий час.

У межах відношення, що характеризує цілу сукупність діяльності культурно-просвітницьких закладів, свої обов'язки можуть бути у театрів та ансамблів. Будинків офіцерів та клубів, у видавницькій діяльності. Приватні критерії ефективності праці повинні бути для підсобних виробництв, що входять до складу деяких культурно-просвітницьких закладів.

Поиск по сайту: