Лекція 16. Управління юстицією

План

16.1. Організаційно-правові засади управління юстицією.

16.2. Реєстрація актів цивільного стану громадян.

16.3. Організація нотаріальної служби

16.1. Організаційно-правові засади управління юстицією.

Управління юстицією — це діяльністъ, спрямована на виконання завдань зміцнення законності, організації захисту прав і законних інтересів громадян та їх об'єднанъ, підприємств, установ, організацій і держави. Однією з особливостей юстиції є багатооб'єктність в цій галузі управління. До об'єктів юстиції належать судові установи, нотаріальні контори, органи реєстрації актів громадянського стану, судово-експертні установи та адвокатура. Всі вони мають різне правове становище, відрізняються за своїм призначенням і характером компетенції.

Інша особливістъ юстиції обумовлена попередньою і полягає в різноманітності форм і методів управління, які застосовуються органами юстиції.

Так, щодо державних нотаріальних органів та органів реєстрації актів громадянського стану застосовується метод управління; щодо судів — метод керівництва шяхом організаційного та матеріального забезпечення судів, з додержанням принципу незалежності суддів і підпорядкування їх тільки законові; щодо органів адвокатури — метод регулювання. В цілому ж керуючий вплив органів управління юстицією носить рекомендаційний характер і зводиться в основному до вирішення організаційних питань, оскільки більшість об'єктів у цій галузі є самостійними і незалежними в своїй практичній діяльності.

Система органів управління в галузі юстиції закріплена постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1998 р. «Про систему органів юстиції»[97], її складають: Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції в АРК, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції, районні, районні у містах управління юстиції, міські (міст обласного значення) управління юстиції.

Міністерство юстиції України (далі — Мін’юст України) згідно з Положенням про нього є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. У системі центральних органів виконавчої влади Мін’юст – головний орган із забезпечення реалізації державної правової політики[98].

Мін’юст у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також уазами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України.

Міністерство в установленому порядку в межах своїх повноважень вирішує питання, що випливають із загально-визнаних норм міжнародного права та міжнародних договорів України, згода та обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Основними завданнями Мін’юсту є:

Ø забезпечення реалізації державної правової політики та політики у сфері адаптації законодавства України до законодавства ЄС;

Ø підготовка пропозицій щодо проведення правової реформи, сприяння розвитку правової науки;

Ø забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина у визначеній сфері;

Ø підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства, його систематизація, розроблення проектів нормативно-правових актів та міжнародних договорів України з правових питань, проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів, державна реєстрація нормативно-правових актів, ведення Єдиного державного реєстру таких актів;

Ø планування за пропозиціями інших центральних органів виконавчої влади законопроектної роботи та роботи з адаптації законодавства України до законодавства ЄС, координація нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади та контроль за провадженням такої діяльності;

Ø координація роботи з виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства ЄС;

Ø організація виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів, робота з кадрами, експертне забезпечення правосуддя;

Ø організація роботи нотаріату та органів реєстрації актів громадянського стану;

Ø розвиток правової інформатизації, формування у громадян правового світогляду;

Ø здійснення міжнародно-правового співробітництва.

Мін’юст відповідно до покладених на нього завдань:

Ø готує пропозиції щодо проведення правової реформи;

Ø готує разом з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, науковими установами проекти концепцій розвитку законодавства та їх наукове обґрунтування з урахуванням світового досвіду;

Ø розробляє за дорученням Кабінету Міністрів України та з власної ініціативи проекти законів та інших нормативно-правових актів, що стосуються прав і свобод людини, відносин між громадянином і державною владою, конституційного устрою, повноважень і взаємовідносин органів державної влади, судоустрою та судочинства, цивільного і кримінального законодавства, або разом з іншими органами виконавчої влади бере участь у їх підготовці;

Ø здійснює правову експертизу (готує висновки) щодо відповідності Конституції та законам України, вимогам нормо проектувальної техніки проектів законів, інших актів законодавства, що подаються на розгляд Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

Ø здійснює на основі та на виконання Конституції та законів України, а також указів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції і законів України, актів Кабінету Міністрів України інші функції.

Міністерство відповідно до покладених на нього завдань і повноваження має право:

Ø залучати вчених спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

Ø утворювати в разі потреби за погодженням з іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади в межах своєї компетенції та експертні групи, залучати на договірній основі фахівців для підготовки проетів актів законодавства, здійснення їх експертизи та надання консультацій;

Ø одержувати в установленому законодавством порядку безоплатно від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, а від органів статистики – статистичні дані для виконання покладених на нього завдань;

Ø скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції;

Ø притягати до дисциплінарної відповідальності керівників управлінь юстиції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;

Ø скасовувати в межах своєї компетенції акти управлінь юстиції, що суперечать Конституції України, актам законодавства України та рішенням Міністерства;

Ø перевіряти в міністерствах, інших центральних і місцевих органах виконавчої влади, установах та організаціях додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, стан організації нормотворчої діяльності, вносити пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та притягнення до відповідальності винних посадових осіб;

Ø скасовувати рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, установ та організацій;

Ø здійснювати у межах своєї компетенції разом із відповідними центральними органами виконавчої влади контроль за цільовим використанням державних коштів, виділених для реалізації проектів, виконання програм, у тому числі міжнародних;

Ø зупиняти дію або анулювати видані ним свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта.

Мін’юст здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, а також районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції, підприємства, установи та організації, що належать до сфери його управління.

У складі Мін’юсту Кабінетом Міністрів України можуть бути утворені урядові органи державного управління.

Мін’юст під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, а також відповідними органами інших держав:

у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання;

у разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.

Нормативно-правові акти Міністерства підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. Рішення Мін’юсту, прийняті в межах його повноважень, обов’язкові для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.

Мін’юст очолює Міністр, який призначається на посаду і звільняється з посади в установленому порядку Верховною Радою України за поданням Прем’єр-міністра України. Міністр має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України. Пропозиції щодо кандидатур заступників Міністра вносить на розгляд Кабінету Міністрів України Прем’єр-міністр України за поданням Міністра.

Міністр:

керує Міністерством, несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань;

спрямовує і координує здійснення іншими центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до компетенції Міністерства;

бере участь у розгляді питань на засіданнях Кабінету Міністрів України та вносить пропозиції щодо порядку денного таких засідань;

представляє за дорученням Прем’єр-міністра України Кабінет Міністрів України у відносинах з іншими органами, організаціями в Україні та за її межами;

здійснює інші повноваження, передбачені законодавством

Для підготовки рекомендацій з питань формування та реалізації державної політики, обговорення найважливіших напрямів діяльності в Мін’юсті утворюється колегія, до складу якої входять Міністр (голова колегії) та заступники Міністра, начальники головних управлінь юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, керівники структурних підрозділів центрального апарату Міністерства та інші особи. Членів колегії проводять в життя наказами Міністерства.

Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо основних напрямів розвитку правової системи в Міністерстві може бути утворена наукова рада. Склад ради та положення про неї затверджує Міністр.

Граничну чисельність працівників Мін’юсту затверджує Кабінет Міністрів України. Структуру центрального апарату Міністерства затверджує Міністр за погодженням з Прем’єр-міністром України. Положення про структурні підрозділи центрального апарату Міністерства затверджує Міністр.

Штатний розпис і кошторис Мін’юсту затверджує Міністр за погодженням з Мінфіном.

Мін’юст є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням[99].

Поиск по сайту: