Система та структура органів внутрішніх справ

Завдання та напрями діяльності МВС України визначають функціональну структуру його органів, яка складається із міліції, юридичого апарату органів внутрішніх справ, внутрішніх військ.

МВС України здійснює державне управління в галузі внутрішніх справ шляхом централізованого керівництва через відповідні структурні підрозділи органів внутрішніх справ, а також безпосередньо.

Систему органів внутрішніх справ України утворюють:

- МВС України, у складі якого функціонують головні управління, управління та служби (керівництво, штаб, кримінальна міліція, міліція громадської безпеки, по боротьбі з організованою злочинністю, управління внутрішніх справ на транспорті, Головне слідче управління, підрозділ організації дізнання в органах внутрішіх справ, Департамент Державної автомобільної інспекції, Головне управління внутрішніх військ та ін.);

головне управління МВС України в АРК;

головні управління МВС України в областях, містах Києві та Севастополі;

районний відділ (управління) Головного управління МВС України в області;

міське управління Головного управління МВС України в області;

районний відділ міського управління.

Для прийняття найбільш важливих управлінських рішень з питань діяльності МВС України, органів внутрішніх справ в областях, містах Києві та Севастополі, АРК створюються відповідні колегії.

Систему територіальних органів внутрішніх справ побудовано відповідно до адміністративно-територіального поділу держави.

Діяльність органів внутрішніх справ на транспорті поширюється на територію кількох областей, носить міжтериторіальний характер. Вони забезпечують охорону громадського порядку та боротьбу зі злочинністю на залізничному, повітряному, морському та річковому транспорті; на території вокзалів і портів; на залізничному та водному транспорті, що рухається. Система органів внутрішніх справ на залізничному транспорті підпорядкована Управлінню внутрішніх справ на транспорті МВС України. На Північно-3ахідній, Південній, Придніпровській, Одеській, Донецькій та Львівській залізницях діють УМВС центрального підпорядкування; на великих залізничних станціях - лінійні відділи УМВС; на інших - відділення і пункти міліції. У великих аеропортах, крупних морських і річкових портах функціонують відділи внутрішніх справ, підпорядковані територіальним УМВС областей, міст.

Транспортні органи внутрішніх справ у порівнянні з територіальними мають більш просту побудову. До них входять всі основні служби, але вони не здійснюють такі функції, як нагляд за безпекою дорожнього руху, пожежний нагляд та деякі інші.

У селищах міського типу, мікрорайонах і віддалених населених пунктах можуть створюватися відділи (на правах райвідділів) і відділення міліції, які входять до складу територіальних органів внутрішніх справ.

На окремих промислових підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов’язана з особливим режимом роботи (оборонний характер, особливо висока технічна небезпека виробництва та ін.), створюються відділи внутрішніх справ для роботи на закритих об’єктах.

Для забезпечення громадського порядку на об’єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення або постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, МВС України з дозволу Кабінету Міністрів України можуть створюватися спеціальні підрозділи міліції.

Організаційна структура центрального апарату МВС України відповідає юридично закріпленим основним напрямкам діяльності міністерства. В усіх органах внутрішніх справ існують такі види структурних підрозділів:

1) галузеві підрозділи міліції (слідчі апарати, пожежна охорона);

2) функціональні (кадрові, фінансово-економічні, господарські, медичні), які виконують функції забезпечення;

3) загального керівництва (штаби, чергові частини, інформаційно-аналітичні центри), які виконують функції загального керівництва.

Служба в органах внутрішніх справ є державною службою, яка характеризується цілим рядом особливостей. При вивченні данного питання слід звернутися до закону "Про міліцію" і Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Проходження служби в органах внутрішніх справ складається з прийому на службу, переміщення по службі, присвоєння спеціальних звань, умов проходження служби, припинення служби та ін. Згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 р., на службу приймаються особи, які досягли 18- річного віку.

Підбір і попереднє вивчання кандидата на службу здійснюються на підставі інструкції про порядок відбору, вивчення та перевірки осіб, які приймаються на службу в органи внутрішніх справ України.

Рішення про зарахування кандидатів на службу приймається тільки після ретельної перевірки їх ділових і моральних якостей, способу життя, оточення, а також придатності до служби.

Після зарахування до кадрів МВС України службовцям присвоюються спеціальні звання.

Рядовий та начальницький склад органів внутрішніх справ поділяється на три категорії: міліцію, внутрішню службу та слідчих. До міліції належать працівники, яким присвоєно спеціальні звання міліції; до внутрішньої служби – особи, яким присвоєно звання внутрішньої служби. Слідчим присвоюються спеціальні звання міліції, але вони користуються всіма правами працівника міліції лише у випадку і під час виконання ними функцій, передбачених ст. 10 Закону України від 20 грудня 1990 р. "Про міліцію" (зі змінами та доповненнями)[92]. Слідчі виконують свої функції згідно з кримінально-процесуальним законодавством.

Згідно чинного законодавства та підзаконних актів встановлено певні обмеження в прийомі на службу: віковий ценз, стан здоров’я, наявність судимості.

Заборонено проходження служби в одному органі внутрішніх справ працівників, які перебувають між собою у близькому родстві, якщо їх робота пов’язана з безпосередньою підлеглістю або підконтрольністю один одному.

Важливе значення для просування по службі має атестація, за допомогою якої характеризується діяльність працівника внутрішніх справ. Висновки атестації містять оцінку якостей співробітника, характеризують рівень його відповідності займаній посаді, оцінку його можливостей.

Спеціальні звання присвоюються співробітникам органів внутрішніх справ з урахуванням їх освіти, кваліфікації, ставлення до службових обов’язків, вислуги років, а також займаної посади.

Особливість завдань, що поставлені перед органами внутрішніх справ, передбачає організованість й дисциплінованість їх співробітників. Важливе значення для службової дисципліни має Дисциплінарний статут органів внутрішіх справ[93].

Основними завданнями органів внутрішніх справ є, як вже зазначалося:

гарантування особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод і законних інтересів;

забезпечення охорони громадського порядку;

попередження, припинення злочинів та інших правопорушень;

своєчасне виявлення, розкриття і розслідування злочинів, розшук осіб, якї їх вчинили;

забезпечення безпеки дорожнього руху;

захист власності від злочинних посягань;

накладення адміністративних стягнень;

проведення профілактичних заходів по попередженню пожеж.

Слід звернути увагу на міліцію, як складову МВС України, яка є державним озброєним органом виконавчої влади, який захищає життя і здоров’я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави. Вона виконує адміністративну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, профілактичну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції (див. Закони "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі та ін.)[94].

До обов’язків міліції (як складової частини МВС України) належать участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам і сприяння в межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям незалежно від форм власності.

Поиск по сайту: