Управління агропромисловим комплексом

Агропромисловий комплекс, який покликаний забезпечувати суспільство продовольством та сировиною для промислового виробництва, охоплює виробництво сільськогосподарської продукції, її заготівлю (закупівлю) та переробку. 3 урахуванням виняткової значущості цієї сфери для народного господарства вона віднесена до пріоритетних.

Пріоритетність соціального розвитку агропромислового комплексу забезпечується державою шляхом різних організаційно-економічних і правових заходів, в тому числі:

§ проведення аграрної реформи;

§ створення економічного механізму ринкового типу;

§ формування багатогалузевої виробничої сфери села на сучасній технологічній основі;

§ удосконалення структури виробництва в агропромисловому комплексі;

§ відновлення родючості землі;

§ раціонального використання природних ресурсів;

§ розроблення системи законодавчих і нормативних актів;

§ відпрацювання державної структури управління розвитком села, виходячи з міжгалузевого характеру проблем.

Верховна Рада України1 визначає державну політику в сфері агропромислового комплексу, встановлює правові засади його функціонування, затверджує національні та інші програми економічного, науково-технічногог соціального і культурного розвитку села, встановлює обсяги бюджетного фінансування, напрямки та обсяги інвестиційної політики.

Управління даною сферою являє собою складний процес ціліспрямованого впливу держави на всі компоненти економічної системи з метою її вдосконалення. Його основою є своєчасне і правильне врахування об'єктивних економічних законів, характеру суспільних відносин у конкретний історичний період, розвитку продуктивних сил, ступенем інтегрованості держави у світове економічне співтовариство.

Крім цього, на утримання і спрямування управлінських процесів впливають наявність кількох форм власності, особливості кооперації праці, розміщення підприємств за економічними регіонами тощо.

Урахування усього переліченого, дає змогу визначити пріоритетні напрями в економічному розвитку, оптимально використати матеріальні, технічні, інтелектуальні й інші ресурси суспільства.

Держава, в інтересах суспільства, визначає і забезпечує правові основи всіх економічних перетворень, захищає економічні інтереси виробників і споживачів, регулює грошовий обіг, формує і розвиває економічно і соціально вигідні сфери. Вона створює і гарантує рівні умови господарювання, установлює правила поведінки суб'єктів економічних відносин і забезпечує їх стабільність.

Поиск по сайту: