Основним змістом діяльності системи управління науковою діяльністю є науково-організаційна робота

Загальне керівництво науковою та науково-технічною діяльністю в ЗбройнихСилах України здійснює Міністр оборони України, безпосереднє керівництво – заступники Міністра оборони та начальник Генерального штабу, через відповідні структурні підрозділи міністерства оборони і Генерального штабу.

Взаємодія між органами управління науковою та науково-технічною діяльністю здійснюється згідно з наказами й директивами Міністерства оборони та начальника Генерального штабу.

Найбільш важливі питання наукової та науково-технічної діяльності розглядаються колегією та Воєнно-науковою радою Міністерства оборони, військовою радою Генерального штабу, військовими та воєнно-науковими радами видів збройних сил (Ст.2.3.1.).

Генеральний штаб бере участь у забезпеченні наукової та науково-технічної діяльності у збройних силах.

Структурним підрозділом Генерального штабу з управління науковою та науково-технічною діяльністю є Воєнно-наукове управління Генерального штабу Збройних Сил.

Воєнно-наукове управління у взаємодії з Департаментом військової освіти та науки й Департаментом розробок і закупівлі озброєння та військової техніки:

організовує, планує та координує наукову та науково-технічну діяльність у збройних силах;

визначає основні напрями наукових досліджень з питань розвитку збройних сил;

організовує наукове супроводження реалізації заходів розвитку збройних сил та їх видів;

організовує дослідження на навчаннях та інших заходах оперативної, бойової та мобілізаційної підготовки;

бере участь у розробленні науково-методичної та нормативно-правової бази з питань наукової й науково-технічної діяльності, в організації підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів;

вирішує організаційні питання забезпечення діяльності НДУ, які підпорядковані Генеральному штабу (Ст.2.3.3.).

Міністерство оборони забезпечує розвиток воєнної науки, організовує й координує наукові дослідження в інтересах оборони та підвищення ефективності військово-технічного співробітництва в частині, що належить до його компенсації.

Структурними підрозділами Міністерства оборони, які здійснюють управління науковою та науково-технічною діяльністю є Департамент військової освіти та науки Міністерства оборони й Департамент розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони.

Департамент військової освіти та науки забезпечує розвиток воєнної науки, визначає основні напрями наукових досліджень, обсяги бюджетного фінансування наукової та науково-технічної діяльності, здійснює контроль за дотриманням чинного законодавства України з питань наукової й науково-технічної діяльності, організовує підготовку наукових і науково-педагогічних працівників, забезпечує роботу Воєнно-наукової ради Міністерства оборони.

Департамент розробок і закупівлі озброєння та військової техніки здійснює управління наукою й науково-технічною діяльністю з питань реалізації державних програм розвитку озброєння та військової техніки на довгострокову та середньострокову перспективи, виконання НДР (ДКР) за державним оборонним замовленням та інших, що пов’язані з розвитком озброєння та військової техніки й військово-технічного співробітництва з питань озброєнь.

Система консультативно-дорадчих органів призначена для підвищення рівня обґрунтованості та узгодженості рішень із питань функціонування та розвитку воєнної науки, забезпечення колегіальності під час підготовки таких рішень.

Головним консультативно-дорадчим органом Міністерства оборони України з проблем розвитку воєнної науки, з питань планування, фінансування та координації наукової й науково-технічної діяльності, наукового обґрунтування найважливіших рішень щодо діяльності збройних сил, реалізації заходів державних програм розвитку збройних сил та розвитку озброєння і військової техніки є Воєнно-наукова рада Міністерства оборони України.

Консультативно-дорадчим органом Міністерства оборони з питань планування, фінансування та координації наукової й науково-технічної діяльності з військово-технічних проблем, наукового обґрунтування найважливіших рішень щодо реалізації заходів Державної програми розвитку озброєння та військової техніки є Науково-технічна рада Міністерства оборони України, яку очолює перший заступник Міністерства оборони України.

Функції, склад і порядок організації та забезпечення роботи воєнно-наукової та науково-технічної рад Міністерств оборони визначаються окремим положенням (Ст.2.4.1.).

У разі необхідності можуть створюватися воєнно-наукові (науково-технічні) ради структурних підрозділів Міністерства оборони та Генерального штабу (Ст.2.4.2.).

Консультативно-дорадчими органами видів збройних сил з питань воєнної науки є воєнно-наукові ради, призначені для наукового обґрунтування пропозицій і рішень щодо розвитку видів збройних сил, проблем їх застосування, питань розроблення, модернізації та експлуатації озброєння та військової техніки, всебічного забезпечення видів збройних сил.

Воєнно-наукові ради видів збройних сил очолюють відповідні начальники штабів – перші заступники командувачів видів збройних сил.

Функції, склад і порядок організації та забезпечення роботи воєнно-наукових рад видів збройних сил визначаються окремими положеннями, які затверджує командувач виду збройних сил (Ст. 2.4.3.).

Колегіальним дорадчим органом управління діяльністю НДУ є її вчена (наукова, науково-технічна) рада.

При НДУ можуть створюватися координаційні ради за окремими науковими проблемами, які вирішуються в інтересах кількох видів збройних сил. Склад координаційної ради формується й затверджується керівником НДУ за поданням інших зацікавлених НДУ та органів військового управління (Ст. 2.4.4.).

Фінансове забезпечення наукової і науково-технічної діяльності здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки на наукову та науково-технічну діяльність є захищеними статтями видатків Державного бюджету України.

Фінансування наукової та науково-технічної діяльності за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюється відповідно до законодавства України (Ст. 6.2.1.).

Джерела фінансування наукової та науково-технічної діяльності:

· державний бюджет України;

· кошти юридичних та фізичних осіб, задіяні на договірних засадах;

· добровільні внески юридичних і фізичних осіб (у тому числі іноземних), інші надходження, які не заборонені чинним законодавством України (Ст. 6.2.2.).

Міністерство оборони здійснює фінансування створення воєнно-наукової продукції в межах асигнувань, передбачених кошторисом Міністерства оборони на забезпечення наукової і науково-технічної діяльності за відповідними кодами економічної класифікації видатків (Ст. 6.2.3.).

НДУ і ВВНЗ можуть укладати договори (угоди) на створення (передачу) воєнно-наукової та науково-технічної продукції, у тому числі спеціального призначення, з установами, організаціями та підприємствами Міністерства оборони, іншими центральними органами виконавчої влади.

Фінансування залучених до виконання наукових досліджень сторонніх організацій здійснюється головними організаціями за окремими договорами (контрактами) згідно з законодавством України (Ст. 6.2.4.).

НДУ дозволяється згідно із їхніми положеннями (статутами) утримувати працівників збройних сил та проводити наукові дослідження за рахунок надходжень коштів, отриманих від здійснення господарської діяльності, види якої визначені чинним законодавством як такі, що дозволяється здійснювати військовим частинам, закладам та установам збройних сил (Ст. 6.2.5.).

За рахунок коштів замовника договірних робіт для виконання цих робіт у НДУ і ВВНЗ можуть створюватися тимчасові науково-дослідні підрозділи (відділення, лабораторії, групи, трудові колективи), які діють за принципами самоокупності (Ст. 6.2.6.).

Кошти, отримані НДУ і ВВНЗ за воєнно-наукову продукцію, встановленим порядком зараховуються до державного бюджету України й використовуються зазначеними установами (закладами) відповідно до затвердженого кошторису Міністерства оборони (Ст. 6.2.7.).

Звітність щодо фінансового забезпечення наукової й науково-технічної діяльності здійснюється виконавцями та замовниками робіт встановленим порядком.

Контроль за використанням коштів за фінансово-господарську діяльність здійснюється згідно з Положенням про фінансовий контроль у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони від 15.01.96 № 10 (Ст. 6.2.8.).

Пропозиції щодо організації діяльності стосовно залучення бюджетних коштів інших центральних органів виконавчої влади та позабюджетних коштів на виконання досліджень і розробок оборонного або подвійного призначення розробляються Воєнно-науковим управлінням, Департаментом військової освіти та науки, Департаментом воєнної політики та стратегічного планування, Департаментом розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони та Головним управлінням оборонного планування Генерального штабу (Ст.6.2.9.).

Основними видами наукової та науково-технічної діяльності є:

розробка завдань (тактико-технічних, технічних) на виконання досліджень та вирішення інших наукових задач;

проведення фундаментальних, пошукових та прикладних наукових досліджень із воєнної проблематики суспільних, природничих та технічних наук;

проведення досліджень на навчаннях та інших заходах оперативної, мобілізаційної й бойової підготовки та повсякденної діяльності військ (штабів);

узагальнення й розповсюдження передового досвіду оперативної, мобілізаційної, бойової підготовки та повсякденної діяльності військ (штабів);

розроблення наукових праць (монографій, енциклопедій і словників, порадників, підручників, методичних посібників, дисертацій, статей, доповідей, звітів про результати досліджень на навчаннях, рецензій, відгуків, висновків тощо);

підготовка, проведення та участь у наукових і науково-практичних конференціях, семінарах, нарадах тощо;

випробування (заводські та державні) нових (модернізованих) зразків (комплексів, систем) озброєння й військової техніки;

наукова та науково-технічна експертиза;

розроблення проектів статутних, нормативно-правових i нормативно-технічних документів, науково-методичних матеріалів;

винахідницька та раціоналізаторська робота;

підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів;

наукова робота слухачів (курсантів) у ВВНЗ;

інші види діяльності, пов’язані з отриманням нових наукових результатів та науковим супроводженням їх практичної реалізації в Збройних Силах (Ст. 1.6.).

Основними складовими наукової і науково-технічної діяльності є:

наукова робота – фундаментальні, пошукові та прикладні дослідження з метою отримання наукових і науково-прикладних результатів, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки України, підвищення ефективності військового будівництва, розвиток форм і способів підготовки, застосування й всебічного забезпечення Збройних Сил України, розвиток озброєння та військової техніки;

науково-організаційна робота – комплекс заходів щодо перспективного й поточного планування наукової та науково-технічної діяльності в збройних силах, її організації, координації, методичного та інформаційного забезпечення, контролю за її здійсненням, реалізації результатів наукових досліджень, підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів, організації винахідницької, раціоналізаторської та інформаційно-видавничої роботи, підтримання зв'язків із науковими установами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що проводять дослідження з оборонної тематики;

наукове супроводження – пошукові та прикладні наукові дослідження, спрямовані на впровадження результатів наукової роботи. Основним змістом наукового супроводження є обґрунтування та проведення заходів цілеспрямованого своєчасного коригування дій споживачів воєнно-наукової продукції в напрямі підвищення ефективності її використання та освоєння нововведень у воєнній сфері.

Планування наукової і науково-технічної діяльності

Планування наукової і науково-технічної діяльності здійснюється в збройних силах та їх видах, структурних підрозділах Міністерства оборони і Генерального штабу, НДУ і ВВНЗ.

Планування наукової та науково-технічної діяльності поділяється на перспективне та річне.

Перспективне планування наукової та науково-технічної діяльності
(далі – перспективне планування) здійснюється на період середньострокового оборонного планування в Збройних Силах, річне планування наукової та науково-технічної діяльності (далі – річне планування) – у рамках короткострокового оборонного планування.

Планування наукової та науково-технічної діяльності здійснюється за такими принципами: директивним та ініціативним.

За директивним принципом плануються дослідження та інші види наукової й науково-технічної діяльності в рамках наукових програм, які є узгодженим за змістом, термінами виконання, складом виконавців та ресурсним забезпеченням комплексом взаємопов’язаних наукових досліджень і заходів, спрямованих на розв’язання найважливіших проблем розвитку збройних сил.

За ініціативним принципом плануються дослідження та інші види наукової й науково-технічної діяльності, які спрямовані на розвиток загальних основ воєнної науки, удосконалення понятійного апарату та наукової термінології, розробку (удосконалення) більш ефективних методів наукових досліджень, пошук нових технічних рішень щодо розвитку озброєння й військової техніки, а також окремі роботи, що виконуються поза тематикою головних і цільових програм на замовлення окремих органів військового управління.

Перспективний та річний плани наукової та науково-технічної діяльності мають однакову структуру та включають в себе п’ять розділів (додаток 2 до Положення):

перший розділ “Пояснювальна записка” – задум наукової та науково-технічної діяльності (мета та головні завдання наукової й науково-технічної діяльності, шляхи та способи її досягнення);

другий розділ “Дослідження за цільовими науковими програмами” – перелік цільових наукових програм, їх замовники, головні виконавці та співвиконавці, етапи досліджень та терміни їх виконання, результати, що очікуються;

третій розділ “Інші заходи наукової і науково-технічної діяльності” – прикладні й пошукові дослідження; дослідження на навчаннях та інших заходах оперативної, мобілізаційної й бойової підготовки; проведення випробувань нових систем (зразків) озброєння та військової техніки; розроблення наукових праць; проведення наукових конференцій і семінарів тощо;

четвертий розділ “Удосконалення організації наукової і науково-технічної діяльності” – планові заходи з удосконалення організації, координації та контролю наукової й науково-технічної діяльності, підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів.

п’ятий розділ “Забезпечення наукової і науково-технічної діяльності” – методичне, правове, фінансове, матеріально-технічне, інформаційне та кадрове забезпечення виконання плану.

Органом планування наукової та науково-технічної діяльності в Збройних Силах є Воєнно-наукове управління.

Органом планування наукової та науково-технічної діяльності з питань реалізації державних програм розвитку озброєння й військової техніки та виконання НДР (ДКР) за державним оборонним замовленням є Департамент розробок і закупівлі озброєння та військової техніки.

Перед початком чергового циклу перспективного або річного планування розробляється директива Міністра оборони з організації наукової та науково-технічної діяльності, в якій підбиваються підсумки наукової й науково-технічної діяльності за плановий період, що спливає, визначаються задум наукової й науково-технічної діяльності та основні завдання наукових досліджень і заходів, які спрямовані на розв’язання найважливіших проблем розвитку Збройних Сил, реалізацію заходів державних програм розвитку Збройних Сил та розвитку озброєння й військової техніки на наступний плановий період, визначається перелік цільових наукових програм (далі – Директива).

Директива є організаційною основою для розроблення Перспективного плану наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах (далі – Перспективний план) та Зведеного річного плану наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах (далі – Зведений річний план).

Директива розробляється Департаментом військової освіти та науки спільно з Департаментом воєнної політики та стратегічного планування, Департаментом розробки і закупівлі озброєння та військової техніки, Головним управлінням оборонного планування та Воєнно-науковим управлінням Генерального штабу на підставі довгострокових та середньострокових політичних, воєнно-стратегічних, економічних та демографічних прогнозів, державних програм розвитку збройних сил, підсумків виконання перспективного та річного планів, пропозицій замовників – структурних підрозділів Міністерства оборони та Генерального штабу, командувань видів збройних сил.

Директива доводиться до видів збройних сил, структурних підрозділів Міністерства оборони та Генерального штабу, Національної академії оборони України, НДУ і ВВНЗ за місяць до початку перспективного чи річного планування.

Для більш детального вивчення та опрацювання в Збройних Силах України завдання, які визначені у Директиві, конкретизуються відповідними наказами.

Основними вихідними даними для перспективного планування є довгострокові та середньострокові політичні, воєнно-стратегічні, економічні та демографічні прогнози, визначені обсяги ресурсних витрат на оборону, підсумки виконання поточних планів наукової й науково-технічної діяльності, пропозиції (замовлення) видів збройних сил, структурних підрозділів Міністерства оборони та Генерального штабу, НДУ і ВВНЗ.

Розроблення Перспективного плану здійснюється Воєнно-науковим управлінням на підставі проектів перспективних планів видів збройних сил, структурних підрозділів Міністерства оборони і Генерального штабу, Національної академії оборони України.

Термін подання пропозицій з перспективного планування до Воєнно-наукового управління – 1 серпня року, що передує початку реалізації перспективного плану.

Проект Перспективного плану розглядається на засіданні Воєнно-наукової ради Міністерства оборони і в десятиденний термін після ухвалення подається начальником Генерального штабу на затвердження Міністру оборони.

У двотижневий термін після затвердження Перспективного плану Воєнно-наукове управління розсилає відповідні електронні версії витягів із нього до видів збройних сил, структурних підрозділів Міністерства оборони та Генерального штабу, Національної академії оборони України для виконання та використання під час планування наукової та науково-технічної діяльності.

Перспективні плани видів збройних сил погоджуються з Воєнно-науковим управлінням, розглядаються на воєнно-наукових (науково-технічних) радах, підписуються начальниками відповідних штабів і до
1 листопада року, який передує їх виконанню, затверджуються командувачами.

Перспективні плани структурних підрозділів Міністерства оборони та Генерального штабу погоджуються з Воєнно-науковим управлінням і затверджуються за підпорядкованістю в ці самі терміни.

Перспективні плани НДУ і ВВНЗ затверджують начальники, яким ці установи (заклади) безпосередньо підпорядковані, у ці самі терміни.

Основними вихідними даними для річного планування є затверджений перспективний план наукової та науково-технічної діяльності в збройних силах, підсумки виконання поточних планів наукової й науково-технічної діяльності, обсяги фінансування та матеріально-технічного забезпечення, науковий потенціал та наявний виробничий фонд часу НДУ і ВВНЗ, додаткові пропозиції (замовлення) видів збройних сил, структурних підрозділів Міністерства оборони та Генерального штабу, НДУ і ВВНЗ.

Формування Зведеного річного плану здійснюється Воєнно-науковим управлінням на підставі проектів річних планів видів збройних сил, структурних підрозділів Міністерства оборони та Генерального штабу, Національної академії оборони України.

Термін подання пропозицій з річного планування до Воєнно-наукового управління – 1 жовтня року, що передує початку його виконання.

Проект Зведеного річного плану розглядається на засіданні Воєнно-наукової ради Міністерства оборони і в десятиденний термін після його ухвалення подається начальником Генерального штабу на затвердження Міністру оборони.

У двотижневий термін після затвердження Зведеного річного плану Воєнно-наукове управління надсилає до командувань видів збройних сил, структурних підрозділів Міністерства оборони та Генерального штабу, Національної академії оборони України вказівки щодо уточнення річного планування наукової та науково-технічної діяльності.

Уточнені річні плани видів збройних сил, структурних підрозділів Міністерства оборони та Генерального штабу обговорюються на засіданнях воєнно-наукових (науково-технічних) рад, підписуються відповідальними виконавцями і до 15 грудня затверджуються керівниками відповідних органів військового управління.

Річні плани НДУ і ВВНЗ розробляються науково-організаційними підрозділами цих установ (закладів) на підставі замовлень воєнно-наукової продукції, погоджуються із замовниками воєнно-наукової продукції та співвиконавцями, розглядаються на засіданнях учених (наукових, науково-технічних) рад і до 15 грудня затверджуються начальниками, яким ці установи (заклади) безпосередньо підпорядковані.

Річний план наукової та науково-технічної діяльності НДУ і ВВНЗ передбачає виділення до 30 відсотків резерву із загальних витрат праці на виконання оперативних завдань за дорученнями (розпорядженнями, вказівками) старших начальників.

Оперативні завдання НДУ і ВВНЗ понад запланований резерв часу можуть надаватися як виняток і виконуватися за рахунок планових робіт.

Усі НДР (ДКР), які включені до річних планів, мають номер й умовне словесне найменування.

НДР (ДКР), які виконуються спільно кількома НДУ (ВВНЗ), повинні мати в планах наукової та науково-технічної діяльності усіх виконавців однакові словесні найменування, які визначені головним виконавцем.

Внесення змін (уточнень) до планів видів збройних сил, структурних підрозділів Міністерства оборони та Генерального штабу, Національної академії оборони України здійснюється через Воєнно-наукове управління на підставі рішення замовників воєнно-наукової продукції за узгодженням із НДУ і ВВНЗ – виконавцями робіт. Внесення змін до:

Перспективного плану – до початку останнього року його виконання;

Зведеного річного плану, річних планів видів збройних сил, структурних підрозділів Міністерства оборони та Генерального штабу, Національної академії оборони України, НДУ і ВВНЗ – протягом усього року.

Поиск по сайту: