Стан і перспективи органічного сільського господарства в Україні

В Україні на початку ХХ ст. майже все виробництво було органічним, оскільки для ферментів пестициди і хімічні добрива було просто недоступними. З бурхливим розвитком галузі виробництва мінеральним добривом і курсом на повальну хімізацію виникли проблеми з забрудненням довкілля, появою хвороб алергічної природи.

Станом на 2009 рік Україна займала 20-те місце за площами, зайнятими від органічним землеробством в світі. В той же час, велика частка сетрифікованих органічних продуктів, виготовлених на території України, йде на експорт. В результаті, насичення внутрішнього ринку такою продукцією недостатнє [17].

Поряд із виробництвом базової сировини (зернові культури, бобові, олійні культури) для виготовлення кінцевого продукту в останні два роки активно розвивається органічне рослинництво – вирощування овочів, фруктів, ягід. Також динамічно почала розвиватись переробка органічної сировини (вже є перші сертифіковані крупи, повидло, соки, сиропи, сухофрукти, м’ясні продукти українського походження) [17].

У зв’язку з тим, що в Україні поки що немає закону про органічне землеробство, в країні немає правил, згідно яких проводилась би сертифікація виробників органічної продукції. Таким чином, на сьогодні органи сертифікації орієнтуються на європейські правила сертифікації і маркування [17].

Вчені [15] вважають, що у глобальному розподілі матеріальних благ Україні навряд чи вдасться стати великим споживачем органічних продуктів харчування, проте Україна може стати великим їх виробником.

Щодо широкого розповсюдження органічного виробництва в світі фахівці мають сумніви. Попри активне розширення у ЄС ринку органічних продуктів, країни ЄС мають обмежені можливості у їх виробництві. Серед причин називають бідні ґрунти, широке використання у сільському господарстві інтенсивних технологій. Відведені під інтенсивні технології площі перешкоджають розвитку органічного землеробства. В Україні складається інша ситуація: спад сільськогосподарського виробництва і різке зменшення закупівлі господарствами хімічних і мінеральних добрив сприяють тому, що в Україні є великі території відносно чистої землі [15].

Ринку органічних продуктів в Україні практично немає, із терміном «органічний» більшість споживачів взагалі не знайомі, тому частіше такі продукти називають «екологічно чистими». Сертифіковані іноземними установами Українські органічні сільгоспвиробництва поставляють свою продукцію за кордон, адже нині там попит на неї значно перевищує пропозицію [15].

Проте, дослідження свідчать, що український ринок здорової їжі теж має значний потенціал. Є прошарок населення, який здатний купувати органічно вироблену продукцію навіть за умови, що ціна на неї буде на 40-50% вищою.

Держава намагається підтримати цей сектор економіки. Державною цільовою Програмою розвитку села на період до 2015 р. планується довести частку органічної продукції в загальному об’ємі валової продукції сільського господарства до 10%, передбачається стимулювання ведення органічного сільського господарства, нормування розвитку органічного землеробства і створення системи його сертифікації.

ТЕМА 5

Поиск по сайту: