АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Агрохімічне забезпечення і обслуговування

Читайте также:
  1. VI. Матеріали методичного забезпечення заняття
  2. Агрохімічне обслуговування органічного сільського господарства
  3. Аналітичний метод розрахунку кількості технічного обслуговування і ремонту тракторів
  4. Апаратне забезпечення інформаційних процесів
  5. Види соціального забезпечення.
  6. Визначення групи кредитних операцій за станом обслуговування позичальником боргу за ними. Класифікація кредитного портфеля
  7. Вимоги до економічного забезпечення збройних сил
  8. Вплив матеріально-технічного забезпечення на собівартість ремонтно-будівельних робіт
  9. Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки здійснюється з метою запобігання НС, а також забезпечення готовності до локалізації та ліквідації їх наслідків.
  10. Диференційований підхід до обслуговування різних груп музейних відвідувачів
  11. Економічна характеристика процесу матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України

АГРОХІМІЧНА СЛУЖБА - система спеціалізованих об'єднань, підприємств та організацій, підрозділів сільськогосподарських підприємств і спеціалістів, основним напрямом діяльності яких є забезпечення суб'єктів сільськогосподарського виробництва [в т. ч. сільських (фермерських) господарств, інших товаровиробників сільськогосподарської продукції] мінеральними та органічними добривами, хімічними і біологічними засобами захисту рослин, їх агрохімічне обслуговування та наукове забезпечення.

Об’єктами агрохімічного забезпечення і обслуговування є виробники сільськогосподарської продукції та сировини. Агрохімічне забезпечення здійснюють державні і комерційні об’єднання та підприємства [4].

Агрохімічний сервіс передбачає надання аграрним товаровиробникам виробничих послуг у сфері хімізації сільськогосподарського виробництва, вивчення стану грунтів, агрохімічний моніторинг, паспортизацію земель, визначення складу кормів і ефективності застосування засобів хімізації (хімічних меліорантів, добрив, пестицидів і біологічно активних речовин), складання системи і планів застосування добрив, розробку рекомендацій з використання засобів хімізації, створення матеріально-технічної бази (склади, машини і механізми), добування і виробництво місцевих добрив, визначення балансу поживних речовин, впровадження в практику досягнень науки і передового досвіду з питань збереження та відтворення родючості земель тощо [6].

Агрохімічний сервіс об’єднує агрохімічне забезпечення і обслуговування виробництва сільськогосподарської продукції [3].

Агрохімічне обслуговування передбачає комплекс заходів і послуг щодо забезпечення товаровиробника добривами, меліорантами, технікою, технологіями виконання агрохімічних робіт. Агрохімічне обслуговування здійснюють переважно комерційні структури та районні формування «Сільгоспхімія», посередники між товаровиробником і власником добрив та інших засобів хімізації. До їхньої виробничої бази належать склади для зберігання добрив, пестицидів, консервантів, кормових добавок, комплекс машин для підготовки та внесення добрив і пестицидів, транспортні засоби, майстерні. Агрохімічне обслуговування здійснюється на договірній основі. У договорі обумовлюють обсяги робіт, час і порядок їх виконання з урахуванням технологічних вимог [4].



Напрямки агрохімічного забезпечення такі: 1) проведення агрохімічних досліджень, складання агрохімічних картограм, паспортів; 2) розробка системи і планів застосуваннядобрив, складання кошторисної документації на проведення вапнування, гіпсування, застосування добрив; 3) проведення комплексної діагностики; 4) визначення потреби у засобах хімізації; 5) державний і авторський контроль за проведенням хімічної меліорації, застосуванням добрив і пестицидів, 6) розроблення рекомендацій щодо використання засобів хімізації.

За результатами агрохімічних досліджень, моніторингу ґрунтів власнику чи землекористувачу земельної ділянки (поля) видають агрохімічний паспорт поля, який є основою для оцінки якості ґрунту, складання системи і плану застосування добрив, розроблення заходів для збереження і підвищення родючості ґрунтів [4].

Основним завданням агрохімслужби в ринкових умовах є [3]:

1 проведення єдиної державної агрохімічної політики з питань планування науково обґрунтованого й екологічно безпечного використання засобів хімізації землекористувачами;

2 одними із головних принципів діяльності агрохімічного сервісу є пріоритетність збереження здоров'я людини та охорона навколишнього природного середовища при застосуванні пестицидів і агрохімікатів, а також підвищення родючості ґрунтів і раціонального використання землі [1]

3 розробка та реалізація програм відтворення родючості ґрунту;

4 проведення державного контролю за виконанням програм відтворення родючості ґрунту, дотриманням рекомендацій по виробництву, зберіганню, транспортуванню та внесенню засобів хімізації;

5 проведення систематичного контролю за родючістю ґрунту, вмістом радіонуклідів та важких металів і видача сертифікату на ґрунт (агрохімічно-екологічного паспорту), який може бути використаний для якісної оцінки землі;

6 державний контроль за застосуванням засобів хімізації підприємствами і господарствами різних форм власності [4]

7 визначення якості рослинної сільськогосподарської продукції з видачею сертифікату та розробка заходів по її покращенню і рекомендацій по використанню;

8 проведення агрохімічного моніторингу ґрунту та авторсько-інструкторського нагляду за виконанням проектів;

9 розробка проектно-кошторисної документації на вапнування, фосфоритування, гіпсування, внесення добрив та засобів хімізації, комплексного агрохімічного окультурення ґрунтів, меліоративною обробкою солонців, біологічною меліорацією, технологією отримання, зберігання та використання органічних добрив.

10 токсикологічне і радіологічне обстеження ґрунтів, рослин, води, кормів та сільськогосподарської продукції і виявлення джерел забруднення ґрунту, води та продукції; виділення екологічно безпечних зон виробництва продукції для дитячого, дієтичного та лікувального харчування;

11 авторсько-інспекторський нагляд за виконанням проектів у господарствах і умов договірних відносин: очолює районна агрохімлабораторія або інші спеціалісти агрохімслужби, а також органи державного нагляду Комітету з охорони природи [3].

12 діагностичний контроль рослин на різних етапах їх вирощування з метою запобігання накопиченню у врожаї надлишкових кількостей нітратів, нітритів, нітрозоамінів, важких металів, пестицидів ;

13 контроль та реалізація засобів хімізації сільського господарства ;

14 розробка планів ведення сільського господарства та відтворення родючості ґрунтів із врахуванням контурно-ландшафтної організації території;

15 сприяння веденню “точного землеробства”, що дасть можливість раціонально використати засоби хімізації і отримати максимальний ефект без порушень навколишнього середовища;

16 впровадження наукових досягнень у виробництво , видача рекомендацій, бізнес-планів, підготовка та перепідготовка кадрів та ін. [3]

17 тепер, коли добрива та інші засоби хімізації можна вільно замовляти на заводах, фірмах, агрохімічна служба повинна взяти на себе контроль діяльності постачальників для того, щоб останні укладали договори на необхідний асортимент, об’єм та якість продукції [3].

18 на основі отриманих даних агрохімічна служба для землекористувачів розробляє картограми, ландшафтні карти, проекти науково обґрунтованого екологічно безпечного використання добрив в асортименті, за способами, терміном, дозами, нормами і технологіями їх внесення для кожної конкретної земельної ділянки і поля [3].

Агрохімічна служба при її високому маневруванні і розгалуженні повинна забезпечити екологічний захист сільськогосподарської продукції, який включає [3]:

1 хіміко-аналітичні спостереження на контрольних та реперних ділянках за динамікою 30-40 різних показників;

2 щорічне токсикологічне і радіологічне обстеження ґрунтів, рослин, води, кормів та сільськогосподарської продукції;

3 виявлення джерел забруднення ґрунту, води і сільськогосподарської продукції;

4 виділення екологічно чистих зон виробництва продукції рослинництва та тваринницької сировини для отримання продуктів дитячого і дієтичного харчування;

5 діагностичний контроль рослин на різних етапах їх вирощування з метою запобігання накопиченню у кінцевому врожаї надлишкових кількостей пестицидів, нітратів, важких металів [3].

За останні роки зв’язку з розширеним застосуванням у сільськогосподарському виробництві мінеральних добрив, ядохімікатів, хімічних меліорантів, аварією на ЧАЕС та негативним впливом екологічних чинників на якість ґрунтів та сільськогосподарську продукцію, завдання агрохімічної служби значно розширились [3].

Настав час тісного співробітництва між вченими агрохіміками, медиками та ветеринарними лікарями в питаннях захисної медицини. Агрохіміки дуже мало турбуються про вплив добрив на біологічну якість сільськогосподарської продукції її медико-біологічну оцінку, підтримання нормального метаболізму в людині за рахунок споживання якісної продукції. Це означає, що агрохімія повинна віддавати переваги вивченню біологічної якості продукції, що є основою захисної медицини майбутнього [3].

Насправді таке співробітництво сьогодні взаємно ігнорується. Агрохімік дуже рідко турбується про вплив добрив на здоров ¢ я людини і тварини, а медик, ветеринар не звертає уваги, на якому ґрунті, з якими добривами вирощені продукти харчування [3].

Зміст

3. Державний технологічний центр охорони родючості ґрунтів Міністерства аграрної політики України „Центрдержродючість”

У 1964-1965 роках в Україні була створена єдина агрохімічна служба із сіткою 25 зональних агрохімічних лабораторій. У 1981 році вони були перетворені в обласні державні проектно-розвідувальні станції хімізації сільського господарства, а в 1999 році – державні обласні проектно-технологічні центри охорони родючості ґрунтів і якості продукції [2].

Державний технологічний центр охорони родючості ґрунтів створений відповідно до постанови КМУ № 1218 від 4 серпня 2000 року [2].

Державний технологічних центр охорони родючості ґрунтів, який об’єднує державні проектно-технологічні центри охорони родючості ґрунтів та якості продукції АР Крим і областей, агрохімічні лабораторії здійснюють наукове забезпечення сільськогосподарських підприємств [4].

Основними завданнями Центрдержродючості є:

• розроблення пропозицій та здійснення єдиної науково-технічної політики у сфері охорони родючості ґрунтів, раціонального використання агрохімікатів та екологічної безпеки земель сільськогосподарського призначення;

• науково-методичне та організаційне забезпечення проведення державного моніторингу ґрунтів і агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, заходів щодо збереження, відтворення та охорони родючості ґрунтів, а також визначення якості та безпечності рослинницької продукції, кормів, сировини;

• участь у розробленні та здійсненні контролю за виконанням державних, міждержавних, регіональних цільових програм з моніторингу, збереження, відтворення та охорони родючості ґрунтів, агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, застосування агрохімікатів і забезпечення якості рослинницької продукції, кормів та сировини;

• участь у координації науково-дослідних робіт, пов’язаних із створенням технологій екологічно безпечного та раціонального застосування агрохімікатів хімічного та біологічного походження;

• розроблення та впровадження науково обґрунтованих рекомендацій щодо забезпечення родючості ґрунтів і застосування агрохімікатів у сільському господарстві;

• вивчення стану радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь та продукції рослинництва на територіях, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, та в зонах впливу діючих атомних електростанцій;

• участь у складанні прогнозованих розрахунків потреб сільського господарства, садівництва, виноградарства в мінеральних добривах;

• підготовка експертних висновків щодо додержання законодавства про пестициди і агрохімікати, безпечного використання регуляторів росту рослин [2,4].

Регіональні центри „Облдержродючість” є державними виробничо-науковими організаціями, які здійснюють політику у сфері збереження, відтворення та охорони родючості ґрунтів, ведення їх державного моніторингу, поліпшення якості сільськогосподарської продукції та сировини, а також державний нагляд і контроль за дотриманням законодавства про пестициди і агрохімікати в галузі рослинництва [2].

Основні напрямки діяльності центрів „Облдержродючість”:

- агрохімічні дослідження стану родючості ґрунтів за основними параметрами родючості з наступною розробкою агрохімічних паспортів земельних ділянок, агрохімічних картограм, рекомендацій щодо поліпшення якості ґрунтів та удобрення сільськогосподарських культур;

- проведення ґрунтової та рослинної діагностики мінерального живлення сільськогосподарських культур;

- проведення оперативного контролю за якістю кормів під час заготівлі та повного зоотехнічного аналізу в період їх зберігання;

- визначення якості продукції рослинництва та агрохімікатів;

- радіолого-токсикологічні дослідження ґрунтів, кормів та сільськогосподарської продукції щодо рівня забруднення залишковими кількостями пестицидів, важкими металами та радіонуклідами;

- розробка технологічної та проектно-кошторисної документації на проведення заходів з докорінного поліпшення земель;

- розробка та здійснення авторського нагляду за якістю виконуваних робіт [2].

Дослідження центрів „Облдержродючість” використовуються:

- при визначенні якісної оцінки ґрунтів у розрізі полів, господарств, районів та визначення площ, які слід вивести з інтенсивного обробітку під законсервування;

- для проведення грошової оцінки земель, визначення розмірів плати за землю;

- для визначення необхідних заходів щодо корінного поліпшення земель, розробки технологічної та проектно-кошторисної документації на його проведення;

- для розробки системи чергування культур у сівозмінах;

- для розробки системи удобрення культур у сівозмінах;

- розробки інвестиційних проектів, бізнес-планів, оформлення довідок про стан родючості ґрунтів тощо [2].

На замовлення землекористувачів регіональні центри „Облдержродючість” надають наступні послуги:

1. Проводять агрохімічне обстеження земельних ділянок з визначенням вмісту понад 20-ти поживних речовин та забруднювачів ґрунтів, а саме: гумусу, макро- і мікроелементів, реакції ґрунтового розчину, суми ввібраних основ, гідролітичної кислотності тощо; залишкових кількостей пестицидів; солей важких металів;

- нітратів; радіонуклідів: Cs137 і Sr90.

2. Проводять визначення якості сільськогосподарської продукції: вміст вологи, клейковини і білка у зерні; вміст цукру у цукрових буряках; вміст ерукової кислоти та глюкозинолатів у ріпаках.

3. Проводять оперативний контроль якості кормів під час їх заготовки, а також проводять повний зоотехнічний аналіз кормів для складання збалансованих раціонів живлення тварин.

4. Здійснюють контроль за якістю мінеральних, органічних і місцевих добрив та хімічних меліорантів.

5. Проводять розрахунок потреби добрив під планові врожаї сільськогосподарських культур з урахуванням вмісту у ґрунтах поживних речовин.

6. На основі матеріалів агрохімічного обстеження розробляють проектно-технологічну документацію на вапнування кислих та гіпсування солонцевих ґрунтів.

7. Надають інші агрохімічні послуги та поради всім членам садово-городніх товариств на їх замовлення [2].

Зміст


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.014 сек.)