Адміністративне право України як галузь права

Адміністративне право — це найоб'ємніша, наймобільніша, і найдинамічніша з усіх існуючих юридичних галузей. Немає такої сфери державного або суспільного життя, якої б не зачіпали питання адміністративно-правового регулювання. Його норми регулюють діяльність структур виконавчої влади, місцевого самоврядування, державних і недержавних підприємств, установ, організацій, їх вплив постійно відчувають на собі конкретні особи. Нас оточує велика кількість правил, якими визначається наша поведінка у громадських місцях, закладах, транспорті тощо. Службові відносини між громадянином і органом держави, органом місцевого самоврядування, громадською організацїєю також будуються в рамках адміністративно-правових приписів. Правила внутрішнього розпорядку, дорожнього руху, водокористування, санітарно-гігієнічні, пожежної і радіаційної безпеки, а також багато інших є сферою впливу адміністративних установлень. Норми адміністративного права регулюють відносини, що складаються під впливом конституційного права, цивільного, трудового, сімейного та інших галузей права.[13]

Так ст. 41 Особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про працю. Стаття 17 Цивільного кодексу прямо вказує, що особа має право звернутися за захистом цивільного права та інтересу, у передбачених законом випадках, до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, як до суб’єктів адміністративного права.

3 курсу "Теорія держави і права" відомо, що вся правова система поділяється на галузі, які класифікуються за трьома головними групами:

1) Профілюючі (первинні, фундаментальні, самостійні) — конституційне,

адміністративне, кримінальне право та їх процесуальні аналоги;

2) Спеціальні — земельне, фінансове, трудове, сімейне, виправно-

трудове право, тощо;

3) Комплексні — господарське, аграрне, природоохоронне, житлове,

морське право та інші.

До профілюючих віднесені галузі, які концентруютъ у собі головні й вихідні у системі права юридичні режими, первинні юридичні засоби. Завдяки цьому вони утворюють юридичне ядро, юридичну основу змісту всіх галузей права. Правові режими у інших галузей грунтуються саме на цих вихідних юридичних режимах.

Адміністративне право належить до категорії фундаментальних. У зв'язку з цим треба підкреслити, що в умовах адміністративної реформи в сучасний період значно підвищується його роль як особливого інструмента системи державної виконавчої влади у зміцненні громадянського суспільства. Це випливає із Ст. 3 Конституції України, яка проголосила головним обов’язком держави утвердження і забезпечення прав і свобод людини і громадянина, а також те, що гарантії цих прав і свобод визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність[14].

Адміністративне право є однією з провідних галузей у правовій системі України, а також складним соціально-юридичним утворенням, в якому відображаються матеріальні, ідеологічні, моральні та інші відносини, що існують у суспільстві. Воно, насамперед, покликане відстоювати права і свободи громадян і є необхідним інструментом у справі демократичних перетворень. Необхідність такої галузі права зумовлена потребами регулювання процесів і відносин, які складаються в суспільстві. За допомогою адміністративного права, а точніше — адміністративно-правових норм, держава впливає на суспільні відносини і перетворює їх на відносини державно-управлінські або на адміністративно-правові. Прикладом такого регулювання може бути Закон України від 12 січня 2005 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист”, як і багато інших законодавчих та підзаконних актів.

За допомогою адміністративного права змінюються, реконструюються, реформуються вже існуючі адміністративно-правові відносини. Таке регулювання (перетворення неправових відносин на адміністративно-правові або зміна встановлених раніше адміністративно-правових відносин) здійснюється в два етапи. Перший — правотворчий, на якому здійснюється прийняття відповідної адміністративно-правової норми. Другий — правозастосовчий. Наявність норми ще не є достатнім для настання правовідносин. Необхіно, щоб виникла відповідна подія або дія (юридичний факт) і була застосована норма адміністративного права.

Тут треба підкреслити, що безпосереднім об'єктом адміністративно-правового впливу є не будь-які суспільні відносини, а тільки відносини управлінського характеру, що виникають у сфері державного управління і місцевого самоврядування. Отже, соціальна природа адміністративного права двоєдина: з одного боку, адміністративне право виражає управлінську волю суб’єкта управління; з другого — є засобом організуючого впливу на управлінські відносини.

Зміст адміністративного права становить безперервний ланцюг відносин, що виникають у глибині економічних і соціальних процесів, які перетворюються через діяльність органів управління на адміністративні правовідносини.

Поиск по сайту: