Нагляд як спосіб забезпечення законності і дисципліни

Контроль слід відрізняти від близького до нього виду державної діяльності — нагляду, хоча у них є деякі однакові риси, їх поєднують єдина мета — забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні, форми здійснення роботи — перевірки, витребування звітів, пояснень та ін., спостереження за дотриманням нормативних актів та стандартів. Загальний нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержання законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами здійснює єдиний державний орган — прокуратура.

Але, здійснюючи нагляд, прокуратура ставить тільки питання про усунення виявлених нею порушень законодавства. Прокурор приносить протест, вносить припис або подання про усунення порушень закону або виносить постанову про дисциплінарне провадження, провадження в справі про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи відносно винних осіб, але самостійно ніяких конкретних дій по ліквідації (припиненню) протиправної ситуації не здійснює. Конкретні дії щодо наведення порядку здійснюють компетентні посадові особи — сама особа, винна у вчиненні правопорушення, або вища посадова особа, яка має право втручатися в оперативну діяльність підконтрольного ій об'єкта.

Загальний нагляд обмежений функцією нагляду прокуратури за відповідністю нормативних актів (причому актів у будь-яких формах — письмових, друкованих, усних) та дій усіх державних органів, об'єднань громадян, підприємств, установ (незалежно від форм власності, підпорядкованості приналежності), службових осіб та громадян законам України.

На відміну від інших держорганів, яким надано наглядово-контрольні повноваження, прокурори здійснюють функцію загального нагляду, не будучи наділені правом застосування прямих заходів впливу щодо усунення порушень законності у сфері виконавчоі влади: не мають права скасовувати акти управління, звільняти або призначати працівників, накладати на них дисциплінарні, адміністративні стягнення; діють прокурори у формах, властивих тільки цим органам.

Прокурори мають право, зажадати надання документів та відомостей, безперешкодно входити до приміщень, здійснювати на місцях перевірку виконання законів, вимагати від відповідних органів і службових осіб провадження перевірок і ревізій підпорядкованих об'єктів, вимагати від службових осіб громадян пояснень письмових та усних з приводу порушень закону чи підзаконного акту.

Об’єктами загального нагляду прокуратури є будь-які державні органи (Кабінет Міністрів, уряд Криму, міністерства, державні комітети, відомства, місцеві ради та їх виконкоми, інші органи місцевої адміністрації), об'єднання громадян, підприємства, установи, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, службові особи, громадяни. Єдиний державний орган, шодо якого не може здійснюватися загальний нагляд, є Верховна Рада України.

Загальний нагляд прокуратури відрізняється від інших форм контролю (нагляду) і за специфічними методами. Прокурорська перевірка — не планова ревізія і проводиться лише за сигналом про порушення законності, оскільки її завдання не стільки у приверненні уваги до певних недоліків, скільки у виявленні порушника законності і притягненні його до передбаченої законом відповідальності.

Окремої уваги заслуговує таке поняття як “адміністративний нагляд”, який здійснюється державними інспекціями і службами та уповноваженими особами. Ця діяльність на відміну від прокурорського нагляду має за мету не тільки попередження протиправних дій, усунення причин і умов, що сприяють правопорушенням, а й застосування заходів адміністративного примусу, в тому числі адміністративної відповідальності, в разі виявлення порушень загальнообов'язкових правил. Характерним є й те, що інспекції та служби самостійно застосовують адміністративно-примусові заходи відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУАП).

Нагляд, який здійснюється прокуратурою, та адміністративний нагляд, який здійснюється органами управління, розрізняється об’ємом такої наглядової діяльності, яка обумовлена їх неоднаковим правовим положенням.

Адміністративний нагляд має схожість із загальним наглядом прокуратури, але не співпадає з ним, оскільки охоплює більш вузьку сферу діяльності державних органів і органів місцевого самоврядування.

Як правило, адміністративний нагляд здійснюється особами, які мають право складати протоколи за окремі адміністративні правопорушення (ст. 255 КУАП). Це можуть бути уповноважені на те посадові особи:

органів внутрішніх справ;

органів державного пожежного нагляду;

органів охорони здоров’я;

органів державної служби з карантину рослин;

органів охорони пам’яток історії та культури;

органів державного енергонагляду;

органів Державної інспекції з енергозбереження;

органів Міністерства транспорту України;

органів зв’язку;

органів у справах захисту прав споживачів; фінансових органів;

підприємств і організацій, у віданні яких є електричні мережі;

підприємств і організацій, які експлуатують магістральні трубопроводи;

органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби;

органів державного ветеринарного нагляду;

органів Міністерства праці та соціальної політики України;

органів рибоохорони;

служби державної охорони природно-заповідного фонду України;

органів Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки;

представники громадських організацій або органів громадської самодіяльності: член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону; громадський інспектор Українського товариства охорони пам’яток історії та культури; громадський лісовий інспектор;

громадський мисливський інспектор, інші посадові та уповноважені особи, визначені законодавством.

Як правило, це державні інспектори та працівники відповідних служб.

Адміністративний нагляд здійснюється органами управління відносно

непідпорядкованих їм підприємств, установ, організацій, посадових осіб і окремих громадян.

Поєднання контрольних і наглядових функцій частіше всього зустрічається в діяльності державних інспекцій, оскільки вони з одного боку наглядають за виконання правил і стандартів, а з іншого здійснюють контрольні функції внутрішньоорганізаційної діяльності. Наприклад, Державна автомобільна інспекція, здійснюючи нагляд за дорожнім рухом, одночасно контролює виконання відповідних правил експлуатації автотранспорта в автогосподарствах, і правил дорожнього руху.

Форми адміністративного нагляду різні. Це і спостереження і перевірка як по власній ініціативі так і по заявам та скаргам громадян.

Контрольна функція здійснюється відповідним міністерством і тільки підпорядкованих йому організацій, підприємств та установ.

Функції нагляду, як правило, носять надвідомчий характер і здійснюються вони від імені держави щодо непідпорядкованих організацій та окремих громадян. Органи, які здійснюють нагляд, наділені правом примусу та притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Наприклад, підрозділи міліції здійснюють загальний адміністративний нагляд у сфері охорони громадського порядку і громадської безпеки та спеціальний адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі, умовно засуджених та умовно звільнених.

Поиск по сайту: