АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Історія розвитку органічного виробництва

Читайте также:
  1. А.О.Смирнов: історія психології як рушійна сила цієї науки
  2. Агрохімічне обслуговування органічного сільського господарства
  3. Альтернативні моделі розвитку. Центральна проблема (ринок і КАС). Азіатські моделі. Європейська модель. Американська модель
  4. Б процес збільшення і розвитку приміської зони великих міст
  5. Ви никнення й розвитку виробничих відносин, виокремлення в способі
  6. Вибір монополістом ціни й обсягу виробництва
  7. Вибір обсягів виробництва у короткостроковому періоді
  8. Вибір обсягів виробництва у короткотерміновому періоді
  9. Вибір стратегії соціально-економічного розвитку України
  10. Вивчення витоків рухливих ігор, обґрунтування закономірностей їх розвитку.
  11. Визначення і характеристика органічного сільського господарства
  12. Визначення тенденції розвитку.

Початок процесу розвитку органічного виробництва у світі було покладено у середині 20-х років ХХ ст. Відомий австрійський філософ Рудольф Штейнер (1861-1925 рр.) створивтеорію антропософії, згідно з якою людина повинна відчувати себе часткою Всесвіту і прагнути жити в гармонії з оточуючим світом, підтримуючи баланс між моральним і матеріальним. Наприкінці життя він розробив концепцію «біодинамічного сільського господарства». У рамках цієї концепції селянин ставав охоронцем балансу – здорові тварини потребували харчування здоровими рослинами, здорові рослини залежали від здорового ґрунту, а здоровий ґрунт – від здорових тварин. Штейнер вважав украй небезпечним захоплення хімічними добривами і отрутохімікатами, творенням великих тваринницьких комплексів тощо [1].

Історик Томас Дегрегор, автор книги «Причини суперечок з приводу органічного землеробства», відзначає, що початок ХХ ст. був періодом не лише бурхливого технічного прогресу, але й епохою «бунту проти промислової революції». Саме цим пояснюється поява численних послідовників Штейнера, деякі з яких почали створювати біодинамічні ферми – до кінця 20-х років вони виникли в Німеччині, Швейцарії, Великобританії, Данії і Нідерландах. Суть руху полягала в тому, що виробництво продукції рослинництва і тваринництва мало здійснюватися виключно за рахунок потенціалу природи з максимальним збереженням екосистем [9].

Рух стихійно підтримували ті фермерські господарства, які негативно відреагували на застосування неорганічних речовин (пестицидів і мінеральних добрив) у сільськогосподарському виробництві й залишились прибічниками традиційних методів. Споживачі також виявили інтерес до «чистих від хімікатів» чи «органічних» харчових продуктів, що й визначило подальший успіх органічної продукції [2]. В інших державах цей рух знаходить прихильників, відбувається пошук альтернативних резервів підвищення родючості ґрунту (наприклад, утилізація органічних відходів, якими пропонувалось замінити хімічні добрива) [1].

Після закінчення Другої світової війни у Великобританії виник рух «Soil Association», члени якого виступали за повернення англійським ґрунтам минулої родючості шляхомвикористання традиційних добрив. Ідеологом цього руху був відомий ботанік Альберт Говард. У 1940 р. він опублікував книгу «Сільськогосподарський завіт», яку нині прийнято вважати першою достовірно науковою роботою по органічних продуктах. Тоді ж було вперше використано термін «органічний», він з’явився в книзі британця Вальтера Норзборна«Покладатися на землю», який вважав, що кожна ферма має бути єдиним організмом із збалансованим і повноцінним життям, де живі істоти і рослини повинні знаходитись у гармонії між собою [1].



Засновником концепції органічного землеробства як однієї з форм ведення сільського господарства, вважають японського філософа Мокіші Окада (1882-1955 рр.). Він вважав, що екологічна агротехніка повинна вирішувати такі задачі:

- виробляти такі продукти харчування, які і підтримують життєдіяльність, і поліпшують здоров’я людей;

- стабілізувати біологічну рівновагу у природі;

- бути екологічно безпечною;

- використовувати прості доступні методи та засоби ведення господарства [6].

Активне використання гібридизації, хімізації, механізації та іригації дало можливість різко підвищити врожайність сільськогосподарських культур. Однак вже у 50-ті роки ХХ ст.з’явились наукові роботи, автори яких довели негативний вплив хімікатів на здоров’я людей та екологічну безпеку. В суспільстві з’явився інтерес до органічного методу господарювання [1].

Наступною важливою історичною віхою у виробництві органічної продукції було створення у 1972 р. в Версалі (Франція) Міжнародної федерації руху за органічне сільське господарство (IFOAM), яка нині об’єднує 750 організацій з 108 країн. Метою цієї організації стало визначення «ролі органічної агрикультури у виробництві, переробці, розподілі чи споживанні для підтримання і поліпшення здоров’я систем і живих істот від мікроорганізмів ґрунту до людини» [11].

У розвинутих країнах світу наприкінці минулого сторіччя з’являється органічно вироблена продукція, що було пов’язано із зростанням добробуту населення, в результаті чого відбулися якісні зміни купівельного попиту – підвищився попит на «здорову їжу». Сільське господарство країн було готове задовольнити такий попит, оскільки в умовах перевиробництва фермери почали активно шукати нові ринки збуту продукції [10].

Починаючи з 1990-х років у багатьох країнах світу виникають ринки органічної продукції, яка на сьогодні перебуває у стані стрімкого росту. Каталізатором цього процесу стали різніекологічні катастрофи і скандали навколо харчових продуктів, а також зростання рівня свідомості споживачів. Високі темпи споживання, розширення асортименту, розповсюдження органічного агровиробництва в багатьох країнах дають змогу вважати органічну їжу найпріоритетнішим напрямом у харчуванні людини [12].

Таблиця 1. Площі земель, що використовують під органічне виробництво [1]

Країни Площа, млн. га
Європи 5,1
Північної Америки 1,5
Латинської Америки 4,7
Австралія 10,6
Україна 0,27

Сьогодні все більше площ різних країн світу зайняті під виробництвом органічних продуктів. Площа полів у світі сягає 28 млн. га. В Європі планується в найближчі роки використати30% сільськогосподарських земель під органічне землеробство.

До десятки провідних країн, які розширюють виробництво органічної сільськогосподарської продукції, входять Австралія, Аргентина, Італія, США, Бразилія, Німеччина, Великобританія, Іспанія, Франція і Канада. Щорічно зростає попит на органічні продукти в Китаї, Тайланді, Сінгапурі, Малайзії і Індії внаслідок зростання платіжеспроможності споживачів. Проте, країни Західної Європи є світовими лідерами за часткою органічного сільського господарства.

Таблиця 2. Частка земель, переведених під органічне виробництво [1]

Країни Середній показник від загальної площі, %
Країни ЄС 4,0
Австралія 11,3
Італія 7,9
Швеція 12,0
Данія 6,5
Швейцарія 10,0
Україна 0,58

В Центральній і Східній Європі органічне фермерство зародилось у 1983 р., коли в Будапешті було створено першу організацію органічного землеробства – «Клуб «Біокультура».

Сьогодні ситуація на світових продовольчих ринках свідчить про зростаючу зацікавленість споживачів разом з безпосереднім внеском у збереження природного середовища. У багатьох країнах світу, передусім у США та ЄС, вже діють ринки органічної сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, а також створено й успішно функціонує відповіднаінфраструктура сертифікації, маркетингу і реалізації [1]. З’являються спеціальні «органічні» ресторани і кафе, в звичайних ресторанах також пропонують страви з органічних продуктів. Особливо швидко розвивається органічний ринок дитячого харчування, харчування для вагітних жінок і годуючих матерів. Швейцарія, Данія і Австрія – європейські лідери зі споживання органічної продукції, де частка продажу органічних продуктів складає 5-7% [7]. Вони є як імпортерами продукції з інших країн, так і виробниками власної органічної продукції. Найбільшим попитом органічна продукція користується у США, Німеччині і Данії.

Інтенсивне зростання використання органічних продуктів харчування у розвинутих країнах фахівці пов’язують перш за все зі зростаючою підтримкою урядів та громадських організацій, широкомасштабними кампаніями у ЗМІ, пропагандою здорової їжі та здорового способу життя.

Зміст


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)